24 лютого після початку обстрілу рідної Одеси, Дмитро разом з сином відправились до найближчого центру комплектування. Там їм повідомили, що на ту годину вже було сформовано частину, та вказали іншу адресу, де ще можливо вступити до лав захисників. Не гаючи часу батько з сином поїхали туди. Та вже об 11:30 батько був у 122 бригада тероборони ЗСУ. Син пішов служити у прикордонники.
Дмитро проходив службу в армії ще за радянських часів, служив у Німеччині механіком-водієм САУ.
— Пройшло багато часу, я вже забув як користуватися автоматом! Нас почали тренувати, постійно відвідували полігон, руки все згадали.
Все своє життя «Рушниця» працював будівельником, за спеціальністю він маляр-штукатур, тож після нашої перемоги над окуп@нтами, Дмитро планує допомогти країні з відновленням, робити те, що він вміє, ремонтувати.
«Бурят» — так його жартома називають побратими. Він має гарне почуття гумору, дуже харизматичний, завжди допомагає друзям, веде здоровий спосіб життя, постійно займається собою у вільний час.
Регіональне управління Сил територіальної оборони “Південь” ЗС України
