ФСБ затримала у Криму Людмилу Колесникову: жінку звинуватили у шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні за покупку цифрових поштових марок, – повідомляє Кримська правозахисна група.
Як стало відомо з листа Колесникової, який вона передала з СІЗО-1 Сімферополя, вона народилася 1 березня 1990 року. За освітою – юристкам. З 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила “статус тимчасового захисту”. У червні 2024 року приїхала на похорон матері до окупованої Ялти, але була затримана співробітниками ФСБ прямо на цвинтарі. Колесникову запроторили у СІЗО №2.
“Мої батьки померли. Сестра в Україні і мені не допомагає. У мене залишився лише кіт, я вмовляла його випустити, але вони (співробітники ФСБ) цього не зробили і він помер від голоду. 3 жовтня 2024 року проти мене відкрили карну справу, обрали запобіжний захід у вигляді взяття під варту. До того – я 3 місяці була у статусі затриманої: без предметів гігієни, гребінця та спідньої білизни. У приміщенні із зафарбованими вікнами, як у книгах Солженіцина”, – написала Людмила Колесникова.
За її словами, її звинуватили у шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні у розмірі 25 євро. Жінка каже, що кримінальну справу за ст. 275 УК РФ порушили через дві NFT-марки про “російський військовий корабель”, які вона купила два роки тому за 25 євро. Із доказів у звинуваченні, вважає вона, лише витяг з банківського додатку Revolut.
Колесникова додає, що у неї немає захисника, а сама вона не може захищати себе з вʼязниці.
Як підкреслювала голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник, тенденція переслідування за статтями «державна зрада» і «шпигунство» у Криму у 2024 році посилилася. Переслідування кримчан за цими статтями відбувалося й до 2022 року, але після повномасштабного вторгнення кількість затримань і вироків за такими сфабрикованими звинуваченнями зросла. Щонайменше 50 громадян України з Криму проходять за сфабрикованими справами «державна зрада» і «шпигунство»
