Херсон був в окупації близько 9 місяців. Чим займалася Рада адвокатів в Херсонській області в цей час, розповіла в інтерв’ю журналістам інформаційного видання “Український Південь” голова Ради Інна Мокіна.
—Що було найскладнішого під час окупації Херсона? Якими напрямками роботи займалася Рада адвокатів в 2022 році?
—24 лютого 2022 року поділило наше життя на до та після. Коли ми прокинулися в цей день, то вже розуміли, що Херсонщиною йде ворожа техніка. В цей же день наші судові органи, принаймні в Херсоні, розглядали питання щодо продовження дії запобіжних заходів. Всі цивільні справи були відкладені і фактично в подальшому Рада адвокатів могла здійснюватися тільки в режимі відеоконференцій.
Крок за кроком втрачалася можливість надавати правову допомогу, здійснювати свою професійну діяльність. Адвокати стали займатися некваліфікованою працею: торгівля на ринку, розвантаження товарів. Хто міг, за допомогою відеоконференцій здійснював правову допомогу в низці справ, які розглядалися поза межами Херсонської області. Але з часом така можливість все більше втрачалася, оскільки з’явилися проблеми з Інтернетом. З часом ставало все складніше і адвокати, як і багато мешканців Херсонщини, вимушені були покидати свої домівки і евакуюватися в неокуповані регіони України. Проте рада адвокатів Херсонської області продовжувала працювати. Ми залишилися в місті, адже розуміли, що в такий складний час кожен має продовжувати робити те, що робив до цього. Як казав Вінстон Черчилль, роби те, що мусиш, і будь, що буде.
Рада адвокатів щомісяця проводила свої засідання.
На кінець січня було 25 осіб, які мали отримати свідоцтва на право про заняття адвокатською діяльністю. Ми розуміли, якщо ми всі поїдемо, то фактично органи адвокатського самоврядування Херсонщини припинять свою діяльність. Це означало, що люди, які подавали заяви на проходження стажування, на отриманння свідоцтва, залишаться в такий складний час без можливості здійснювати професійну діяльність. Частина членів ради евакуювалася, частина залишилася в місті.
Завдяки тому, що до нашого регламенту Рада адвокатів України внесла відповідні зміни ще під час епідемії коронавірусу, ми мали можливість здійснювати свої засідання в дистанційному режимі. Щомісяця ми проводили заняття зі стажерами.Звісно, сама адвокатська діяльність була дуже ризикованою. Адже ми розуміли, якщо окупаційна влада, яка була встановлена на території Херсонщини, дізнається про те, що в раді видаються свідоцтва адвокатів України, що ми приймаємо присягу адвокатів України, то ми можемо зазнати суттєвих репресій. Тому свої засідання ми проводили за закритими дверима. Д
уже часто користувалися допомогою засобів зв’язку з тими членами Ради, які виїхали за межі Херсонщини. Коли ми займалися зі стажерами, також використовували засоби зв’язку задля того, щоб ті стажери, які евакуювалися, могли також долучитися до занять і виконувати індивідуальний план стажування. Тобто кожного місяця, починаючи з лютого, до вересня ми проводили засідання і виконували свої завдання, покладені на нас Законом України про адвокатуру.
Дуже важко було адвокатам, які залишилися на окупованій території.
Це, мабуть, було викликано не тільки тим, що була відсутня можливість заробляти, а й тим, що було дуже важко морально. Ті, хто залишилися в окупації, мене зрозуміють, адже всі ми пам’ятаємо наші мітинги, коли ми виходили на площу, намагалися чинити спротив окупації. Пам’ятаємо як зникали люди, яких кидали на підвали, всі тортури, зникнення. Найстрашніше, що адвокати в цій ситуації ніяк не могли допомогти своїм землякам, тому що ми всі залишилися поза межами правового поля в умовах окупації, в умовах тотального контролю, в тому числі за телефонними переговорами, за будь-якою діяльністю.
Фактично ми опинилися в ситуації, коли у нас були репресії.
Найважче було розуміти, що ти, як адвокат, зовсім ніяк не можеш допомогти своїм землякам, тому що ти був цілком безпорадним. Було оголошено, що українське законодавство не діє на території Херсонщини. Ми бачили цю правотворчість окупаційної влади, ті укази, якими заборонялися мітинги. Це було найскладнішим моментом під час окупації. Життя припинилося. Ми жили не один десяток років, розуміючи, що діє Конвенція про захист прав і основоположних свобод. А в цій ситуації можна було просто згадувати про цю Конвенцію як про щось казкове. Тому що права і свободи людини стали просто згадкою про наше минуле.
Дуже складним моментом було намагання окупаційної влади захопити приміщення, в якому ми знаходилися.
Це відбулося 18 вересня, коли ми побачили, що в офісі вирізані замки, опечатане приміщення, кульковою ручкою була намальована Z-ка і замінений замок. Окрім нас, в офісі знаходилася рада ветеранів Суворовської райради, сервісний центр Асоціації міст України та управління соцзахисту. Всі ці установи станом на вересень були, скоріше за все, евакуйовані. В цьому приміщенні залишилися тільки ми. Цинізмом було на День міста (це був суботній день) скористатися нашою відсутністю і вдертися до нашого приміщення. Ми вимушені були в неділю залазити через вікно, міняти замки. Коли ми всю цю процедуру закінчили, до офісу приїхали представники окупаційної влади і почали вести розмову про те, що тут все їхнє і наше приміщення також нам не належить. Наші посилання на те, що це наше право власності, воно внесене у єдиний реєстр права власності нерухомого майна України, сприймалися з посмішкою. Нам було сказано, що ми маємо зареєструвати своє приміщення в росреєстрі. Такі були на той час вимоги в окупаційної влади. Ми категорично відмовилися, змінили замок.
У нас збереглася вся документація щодо особових справ адвокатів. Ми думаємо, що це один з наших головних здобутків, що ми знаємо, як саме чинилося мародерство на Херсонщині. Якби ці документи були вилучені, то невідомо, що б сталося з житлом адвокатів, їхнім майном, особливо тих осіб, які поїхали з Херсонщини.
—Чи отримували адвокати під час окупації матеріальну допомогу, як підтримували колег?
– – Під час окупації ми надавали матеріальну допомогу нашим адвокатам, які залишилися на окупованій Херсонщині. Це також був складний процес, тому що всі херсонці знають, як окупаційна влада ставилася до благодійництва і надання якоїсь допомоги містянам. Всі, хто тут залишався, знають, що метою було нав’язати виключно гуманітарну допомогу держави-агресора. Містяни, які намагалися самостійно готувати обіди, роздавати їх жителям міста, якимось чином допомагати своїм землякам, знаходилися в зоні ризику, оскільки дуже часто зазнавали репресій. Ми виділяли кошти нашим адвокатам і перераховували їх на картки, з яких можна було тоді зняти готівку.
Потім зникла така можливість, оскільки термінали припинили свою роботу. Після цього ми тісно співпрацювали з Національною асоціацією, з опікунською радою. Виділялася благодійна допомога для адвокатів, які знаходилися в окупації. Під час перебування в окупації радою адвокатів було створено близько 170 траншів матеріальної допомоги нашим адвокатам. Ми дуже вдячні нашим партнерам, друзям-адвокатам Національної асоціації, які в цей складний час надали нам суттєву підтримку.
— Які звернення до адвокатів після визволення Херсона?
—Після деокупації починає оживати адвокатура на Херсонщині. З’явилися звернення громадян з надання правової допомоги. Звісно в такий час левова доля подібних звернень це захист у справах щодо колабораційної діяльності і потенційне представництво інтересів військовослужбовців, тому що зараз питання набуття статусу учасника бойових дій стоїть дуже гостро.
—З 1 грудня почалося встановлення/набуття статусу для тих, хто воює, захищав своє місто. Чи виникають проблеми при цьому?
—21 жовтня 2022 року кабінет міністрів України вніс зміни до Постанови про затвердження порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, які захищали незалежний суверенітет та територіальну цілісність України та брали беззаперечну участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 20.08.2014 р. №413.
