Банківські псевдопрацівники, неіснуючі онлайн-магазини та зламані профілі в соцмережах: аферисти на Херсонщині продовжують цинічно наживатися на довірі людей. З початку вересня шахраї ошукали жителів області на 320635 гривень.
Про це розповіди в поліції Херсонщини.
Однією з найпоширеніших сьогодні серед шахрайських пасток є створення зловмисниками фейкових профілів у соцмережах та відкриття фальшивих онлайн-магазинів, де пропонують неіснуючий асортимент. Схема в усіх випадках була однаковою: покупці перераховували кошти, після чого злочинці одразу блокували їх та переставали виходити на зв’язок, залишаючи людей без товарів, послуг чи повернення грошей.
Так, нещодавно одразу десятеро жителів Херсонщини стали жертвами такого обману аферистів. Найбільших фінансових збитків зазнав 33-річний херсонець. Він власноруч переказав злочинцям на їхню банківську картку 70000 гривень як передоплату за майбутній ремонт автівки. Також 43-річна містянка натрапила на недобросовісних «авторів» онлайн-курсу та перерахувала їм 26250 гривень. Однак натомість отримала не той матеріал, який зазначався в оголошенні. Ще один 42-річний чоловік хотів придбати криптовалюту та перерахував на картку шахраїв 15000 гривень. Через пастку фіктивного заробітку в інтернеті 14579 гривень втратила й 35-річна жінка, яка оплатила неіснуючі товари через обіцянки бонусів. На ґачок шахраїв в одній із соцмереж потрапили ще двоє жителів обласного центру: 60-річний чоловік переказав за автомобільні шини 13800 гривень, а 45-річний містянин – 4000 гривень, намагаючись придбати дрова через приватний профіль. Ще четверо херсонців віком від 23 до 43 років в результаті шопінгу в фейкових онлайн-магазинах збагатили аферистів на 11782 гривні.
Поліція закликає замовляти товари лише післяплатою та на перевірених платформах: ніколи не робить повну передоплату невідомим продавцям у месенджерах.
Ще однією з підступних пасток онлайн-шахрайства сьогодні залишається використання аферистами фішингових посилань. Переходячи за ними, громадяни несвідомо надають зловмисникам доступ до своїх персональних кабінетів та конфіденційних даних. За такою схемою на Херсонщині постраждали дві жінки віком 43 та 53 роки, у яких із банківських карток аферисти таємно зняли 82224 гривні. Також шахраї у месенджері «взламали» акаунт 34-річного херсонця. Злочинці розіслали його контактам повідомлення із проханням терміново позичити гроші, в результаті чого рідний брат потерпілого переказав на вказану аферистам картку 4000 гривень.
Вкотре акцентуємо: категорично уникайте сумнівних вебпосилань і не переходьте за ними. Також завжди особисто перевіряйте телефонним дзвінком будь-які прохання про фінансову допомогу, навіть, якщо вони надходять із профілів близьких чи знайомих вам людей.
Ще однією поширеною сьогодні є схема шахрайства, коли злочинці діють під виглядом представників банків. Так, 74-річна херсонка перейшла за сумнівним посиланням, після чого їй зателефонували псевдоспівробітники банку. Зловмисники переконали жінку назвати секретні коди з SMS-повідомлень та, отримавши доступ до її онлайн-банкінгу, вивели звідти 50000 гривень. Через таку ж маніпуляцію постраждала й 69-річна херсонка, яка в результаті психологічного тиску злочинців – погроз блокувати банківський рахунок та застосувати до неї штрафні санкції – власноруч перевела зловмисникам 29000 гривень.
Нагадуємо: справжні співробітники банків не проводять фінансових операцій через мобільний зв’язок та месенджери. Такі прохання, як оновити анкету чи назвати секретні коди по телефону, є прямою ознакою шахрайства.
За всіма вказаними фактами поліція відкрила провадження за ст. 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України.
Відділ комунікації поліції Херсонської області
.
