Херсон після деокупації постійно під обстрілами російських військових, які безжально обстрілюють цивільну інфраструктуру. За інформацією Херсонської міської ради понад 4000 об’єктів пошкоджено, серед них близько 40 об’єктів охорони здоров’я. Але у прифронтовому місті залишаються люди, яким потрібна цілодобова допомога лікарів. Як медики в Херсоні працюють в нових умовах, готуючись до операцій,- розповідь журналістів інформаційного видання «Український Південь».
На початку повномасштабної війни відеокадри херсонських породіль та вагітних в укритті облетіли весь світ. Лікар-акушер Юрій Герман показав тоді умови, в яких перебували пацієнтки. Через небезпеку всі знаходилися в бомбосховищі.
«У цьому приміщенні були дві кімнати: одна для всіх та маленька, для тих, хто народжував на той момент. Приміщення зі спеціальним обладнанням, укомплектованого інструментами не було. Це був виклик для лікарів, для вагітних. Ми його подолали. Варто було зберігати спокій. Ми думали лише про життя дитини, яка повинна була з’явитися на світ», – розповідає Юрій Герман, лікар-акушер.
З часом лінія фронту пішла далі, лікарні продовжили працювати.
«ЗСУ під час окупації Херсона, настільки працювало точково по пунктах дислокації російських військових, що ми навіть не думали про небезпеку через обстріли. На жаль, після деокупації, ситуації змінилася кардинально, бо російська армія почала обстрілювати, в першу чергу, цивільну інфраструктуру, лікарні», – додав у розповіді Юрій Герман.
За 2 роки початку повномасштабної війни відбуваються великі зміни в лікарнях Херсона, з’явилися операційні в укриттях, для їх запуску потрібні певні вимоги.
Ігор Корольов у 2020 році почав оперувати в одній із лікарень Херсона, це був час ковіду, а потім – в окупації та після звільненя Херсона під обстрілами.
«Вважав для себе обов’язком залишитися оперувати людей. Робота рятувала від сумних думок, витримувати моральний тиск на лікарів. В окупації не вистачало медичного забезпечення. Думав найскладнішого періоду для медиків, ніж ковід, не може бути. Але повномасштабна війна стала величезним випробуванням. У Херсоні, після звільнення від російських військових, під час надання медичної допомоги й пацієнт, і лікар перебуває в небезпеці. Операційна в укритті повинна була з’явитися в мирний час, але на сьогодні вони є в Херсоні, а значить ми можемо проводити операції в будь-який час, попри безпекову ситуацію», – розповідає лікар-хірург.
Населення в місті з початком війни суттєво зменшилося, як і кількість медичного персоналу, тому навантаження на лікарів, тих, хто залишається в місті суттєво зросло.
Одна з клінічних лікарень міста оприлюднила дані щодо звернень громадян.
«До приймального відділення за добу здійснювалося 13 звернень, з них госпіталізовано 10 хворих, більшість з яких у невідкладному стані. До травматологічного пункту кожного дня звертається близько 18 травмованих, до офтальмологічного – 3-4 постраждалих з побутовими травмами очей. З приводу мінно-вибухових травм протягом лютого було надано допомогу 6 цивільним громадянам, з них 4 госпіталізовано», – зазначили в адміністрації.
Тож потреба у хірургічній допомозі городянам в прифронтовому місті залишається. Ігор Корольов – лікар загального хірургічного профілю, але планових операцій в прифронтовому Херсоні, зазначає, стало набагато менше. Це, наприклад, грижі, холецистит тощо: пацієнтів з такими проблемами евакуюють до сусідніх областей. Все частіше операції в хірургів Херсона – ампутації, гнійна патологія, видалення уламків снарядів місцевим жителям, які потрапляють під обстріли.
Фото І.Корольова з особистого архіву.