Змінами, які були прийняті, розширено коло осіб, які можуть отримати статус учасника бойових дій. Тепер до таких осіб належать усі, хто боронить Україну у війні, в тому числі і добровольці сил територіальної оборони. Всі ми пам’ятаємо, наскільки героїчною була оборона Херсона саме нашими тероборонівцями, які ризикували своїм життям, багато з яких загинули. Вони фактично були останнім оплотом супротиву на нашій херсонській землі. Всі ми маємо їм низько уклонитися, завжди пам’ятати їх, якомога ефективніше надавати їм правову допомогу , якщо вони будуть її потребувати. До речі, слід зазначити, що до розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій наказом Міністерства оборони від 10.11.2022 р. №369 затверджено Положення про утворення спеціальних комісій. Вже відомо, як отримати статус учасника бойових дій. Це може бути зроблено за зверненням командира частини, який подає документи на підлеглих військовослужбовців; за особистим зверненням військовослужбовця; за особистим зверненням особи, яка звільнена з військової служби через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. В обов’язковому порядку слід подати не менше як один з перелічених документів: витяги бойових донесень, витяги з журналів бойових дій, оперативних завдань, ведення оперативної обстановки, витяги з вахтових журналів, копії матеріалів спеціальних службових розслідувань за фактами отримання поранень, контузії, каліцтва. Всі ми розуміємо, що додатково можуть подаватися і інші документи, які стосуються цього предмета. Проте в умовах воєнного стану такі документи не завжди могли зберегтися внаслідок активних бойових дій. Тому я думаю, що адвокати матимуть багато роботи в частині надання правової допомоги військовослужбовцям саме для того, щоб вони справедливо отримали відповідний статус.
В цивільних справах одним з пріоритетних напрямків буде встановлення фактів, які мають юридичне значення. Думаю, що багато роботи буде в сегменті адміністративного судочинства. Що стосується кримінального судочинства, ми вже говорили про колабораційну діяльність , яка зараз є пріоритетним напрямком в роботі правоохоронних органів.
—Наскільки досконалий Закон про колабораційну діяльність?
—Стаття 111 з позначкою 1 «Колабораційна діяльність» з’явилася в нашому кримінальному кодексі в березні 2022 року. Також зазнав змін Закон про захист прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України. Хочу зазначити, що коли ми говоримо про надання правової допомоги у справах про колабораційну діяльність, там є дуже багато понять, для з’ясування яких і задля вірного окреслення предмету доказування, ми маємо звертатися саме до цього закону, до його статей, якими визначаються і цілі державної політики на тимчасово окупованій території, і надається саме визначення тимчасово окупованої території.
(У цей час на стіл пригає кіт, який був під час окупації часто героєм публікацій Ради адвокатів, – від редакції).
Хочу також додати, що коти були маркерами нашої конспірації (посміхається Ірина Мокіна, – ред.). Коли ми проводили засідання ради, намагалися приховати це, аби до нас не заходили представники військових формувань, і коти сиділи на підвіконнях.
Ми працювали за зачиненими дверима. На дверях у нас була наклеєна листівка, що адвокати тимчасово не працюють. Так відбувалося, тому що всі, хто залишився на тимчасово окупованій території, в тому числі нотаріуси знають, як жорстоко поводилися формування держави-агресора з тими, хто працював під час окупації Херсонщини. Це стосується, в першу чергу, і нотаріусів, які також зазнали репресій, і адвокатів, взагалі будь-кого, хто здійснював свою діяльність під час окупації, не виконуючи вказівок окупаційної влади.
Я сподіваюся на те, що судова практика, а вона буде дуже об’ємною, коли суди касаційної інстанції почнуть розглядати кримінальні справи щодо колабораційної діяльності, з’явиться і тлумачення, і цікаві кейси, тому що законодавство в частині регулювання саме таких кримінальних правопорушень є і воно досить різноманітне. Передбачаються декілька складів, зокрема у ст.111 є вісім часток, які передбачають різні диспозиції. Але безумовно є низка моментів, на які треба звертати увагу і які мають відрізняти колабораційну діяльність від державної зради і від пособництва державі-агресору. Я думаю, що і у адвокатів, і у правоохоронних органів, і у суддів буде багато роботи задля того, щоб правильно застосовувати це законодавство і хотілося б висловити сподівання на те, що незважаючи на воєнний стан, все ж таки ми залишимося правовою державою, яка поважає права людини.
Хочу побажати всім українцям з нагоди новорічних свят миру, перемоги і зберегти життя, гідність та нашу Україну.
На фото: після звільнення до Ради адвокатів Херсонської області завітали адвокати з передової.
Автори – Марина Азізова, Лідія Григор’єва.
