З перших днів повномасштабної війни на Херсонщині загинули 11 лікарів – Олександр Прокудін
- На Херсонщині внаслідок російської агресії пошкоджено 75% медичних закладів. Про це 5 серпня в ефірі телемарафону повідомив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, з перших днів повномасштабної війни внаслідок дій російських військових на Херсонщині загинули 11 лікарів. Російська армія обстрілює медичні заклади й карети швидкої допомоги.
- 1 серпня російські війська вчергове атакували Херсон, обстрілявши житлові квартали міста. Тоді вони влучили в один із медзакладів міста.Смертельні поранення отримав ЛОР-лікар, також постраждали ще 5 медичних працівників. Через обстріли було пошкоджено відділення хірургії цієї лікарні, повідомили у Херсонській ОВА.
- За кілька днів, 4 серпня, російські війська знову обстріляли лікарню у Херсоні. У Міністерстві охорони здоров’я України розцінили цей обстріл як спростування російської тези про те, що цивільна інфраструктура потрапляє під обстріли випадково. Того дня російські військові влучили у внутрішній двір медзакладу. Постраждала будівля моргу і були вибиті вікна та двері в приймальному відділенні. На момент атаки працівники і пацієнти перебували в укритті.
Лікарня, яка вистояла дві світові війни
Кореспондент «Новин Приазовʼя» побував в медзакладі, який обстрілює російська армія і поспілкувався з його працівниками і пацієнтами.
Так, генеральна директорка лікарні Алла Малицька розповіла, що з дня повномасштабного вторгнення медзаклад не припиняв працювати. Так само лікарня працювала і під час Другої світової війни.
«Наша лікарня була побудована у 1914 році тобто, коли почалася Перша світова війна, вона якраз прийняла перших поранених. Тут у нас було хірургічне відділення на другому поверсі. Треба сказати, що наша лікарня не закривалася ні на один день за ці понад 100 років. І навіть у Другу світову війну вона працювала як інфекційна лікарня для цивільного населення і не була ніким зруйнована. На жаль, цієї війни не встояла лікарня й операційний блок було підірвано», – розповіла керівниця.
Вона зазначила, що на сьогодні у лікарні працюють близько 50% персоналу від того, який був до повномасштабного вторгнення. Багато лікарів і медсестер залишили Херсон як під час окупації, так і після деокупації міста через російські обстріли. Але та кількість медперсоналу, яка є, дозволяє якісно та ефективно лікувати пацієнтів, запевняє Малицька.
«По кожному напрямку мінімум фахівців у нас є, але якщо думати про те, щоб дати невеличкий їм відпочинок, то мова йде про невропатологів, які, до речі, чергують і цілодобово надають допомогу. Раніше мова йшла про анестезіологів, але велике щастя – ми отримали з 1 січна двох прекрасних молодих лікарів. Знаєте, поява такого покоління дає надію на те, що медицина буде дуже в гарних руках», – зазначила директорка.
«Вибило майже пів сотні вікон»
Загалом російські військові атакували медзаклад, яким вона керує, понад 10 разів. Перший обстріл стався у квітні минулого року, тоді коли вибуховою хвилею вибило майже пів сотні вікон.
«Більш руйнівні обстріли сталися цього року в січні, коли снаряд прилетів на дах нашої лікарні й пошкодив діаметром 2,5 метра дах. Трагічні обстріли сталися у січні. Снаряди долітають з лівого берега. Підступність полягає в тому, що ніякого сигналу тривоги просто не встигають подати. Як цей обстріл 1 січня, ніхто не встиг відреагувати. Це настільки швидко сталося, що немає можливості сховатися, кудись забігти, бо це долі секунд, на жаль», – розповіла Малицька.
«Щодня гучно, на роботі страшно»
Інші працівники лікарні розповіли, що до них за допомогою звертаються багато пацієнтів. Тому доводиться працювати попри обстріли й нестачу персоналу.
«Людей тут достатньо, тому роботи постійно багато, лікарів мало. Найчастіше, мабуть, це інсульти у нас. Це напевно пов’язано з тим, що люди бояться вибухів і всі серцеві захворювання загострюються більше. Мало лікарів, персоналу. Коли залишаємося в нічну чергувати, у нас взагалі спеціалістів мало.
