Миколі Зозулі 58 років. Він носить окуляри – має проблеми із зором. Але запевняє – автомат бачить добре, окуляри – щоб читати з телефону.
24 лютого він був одним з тих, хто прийшов до херсонського військкомату. Згадує, що людей довго тримали без будь-якої інформації. Багато хто розійшовся. Але Микола таки дочекався, коли його забрали та видали зброю. Він став до лав Сили територіальної оборони ЗСУ.
Під час оборони Херсона йому довелося брати участь у бою біля ТРЦ «Фабрика». Наслідки того бою – згорілий торгівельний центр – бачив чи не кожен херсонець.
Оборону в цьому місці тероборонівці зайняли з самого ранку. По обіду росіяни почали рух піхотою та БТРами, їх відігнали. Потім пішли танки – щонайменше три одиниці. У українських бійців були лише автомати, гранатомет та «коктейлі Молотова».
«Пляшкою як потрапити в танк? Це не Київ, щоб з балкону кидати і влучати. Щоб пляшкою влучити, треба метрів на 15 до танка підбігти. А хто ж нам дозволив би підбігти так. Тож ми їх навіть і не кидали. Хоча наготували багато», – згадує Микола.
Тож у тій ситуації бійцям довелося відійти в місто.
Нині боєць 124 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ херсонського батальйону жаліє, що у лютому бій за Херсон був не такий, як би міг бути. Проте запевняє: без бою Херсон не здали.