«Я – молодий лікар, тому легко перелаштовуюсь, швидко сприймаю зміни. На мою думку, в укритті дискомфорт може бути лише через зменшення площі приміщення операційної й по-іншому розкладені інструменти, а все для ургентної допомоги там є: вироби медичного призначення, ліки, анестезія, стерильні набори хірургічних інструментів, апарат штучної вентиляції, перев’язувальні, шовні матеріали. Серед важливого – автономне світло і вода, вентиляція, а також окреме приміщення для перебування хворого. Адміністрація нашого закладу зробила сучасний ремонт, запас харчів, санітарний блок. Тож все можна подолати, головне – життя пацієнта, безпека операційної бригади лікарів», – розповів Ігор Корольов.
В Херсоні діє декілька операційних в укритті. Аби їх ідеально облаштувати, медичний персонал повністю моделював ситуацію з проведенням оперативного втручання пацієнта: транспортування лежачого пацієнта в бомбосховище, місце для миття рук персоналу, одягання стерильного халата, розташування шафок препаратів невідкладної допомоги анестезіолога з однієї сторони та хірургічних інструментів з іншої, – все до дрібниць.
Наталя Ясинська пропрацювала медичною сестрою 28 років, розповідає журналістам нашого видання, що спочатку доводилося особисто моделювати ситуацію, аби зрозуміти, як повинна бути операційна в укритті.
«Операція – це швидкість, все повинно бути на своїх місцях, все зрозуміло, медсестра повинна бачити на стелажах інструменти з датою їх стерилізації й таке інше. Операції в укриттях – це не планові, а ті, що ви повинні бути у військово-польових умовах. В укритті все облаштовано ідеально, я вважаю, і для персоналу, і для пацієнта – для порятунку життя. Ми можемо проводити впродовж певного часу три операції одна за одною», – розказує Наталя Ясинська.
Нові умови примушують адміністрації лікарень думати вже про облаштування підземних шпиталів.
«Ми вивчаємо досвід Ізраїлю, Києва, які мають не просто операційні, а підземні шпиталі, куди може заїхати швидка, завести пацієнта, після операції транспортувати далі, за межі бойових дій. На жаль, верхні поверхи нашої лікарні, де проводилися до повномасшбаної війни операції – пошкоджені й небезпечні для перебування і пацієнтів, і персоналу. Час примушує змінюватися нам, лікарям, і змінювати призначення приміщень в медичних закладах», – прокоментував Віктор Колісник, заступник медичного директора лікарні Херсона.
Якщо на початку війни породіллі народжували в непристосованих приміщеннях бомбосховищах, то зараз є певні умови для їх перебування та вагітних, а також для родів під час обстрілу.
Наталя народжувала в Херсоні наприкінці минулого року, це її перша вагітність. На певний час виїздила з прифронтового міста, але повернулася додому. В редакцію надала фото вікна палати, в якій перебувала перед пологами.
Фото з особистого архіву херсонки Наталії.
«Ми в пренатальному центрі зробили все для безпечного перебування породіль та вагітних. Головне, щоб не було «прильотів» поряд з нашою будівлею. В укритті ми можемо прийняти і пологи, є обладнані окремі приміщення для тих, хто тільки народив. Я – лікарка зі стажем роботи 30 років, тому для мене не має значення пологи пройдуть в укритті чи ні, головне, щоб пацієнтка була в безпеці», – зазначила Світлана Кулініч, лікарка.
Обласна влада сьогодні визначила пріоритетні завдання для розвитку медичних закладів в прифронтовому Херсоні.
«В одному з медзакладів буде створено підземний перинатальний комплекс. У ньому обладнаємо пологове та післяпологове відділення, зали із палатою інтенсивної терапії, операційну. Другий об’єкт осучаснимо підземною клінічною лікарнею: буде операційна із реанімаційним блоком і палати інтенсивної терапії. Ми маємо досвід облаштування операційних в укриттях. Тож знаємо, в якому напрямку рухатися», – прокоментував у фейсбук Олександр Прокудін, начальник Херсонської ОВА.
Херсон живе своїм, прифронтовим життям, де народжуються діти, і проходять операції під гучні обстріли російських військових, які не змогли підкорити цих волелюбних містян.
Автор – команда інформаційного видання “Український південь”.
