Допомагати людям – це покликання, саме цим живе наша сьогоднішня героїня Зоряна на позивний «Зірка», офіцерка служби цивільно-військового співробітництва в одному з підрозділів нашої бригади, – написали в пресцентрі 124 Окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Допомога частині та цивільному населенню – це те, чим ми займаємось. Налагодження зв’язку в зоні відповідальності дуже важливе, треба розуміти потреби людей на місцевості, часто буває так, що окрім військових, мешканці більше ні на кого не розраховують. Також служба ЦВС має вчасно виявляти та закривати потреби підрозділів, кожне вирішене питання – це крок вперед, а іноді й врятовані життя», – розповідає Зоряна, додаючи, що робота в основному координаційна, адже підприємств, волонтерів та охочих допомогти в Україні багато, але в кого які самі потреби – це те, із чим вона працює.
2022 рік «Зірка» згадує із сумними очима адже, як каже сама, він стався дуже тяжким для неї. 20 січня наша героїня уклала контракт в одному з наших підрозділів, тож повномасштабна війна для неї почалася по сигналу тривоги.
«За годину до дзвінка будильника робочий чат почав розриватись, не вірилось, що у двадцять першому сторіччі можливе таке звірство. Приїхала до ППД і відразу почалась робота по виклику резерву та прийняття до лав підрозділу добровольців, так і минула перша доба для мене. Знаю наші хлопці відразу долучалися до дій оборони, але новини були частіше невтішні. Мені надали вказівку їхати до районного центру, аби дізнатися потреби місцевого населення, якої допомогти потребують люди та невдовзі отримала наказ не повертатись через перекриття доріг противником – так для мене почалась найгірша весна в житті», – розповіла офіцерка.
Опинившись в окупації, Зоряні вдалось потрапити до Херсону, де вона знайшла квартиру, адже знаходитись за місцем прописки було небезпечно. Перший місяць жінка майже не виходила із домівки, але тримала зв’язок із керівництвом підрозділу. Згодом «Зірка» намагалась допомагати ЗСУ – збирала та передавала інформацію про місця знаходження окупантів, рахувала їх кількість та техніку в місцях дислокації.
«В мене виходило добре зі збором даних, адже я жінка та не привертала до себе особливої уваги. Так було спочатку, але стався випадок коли громадський автобус на якому я їхала зупинили на посту і сказали перевірка документів у ВСІХ, коли росіянин забрав мій паспорт і вийшов звіряти з якимись списками я вже подумки прощалась із життям, але через довгих декілька хвилин він повернув документ тож тоді мені пощастило», – додала Зоряна.
Виходила з окупації Зоряна зі своїми побратимами за допомогою «навчених людей».
Отримавши усі інструкції та, так би мовити, «у правильний день» вони виїхали до Запоріжжя звідки одразу повернулись в підрозділ, який саме заново комплектувався.
З того часу «Зірка» продовжує службу, допомагаючи людям та мріє про СКОРІШУ перемогу.