Хірургія не працює, був приліт в операційну, тому не можемо надати допомогу. Лор-відділення також постраждало. Буває таке, коли чергова зміна, то з інсультами приймає лікар-реаніматолог. Тому що не вистачає персоналу. Ми якось навчилися з цим боротися, поратися самі. Кожен спеціаліст вже у нас багатопрофільний», – розповіла в. о. завідуючого приймального відділення херсонської лікарні Таїсія Табакар.
Чергова медична сестра приймального відділення херсонської лікарні Марина Нємчик каже, що зараз в місті щодня гучно, на роботу і з роботи добиратися страшно.
«На роботі дуже страшно стало після «прильотів.» Перший «прильот» я була на роботі якраз, як у нас прилетіло у відділення, дуже страшно. Відсиділися у підвалі, вийшли й продовжили свою роботу. Поряд десь «прильоти» йдуть. Але все одно оперативно виходимо в коридор, дві стіни, або спускаємося у підвал (під час обстрілів – ред.). Сама я евакуйована з лівого берега (Херсонщини). Мої дві хати постраждали після повені», – поділилася жінка.
Міжнародна допомога
«Новини Приазовʼя» також поцікавились, чи працюють зараз медичні заклади у Херсонському районі. Більшість із них також пошкоджена через обстріли російської армії. Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький розповів, що всі заклади цього регіону відновили свою роботу у повному обсязі.
Зокрема, за його словами, запрацювали всі підпорядковані Білозерському центру медико-санітарної первинної допомоги амбулаторії й ФАПи на територіях всіх громад. Ведеться комплексна робота з відновлення пошкоджених приміщень, де розміщували заклади охорони здоров’я. Пошкодженість медичних закладів – від 10 до 70%, каже Линецький. Він каже, у відновленні приміщень активно допомагають міжнародні організації.
Втім не в усіх медичних закладах є укриття, зазначив очільник військової адміністрації. Ними не обладнані переважно ФАПи й амбулаторії у сільській місцевості. Але це питання намагаються вирішити використанням мішків із піском, а також габіонів.
Загалом у Херсонському районі зараз проживають від 30% до 50% людей від тієї кількості, яка була до початку повномасштабної агресії. Тому лікарів та інших медичних працівників наразі достатньо, запевняє Линецький.
«Міжнародні організації надсилають нам своїх медичних працівників, які проводять виїзні прийоми. В деяких громадах обладнали навіть повноцінні реанімаційні і хірургічні кабінети. Медики їх називають стабілізаційними пунктами, які дозволяють надати першочергову оперативну екстрену медичну допомогу для подальшого потім транспортування до стаціонарних закладів охорони здоров’я в обласному центрі», – розповів посадовець.
Особливими героями він називає лікарів швидкої, які першими приходять на допомогу.
«Чотири бригади швидкої на пів сотні сіл»
Фельдшер Олександр Литвиненко, який працює у селищі Велика Олександрівка Бериславського району розповів, що 54 населених пунктів громади обслуговують 4 бригади швидкої допомоги.
«Графік роботи – доба через три, іноді 12 годин день і 12 годин ніч, в залежності від змін. Кожен раз буває по-різному і 5 викликів, і 10, і більше є. Зазвичай як екстрені і критичні виклики, виїзд відбувається з нормативами у 2 хвилини тобто після надходження виклику у нас є 2 хвилини прийняти й виїхати на виклик. У сільській місцевості за 20 хвилин, у міській за 10 хвилин. Якщо із Великою Олександрівкою ми у нормативи вкладаємось, то для того аби вчасно доїхати у віддалені села, стан доріг не дозволяє», – зазначив фельдшер.
У багатьох селах медичні заклади зруйновані, каже він. За словами медика, залишилися фельдшери, яким видали модульні будинки. Приїжджають також лікарі без кордонів і волонтери, які надають допомогу населенню.
«Коли ми тільки починали роботу, до нас приїжджали із Черкас, Вінниці лікарі. Вони по віддалених селах вели прийом і у нас значно менша кількість викликів була тоді, коли вони були тут. Тому, коли їх немає, це відчутно. Зазвичай 5-6 викликів за добу, а коли їх немає – до 10», – поділився Литвиненко.
Він також розповів, з якими проблемами зазвичай звертаються пацієнти:
«Гіпертонічні кризи, запаморочення, втрата свідомості. Останнім часом у нас сильно фільтрують виклики, намагаються приймати такі, які критичні або наближені до невідкладної госпіталізації»
Литвиненко зазначив, що під час окупації Херсонщини він продовжував працювати й надавав медичну допомогу місцевим жителям. Медик розповів, що окупаційна влада тоді взяла під облік домашні адреси і телефони всіх працівників екстреної медичної допомоги.
