Вихідними благодійною організацією «БФ «Help for Ukraine» за підтримки НСЖУ сертифікованими спеціалістами було проведено спеціалізований тренінг для журналістів і волонтерів фонду з першої домедичної допомоги при пораненнях і травмах як у тилових, так і бойових умовах. НСЖУ представляв керівник Київського Центру журналістської солідарності Ілля Суздалєв.
Теорія та практика чергувалися: прослухавши детальний інструктаж, відразу закріплювали отримані знання. Не лише на собі, а й колегах, під наглядом інструктора. Пропрацьовували питання особистої безпеки, допомоги при травмах, критичних кровотечах, евакуації поранених, поведінки під вогнем. Ознайомились із вмістом індивідуальної медичної аптечки. Навчилися вирізняти зони надання допомоги та їх алгоритми, відновлювати прохідність дихальних шляхів, що робити (і як правильно!) при травмах очей, як попередити гіпотермію, чи доцільно використовувати джгут Есмарха і чому – категоричне «ні».
А ще – як використовувати джгут типу CAT, імпровізований джгут-закрутку (косинку), ізраїльський бандаж, як зробити його з підручних засобів і правильно та швидко накласти їх самому собі, фіксувати час накладення. Як зрозуміти, що кровотеча критична та які методи їх зупинки є, що таке тампонада та як правильно її виконувати, алгоритми дій при травмах ока та живота. І навіть як користуватися турнікетом для водолазів.
Що важливим є огляд пораненого – чи має він критичні кровотечі. Як розрізнити, на скільки сильна кровотеча у пораненого, якщо на одягу крові практично не видно? Що слід робити в такій ситуації? І що має бути в аптечці завжди під рукою, чи такий вже безпечний її вміст для людини без спеціальних медичних навичок та знань?.. Адже у такому випадку лік іде навіть не на хвилини – секунди. Саме від швидкості й точності дій залежить, чи зможете ви врятувати іншій людині життя.
Так, велику рану потрібно правильно тампонувати, створюючи на неї постійний тиск. І при цьому пам’ятати, що поранена людина у шоковому стані може бути непередбачуваною і це обов’язково потрібно враховувати. Найнебезпечнішою є масована втрата крові: 20-40 секунд – і втрата свідомості. 1-3 хвилини – і людини немає. На визначення життєво важливих показників потрібно витрачати не більше 10 секунд.
Усе – за натівським протоколом MARCH, який є дороговказом для медичного персоналу та для військових у зоні військових дій. Він містить основні послідовні пункти надання допомоги, серед яких: зупинка кровотечі, що загрожує життю; забезпечення прохідності дихальних шляхів; закриття всіх відкритих ран грудної клітки; повний огляд пораненого, зупинка кровотеч, діагностика шоку; виявлення травм голови та запобігання переохолоджень.
Учасники тренінгу зауважують: такий досвід корисний не лише у воєнний, а й у мирний час. Адже у побутових умовах теж трапляються ситуації, де необхідно надавати першу домедичну допомогу, коли кожна секунда відіграє вирішальну роль.
«Ми живемо в умовах, коли дуже важливо, щоб кожен із нас, незалежно від віку чи професії, знав і вмів ефективно надавати першу допомогу, – розповідає волонтер БО «БФ «Help for Ukraine» Андрій Раков. – Адже в питанні збереження життя на рахунку кожна хвилина».
«Інструктори пояснили «на пальцях» навіть непрості речі. Все зрозуміло та наочно, і з неабияким почуттям гумору, – коментує кореспондент Херсонського корпункту ТСН 1+1 Олена Ваніна. – Ці знання важливі на практиці. Наприклад, накладання джгута відпрацьовували і на собі, і один на одному. Цікавим був момент імітування раптовості, коли ми з джгутами сиділи певний час і зненацька інструктор давав команду, щоб ми його наклали. Все – для автоматичного відпрацювання навичок. Ще запам’яталося, коли ми підіймали джгут і, дивлячись на нього, крутилися – стан був трохи дезорієнтований, починала паморочитися голова. А потім лягали на каремати і накладали його собі. Це готує нас до того, що в найнеочікуваніших умовах ти маєш вміти це робити».
«Дізналися, як зупиняти критичну кровотечу, як допомогти людині, яка не дихає, непритомна. І – сподіваюся, ніколи не згодиться! – правильна евакуація людей в небезпечних умовах, – додає журналіст Андрій Домановський, «Армія.інформ». – Розуміння того, що все реально, ти дійсно можеш врятувати людині життя і на це в тебе піде небагато часу. До того ж нам показали, як діяти, коли є аптечка та коли її немає, – використовуючи свої знання й підручні матеріали. Вправи були чіткими та наочними. Інструктори і волонтери – з гумором. Дякую за можливість взяти участь у цих навчаннях».
«Ми розібрали ситуації, які найчастіше трапляються під час бойових дій та у побуті при аварійних ситуаціях, – додає Олена Ваніна. – Вчилися оперативно накладати турнікети – нам давали вихідні дані, де саме травмувалася кінцівка, і ми мали за 20 секунд правильно накласти турнікет. Це вкрай важливі навички, бо при реальних ситуаціях, хто не встиг – той не вижив. Розбирали, як з поля бою евакуювати поранених, як допомагати людям із пневмотораксом, у яких зупинилося серце, уражені легені. Хочу подякувати інструкторам: вони лаконічно і без зайвого поділилися інформацією і навичками, які важко переоцінити, бо їх ціна – людське життя. Було б добре, аби такі тренінги проводилися частіше».
Після успішного проходження тренінгу кожен із журналістів отримав по два якісних турнікета: для особистого використання та тренувальний. І на згадку про подію – брелоки з фронтових гільз із емблемою фонду. Всі бажаючі ще отримають сертифікати. Також журналісти змогли ознайомитися з діяльністю Фонду та його досягненнями. Рекомендації наостанок – регулярно «освіжувати» свої знання та завжди мати напоготові зібрану аптечку
«Помилкою більшості людей є, коли вони вважають, що таке з ними ніколи не трапиться, а якщо трапиться, то вони будуть до цього готовими, – резюмує волонтер Костянтин Марченко. – І навіть якщо людина один раз пройшла такий тренінг, знання потрібно періодично оновлювати та завжди намагатися бути готовим до непередбачуваного розвитку подій».
Війна триває. Тому кожному, не лише журналістам і військовим, потрібно пройти відповідні тренінги і не раз. Від цього залежить наше з вами життя. І наше, і наших близьких. Особливо, коли час спливає на хвилини. Будь-хто з нас може опинитися на місці падіння уламків чи й вибуху. Саме тому критично важливо не просто знати, а й уміти застосовувати на практиці знання домедичної допомоги при пораненнях і травмах. І не лише на фронті, а й у тилу.
