Днями завершилась експедиція Херсонського державного університету з вивчення біорізноманіття об’єктів культурної спадщини яка тривала з 6 по 10 вересня.
До складу експедиції увійшли завідувач кафедри ботаніки, професор Іван Мойсієнко, аспірантка Надія Скобель, студентки факультету біології, географії та екології Олена Щепелева й Наталія Величко.
Як розповів професор Мойсієнко, перша частина експедиції в основному була присвячена дослідженню Змієвих валів Київщини. За його словами наразі досліджено флору 4 земляних валів: Змієві вали на території Феодосійської та Циблівської територіальних громад, а також земляні вали городищ у місті Василькові та селі Білогородка. Степові ділянки на Змієвих валах на території Макарівської ОТГ наразі не виявлені.
«В ході дослідження на валах відмічено багато степових видів, в тому числі і раритетні: ковила волосиста (Червона книга України), анемона лісова та вишня степова (Червоний список Київської області). На Дніпрово-Яненковому валі в межах Циблівської ОТГ закладено трансекту через вал та рів, яка включає 8 геоботанічних описів», – зазначив професор.
Він розповів, що в другій частині експедиції досліджували біорізноманіття курганів Лісової зони на території Київської та Житомирської областей. Загалом було переглянуто понад 50 курганів, з яких 10, з найбільш збереженим рослинним покривом, було відібрано для детального дослідження. Кожен з цих курганів був розділений на 5 біотопів (південне та північне підніжжя, південний та північний схили, верхівка). Для кожного біотопу був складений список видів судинних рослин із зазначенням рясності за 5-ти бальною шкалою. Дані збиралися за допомогою програми Vegapp.
«З особливим натхненням досліджували курган, в якому у 945 році був похований вбитий древлянами Князь Ігор. Також дуже цікавим виявився курган-майдан в околиці села Тулинці Миронівської ОТГ (зона Лісостепу). Так називають розкопані для добування селітри в козацькі часи кургани. Тут зберігся не лише кратер кургану-майдану, але й “вуса” з буртів перевареного грунту. На кургані, а особливо на вусах добре зберігся степовий рослинний покрив, в тому числі тут виявлені типові для степів дернинні злаки – ковила волосиста, житняк гребінчастий, костриця валіська, або типчак», – зазначив Іван Мойсієнко.
Також учасниками за час експедиції було здійснено майже 1200 спостережень в iNaturalist. Зібрано зразки ґрунту на кургані та валах для метабаркодингу грунтових грибів.
«Не могли проїхати повз Бородянку, житлові райони якої, в тому числі і багатоповерхівки нещадно обстріляні росіянами… Жахливе видовище. Дякуємо Силам Оборони України за можливість проводити дослідження», – наголосив професор.
Також Іван Мойсієнко висловив щиру вдячність Богдану Попову за теплий прийом на екостанції «Глибокі балики» та Руслану Щербатюку за відеосупровід роботи. А також – Миколі з Норинська, Василю з Малої Хайчі, Оксані та Андрію з Овруча за допомогу з пошуком курганів.
Інформацію до Песцентру ХДУ надано факультетом біології, географії та екології
Фото: Фейсбук-сторінка Івана Мойсієнка
