Про це повідомляє Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” ЗС України
Під час виконання бойового завдання, обороняючи південь України, загинув старший лейтенант Павловський Олександр Станіславович, командир мінометної батареї 126 окремої бригади тероборони ЗСУ. Чоловік закінчив Одеську національну академію зв’язку ім. О. С. Попова. У цивільному житті мав свій меблевий бізнес. У вільний час займався серфінгом, полюбляв рибалити. У березні 2022 року добровольцем став до лав ЗСУ та прийняв командування мінометною батареєю, яка в подальшому по рівню підготовки та бойовими показниками стала однією з кращих в батальйоні.
20 квітня 2023 року Олександр Павловський загинув під Херсоном, йому назавжди залишиться 45. За особисті мужність і героїзм, виявлені при виконанні військового обов’язку, старший лейтенант Павловський Олександр Станіславович поданий до нагородження орденом “За мужність” III ступеня посмертно, – зазначила пресслужба регіонального управління.
Для своїх підлеглих Олександр був зразком професійного росту та шаленої працездатності. Він мав беззаперечний авторитет у підлеглих, його поважали за справедливе ставлення та щирість, вміння чути людей.
Підрозділ Олександра одним із перших приступив до виконання бойових завдань у складі ротних тактичних груп на території Миколаївської та Херсонської областей. Спільно з військовослужбовцями 59 омпбр вони забезпечували ефективну підтримку бійцям Сухопутних військ, наносячи суттєве ураження противнику. Результатом їх бойової роботи стало знищення численних місць найбільшого зосередження особового складу та військової техніки противника.
Приймаючи бій у Миколаївській області, в ході шквального вогню противника по особовому складу мінометному розрахунку, Олександр особисто здійснив евакуацію бійців, чим зберіг життя побратимам та забезпечив виконання бойового завдання.
У листопаді 2022 року старший лейтенант Павловський приймав безпосередню участь у звільненні Херсонщини, ввірений йому підрозділ забезпечував вогневу підтримку наступаючим силам.
Олександр був дуже гарним та досвідченим командиром, вболівав за підлеглих та свою справу. Намагався все контролювати, до всіх прислухатися та миттєво приймати виважені командирські рішення.
— Для мене він завжди був дійсно справжнім командиром, який підтримував всіх нас. Це людина, яка була завжди поряд, кожного дня і кожну хвилину. Звичайно, його буде дуже сильно не вистачати, бо ми — це одна міцна родина, — розповів “Ведмідь”, побратим Олександра.
Великі Лицарі в нашій пам’яті — продовжують спротив.
Читайте на сайті інформаційного видання “Український Південь”:
