Тетяна Насонова 14 років працювала тренеркою, виховуючи майбутніх чемпіонів. З 2022 року вона відновлює свої заняття зі спорту, перемагає на Чемпіонах в Польщі та Італії, прославляючи рідний Херсон та Україну. Історію тренерки Тетяни Насонової читайте в матеріалі журналістів інформаційного видання «Український південь» в проєкті “Жінка і війна”.
Тетяна Насонова народилася в Херсоні. Скільки пам’ятає себе, займалася спортом. Любов до нього прищепила мама, яка все життя працювала учителем фізкультури в місцевій школі. Спортсменка має дві вищі освіти. Середню освіту Тетяна здобувала в училищі фізичної культури в Херсоні, потім навчалася у Харківській державній академії фізичної культури, ставши за першою освітою – тренеркою.
А другу здобула інженера в Одеській академії будівництва та архітектури. Це було намагання піти слідами батька, але захоплення спортом все ж переважило.
На сьогодні вона майстриня спорту із 3 видів: метання списа, метання диска, штовхання ядра, а також кандидатка у майстрині спорту з боксу. Захоплюється вона і пляжним волейболом.
Вже 14 років працює тренеркою в Херсонському фаховому спортивному коледжі. Спочатку була методисткою, згодом – тренеркою. Валентина Богатирьова, завідувачка навчальної частини коледжу, переконавшись в її здібностях до тренерської роботи, перевела її на цю посаду.
«Я мала досвід роботи з різними тренерами й спортивними школами – в Херсоні, Харкові, Миколаєві, Одесі. Накопичила достатньо досвіду, який вже могла передавати вихованцям», – зазначає Тетяна Насонова.
Вона завжди багато уваги приділяла роботі з дітьми.
Під її наставництвом тренерки Тетяни Насонової Владислав Подавалов став Чемпіоном світу з метання диска у 2017 році.
“Вважаю, що Херсонський фаховий спортивний коледж дає основу, міцний фундамент вихованцям. Є дисципліна, режим, в якому передбачено час на самопідготовку, навчання, тренування, все збалансовано і гармонійно для становлення спортсмена. Хочу зауважити, що саме у нашому спортколеджі закладаються основи, з якими студенти, продовжуючи навчання в інших закладах, здобувають великі успіхи. Але фундамент закладається саме в стінах нашого коледжу, прагнення до саморозвитку, наполегливість рухатися далі, ставити цілі і їх досягати. Це дають наші тренери», – каже Тетяна.
Кожен її день був насичений. Робота в коледжі займала багато часу. У лютому 2022 року Херсон було окуповано російською армією. Навчання в Херсонському фаховому спортивному коледжі перейшло на дистанційну форму. Тетяна Насонова прийняла рішення залишатися в рідному місті. Викладала в закладі, який перейшов в дистанційний формат роботи.
До літа 2022 року вдавалося проводити заняття в спортивному залі коледжу для тих вихованців, хто залишався в місті, але із захопленням його кадирівцями довелося шукати нове місце для тренувань.
“У мене було якесь дивне відчуття не справжності цієї влади. Земля наша, а все, що відбувалося, наче не є насправді, просто не може бути цього, що відбувалося і відбувається,” – говорить Тетяна.
Для тренувань знайшли місце в парку “Херсонська фортеця” на спортивному майданчику, яке за рік до повномасштабної війни урочисто відкрили у місті.
“Я привозила різні знаряддя з дому, аби вихованці могли продовжувати тренування. Готувалися до змагань, до Чемпіонату Європи. Ми вірили, що незабаром нас звільнить ЗСУ. Я була впевнена в цьому, спокійна, бо розуміла, що мій стан передається вихованцям. Ми проводили тренування залежно від безпекової ситуації на той час в окупованому місті», – розповідає херсонка.
Щоб підтримувати активність та форму Тетяна Насонова влітку 2022 року з друзями грала в пляжний волейбол. Щодня їздила через все місто на велосипеді в гідропарк, проїжджаючи блокпости російських військових.
Біля моста в мікрорайоні Корабел російські військові щораз обшукували її заплічник, перевіряли документи, весь час допитуючи, куди вона прямує.
“Страху не було. Я була впевнена, що буде все добре”, – каже тренерка.
Це буде останнє літо, де херсонці в гідропарку могли займатися спортом, відпочивати біля річки. Через рік буде все затоплено внаслідок теракту російських військових на Каховській ГЕС, руйнуючи інфраструктуру навколо.
Звільнення Херсона в листопаді 2022 року надало їй величезних сил для досягнення власних спортивних результатів на міжнародних змаганнях. Вона відновила тренування, приїздила до холодної спортивної зали, де вода замерзала, але крок за кроком йшла до своєї мети.
Фото – Т. Насонова.
«Я пам’ятаю дні, коли ми дізналися, що Херсон звільнений. Це був величезний підйом всередині мене, адже в окупації будо морально складно. Звільнення надихнуло мене відновити власні тренування, Я тоді себе запитала: «А чим я можу бути корисною для своєї країни?». І знайшла відповідь: «Перемогами, аби гімн України звучав, підіймали наш прапор, прославляючи Україну, аби знали у світі про нескореність херсонців та їх прагнення до волі», – розповідає Тетяна.
Серед її здобутків встановлення нового рекорду зі штовхання ядра на Кубку України. У Польщі вона перемагає на Чемпіонаті Світу зі штовхання ядра, а також здобуває перемогу на Чемпіонаті Європи в Італії.
«Звучав гімн України. Така гордість. Друге місце зайняла німкеня. Коли вона дізналася, що я з Херсона, то, отетерівши, запитала, як там можна жити, воно ж зруйноване. А я відповіла: «Що не лише живу, але і тренуюся. От і тебе перемогла». Про Херсон знають і вболівають у світі. Приємно відчувати таку підтримку рідного міста», – каже Тетяна.
Вона розповідає, що німкеня потім запросила її до себе скористатися захистом для українців під час війни, бо не розуміє, як можна жити в зоні бойових дій.
Фото – Т. Насонова.
Але Тетяна залишається у рідному місті, тренується, нещодавно повернулася зі Львова з черговою перемогою, зайнявши перше місце у Фіналі Кубка України із легкоатлетичних метань-2024 року зі штовхання ядра.
«Я живу в будинку, який залишила мені мама, пішовши 11 років тому з життя. Він – як оберіг. Були поряд прильоти, але я вірю, що буде все добре. Це – мій дім, його тримаюся. Поки так», – каже Тетяна Насонова.
Авторка – Лідія Григор’єва.
Матеріал створено за сприяння Волинського пресклубу.
