— 24 лютого я зустріла в рідній Одессі. Прокинулась від дзвінка бабусі, що запропонувала мені їхати до них на дачу, що була за містом, ніби там безпечно. Я шість днів поспіль обіцяла бабусі, що приїду, а сама готувала їсти хлопцям, котрі стояли на блокпостах і розмірковувала над вступом до лав ЗСУ — розповідає бійчиня 124 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ Шанталь.
— Я вчилась на медика в Одессі. Але не закінчила навчання і пішла за власним бажанням. Та коли почалася повномасштабна війна зрозуміла, що мої навички та знання будуть корисними.
Спочатку Шанталь проходила службу в Одесі, а згодом перевелась до бригади.
У підрозділі бійчиня знайшла свого чоловіка і 14 жовтня минулого року вони побралися. Молода родина за фахом медики. Щодня допомагають хлопцям рятуючи їх, як від простуд так і під час бойових дій.
— Я люблю саме життя в людях. Люблю дивитися, як люди спілкуються між собою, як горить вогник життя в їх очах.
На запитання, як змінилася Шанталь за цей рік, дівчина розповіла, що війна її загартувала, зробила сильнішою морально і фізично.
— Ми сильна нація. Ми боролися за свої права всю нашу історію. Ворогові ніколи не вдавалося перемогти наших людей та їх жагу до свободи та українського. Все буде Україна!