«На роботу вони ходили в супроводі воєнних з автоматами. В їхній бік звучали погрози. Якщо комусь вдавалось виїхати з окупації, вони (окупанти – ред.) приходили і цих людей не буде вдома, хазяїва можуть розпрощатися зі своїм житлом», – згадав медик.
«Завозять медиків з РФ»
- На окупованих територіях дедалі важче отримати фахову медичну допомогу, повідомив 5 серпня Центр національного спротиву. За даними Центру, російські окупаційні сили продовжують загострювати гуманітарну кризу. Наприклад, на окупованій частині Луганщини фахову медичну допомогу можна отримати лише в Луганську і тільки за наявності російського паспорта.
- Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр 28 червня у своєму телеграм-каналі написала, що і на окупованій частині Херсонщини забороняють надавати безоплатну медичну допомогу людям, які не отримали російські паспорти або не подали заявок на отримання цих документів.
- Центр національного спротиву 4 серпня повідомив, що більшість лікарів окупованої території Херсонської області відмовилися співпрацювати з окупаційною владою і залишили регіон. Відтак туди завозять російських лікарів. Зокрема, до Каховки прибули працівники однієї з лікарень Санкт-Петербурга. «Група цих лікарів фактично заробляє кошти, адже отримує надбавку за роботу в зонах воєнних дій, і раніше ці фахівці працювали у Сирії», – зазначили в Центрі.
Головний редактор видання NovaKahovka.City Олександр Гунько розповів «Новинам Приазов’я», що жителям цього міста зараз доводиться їздити 100 км до селища Новотроїцьке, аби потрапити до лікарів.
«У Новій Каховці до війни було 2 відділення міської лікарні. Головний корпус в центрі міста давно розграбували. Тобто вивезли звідти все обладнання. деякий час працював комплекс №2 в мікрорайоні «Сокіл». Там спочатку ще були перші місяці наші пацієнти, але потім їх всіх звідти вигнали і лікувалися російські військові.
У січні цього року цей комплекс закрили. Окупанти видали наказ «лікарню закрити, залишити лише 3 чергових на приймальному покої». Таке формулювання було. І всіх лікарів, які ще там були звільнили. Тоді почався масовий виїзд лікарів на підконтрольну владі України територію або за кордон», – зазначив він.
«Медобладнення вивезли до Сімферополя»
За словами журналіста, окупанти залишили «екстрену бригаду» з трьох лікарів, яка працює прямо в кареті швидкої допомоги. Центр первинної медико-санітарної допомоги Нової Каховки також не працює, все обладнання вивезли до Сімферополя, каже Гунько.
За його інформацією, практично жодної медичної допомоги в місті немає. Працюють дві стоматологічні клініки, одна колишня комунальна і ще одна приватна.
«І також деякі лікарі, кажуть, надають консультації онлайн. Тобто в соцмережах люди діляться телефонами таких лікарів, можна зателефонувати й проконсультуватися. Люди кажуть, що працюють деякі аптеки й медикаментами більш-менш місто забезпечено, хоча скаржаться на те, що російські медикаменти, які привозять з Криму і Краснодарського краю поступаються в якості українським. Також є проблема для інсулінозалежних пацієнтів. Бо вони можуть надати ліки тільки за російським паспортом», – розказав Гунько.
До лікаря за 15 кілометрів
Для того, щоб отримати медичну допомогу, жителі Нової Каховки їздять також до Скадовська або Генічеська. У сусідній Каховці їх не приймають, розповів редактор каховського видання.
«В сусідній Каховці, як нам розповіли, працюють два відділення – хірургічне і реанімаційне. Це за 15 км від Нової Каховки. Але жителів Нової Каховки там не приймають, а відправляють до Новотроїцького. В сусідню Каховку привозили лікарів із Санкт-Петербурга. Деякий час вони там проводили прийом, потім виїхали. Що зараз там наразі, я не знаю. Були повідомлення, що будуть привозити з Кабардино-Балкарії і ще якихось регіонів вахтовим методом – вони будуть працювати кілька тижнів і змінюватися», – додав Гунько.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
- В ООН станом на 13 серпня підтвердили загибель 9 444 і поранення 16 940 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Олександр Янковський, Олена Бадюк, Новини Приазов’я
