Херсонка Галина Лисенко, яка тривалий час була в окупації , а потім – виїхала, розповіла, як живуть містяни після звільнення.
Далі її розповідь:
“Я приїхала в Херсон на розвідку. Як казала моя дитина – понюхати пороху.
І знаєте, перше враження склалося таке: наче морський бій: попав, поранив, вбив, мимо.
Я живу в мікрорайоні Острів, але маршрутки хоч і дуже швидко їздять, люди стоять в чергах за гуманітаркою і обідами.
Життя триває на Острові. З таким харчуванням, на Острові бомжі хоч відїдяться,- кажуть люди.
Привозять перші блюда, друге. До речі, заради інтересу спробувала обід. Сьогодні була гречка з котлетою і квашеною капустою. СМАЧНО! Постійні обстріли. Коли вийшла з роботи з лікарні у центрі міста, думала іти чи ні, адже відголоси пострілів були дуже близькі. Пішла, але чесно зізнаюся, до центрринку і доїхала додому.
Люди ходять як ні в чому не бувало, їздять машини і бігають собаки. Шкода, шо машин мало, бо коли близькі прильоти, то можна орієнтуватися на спрацьовані сигналізації, а без них – на слух. Поки не розбираюся хто і куди, звідки б’є, але сподіваюсь і вірю в те, що все можна пережити. Важко, складно, небезпечно.
Велике прохання до голів ОСББ, може можна виділяти якісь кошти на корм для тварин, яких викинули на вулицю. Якщо моя сусідка, приміром, свята жінка, і до війни допомагала бездомним, то зараз собаки стають більш небезпечними – харчування для них – життя. Це так до слова”., – написала враженнями про Херсон наприкінці 2023 року Галина Лисенко.
Додала вона і про життя мікрорайоні Острів наступне:
“Острів живий і не дивлячись ні на що буде жити!!! Поки що так коротко.
Вода, світло є, опалення відсутнє. Але діти, дорослі, люди похилого віку вірять у завтрашній день і скору перемогу. Господи, ти все бачиш, допоможи!“, – поділиласяГалина Лисенко.
