Навіщо Росія тримає на гачку Каховську ГЕС та чи досі існує загроза підриву греблі?

Успішні дії українських Збройних сил на Херсонському напрямку лише загострюють питання безпеки жителів області, які знаходяться як на звільненій території правобережжя, так і на тимчасово окупованій території лівобережжя. Це пов’язано з тим, що з перших днів повномасштабного вторгнення російські війська повністю контролюють Каховську ГЕС та споруди Північнокримського магістрального каналу.

Каховська ГЕС та головне управління Північнокримського каналу розташовані в сусідніх містах – Новій Каховці й Таврійську, приблизно за 70-80 кілометрів від Херсона, який ЗСУ звільнили 11 листопада. Росіяни захопили ці стратегічні об’єкти вранці 24 лютого, коли почали наступ з окупованого Криму.

Служба безпеки України ідентифікувала двох військовослужбовців РФ, які віддали злочинні накази – командували захопленням Каховської ГЕС та підривом споруд Північнокримського каналу. Це заступник командувача Чорноморського флоту РФ з матеріально-технічного забезпечення генерал-майор Міхаїл Ясніков та командувач 11 окремої інженерної бригади полковник Дмітрій Марков.

Увесь цей час Каховську ГЕС та Північнокримський канал росіяни утримують як стратегічні об’єкти. Гребля та міст через неї – це логістичний ланцюжок постачання російської армії, а вода, яка пішла по каналу до Криму – це економічна складова, бо вперше з 2014 року окупований півострів отримав воду.

Доки росіяни будуть контролювати ці стратегічні об’єкти, існуватиме загроза. Але навіть якщо вони покинуть ГЕС, теоретично все одно будуть мати можливість дистанційно керувати вибухівкою, якою вони начинили гідротехнічні споруди.

Наскільки ця загроза реальна та які можуть бути наслідки – намагаємось розібратися.

Але маємо зауважити, що зараз не вересень і не жовтень, коли росіяни почали сіяти паніку навколо Каховської ГЕС. Відтоді дуже багато чого відбулося. По-перше, росіяни залишили правий берег Дніпра, по-друге, уже весь світ знає про терористичне нутро Путіна. Це вже відображено в політичних рішеннях. Серед них – ухвалення 23 листопада Європейським парламентом резолюції про визнання Росії державою-спонсором тероризму.

Символічна резолюція була схвалена 494 голосами, проти були 58 депутатів, 44 – утрималися, повідомляє Euronews.

Депутати Європарламенту засудили незаконну, неспровоковану й невиправдану агресивну війну Росії та звинуватили російську армію в скоєнні довгого списку злочинів: атаки на об’єкти інфраструктури, убивства мирних жителів, зокрема й дітей, масові страти, викрадення, зґвалтування, утиски, тортури, численні затримання та насильницькі депортації. Законодавці також засудили Росію за провокування великомасштабної гуманітарної кризи та використання їжі й голоду як зброї.

Європарламент закликає держави-члени ЄС розробити нову правову базу, яка дозволить оголосити цілу країну спонсором тероризму. Нагадаємо, парламенти Литви, Латвії, Естонії, Чехії та Польщі визнали Росію та її режим терористичними.

13 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію на підтримку України. У документі російський режим визнається терористичним.

21 листопада Парламентська асамблея НАТО визнала РФ державою-терористом і закликала створити спеціальний суд для покарання російських злочинців, повідомляє «Слово і діло».

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк прокоментував наслідки таких рішень для Росії: «Статус країни-терориста на РФ позначиться репутаційно, адже Росія не зможе бути спонсором та партнером багатьох заходів і таким чином втратить ключовий елемент впливу на закордонні еліти».

Отже, цивілізований світ вважає Росію країною-ізгоєм та злочинцем. А як відреагувала на резолюцію Європейського парламенту Росія? 23 листопада вона знову випустила по критичній інфраструктурі України, по житлових будинках майже 70 ракет. На щастя, більшість були збиті українською ППО, але декілька днів держава оговтувалася від наслідків атаки. Також Росія продовжує з лівого берега обстрілювати Херсон, який було звільнено від окупантів 11 листопада, та все правобережжя. Росіяни хоч і залишили обласний центр, але своєму населенню путінська пропаганда продовжує розповідати, що Херсон – це «руський город», з якого скоро вигонять нацистів, тобто українське військо. Отже, не маємо права розслаблятися.

Досить часто, говорячи про Каховську ГЕС, експерти плутають поняття та інколи не зовсім правильно трактують певні події. Як результат – народжуються чутки, створюється паніка, яку завжди на свою користь використовують вороги. Наприклад, навіть Президент у своєму зверненні називає греблю дамбою. А один із військових експертів переплутав обстріл мосту через греблю з обстрілом самої греблі.

Отже, пропонуємо визначитися з термінологією. Цитати далі в матеріалі будуть подані мовою оригіналу

Каховське водосховище – одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в Запорізькій, Дніпропетровській і Херсонській областях. Створене греблею Каховської ГЕС (біля міста Нова Каховка).

Гребля – гідротехнічна споруда, що затримує воду та створює перепад рівнів води.

Дамба – гідротехнічна споруда у вигляді насипу для захисту території від повеней, для оточення штучних водойм і водотоків, для спрямування потоку води в потрібному напрямку. Тож щодо Каховської ГЕС правильніше говорити про греблю.

Міст через греблю – мостова споруда, яка спирається на греблю. Пошкодження мосту не призводить до пошкодження греблі.

Шлюз – Каховський однокамерний однонитковий судноплавний шлюз служить для подолання суднами зосередженого перепаду рівнів у створі греблі Каховської ГЕС. Шлюз складається з верхньої та нижньої голів та камери шлюзу. Довжина судноплавної камери – 260 м, ширина – 18 м. Проектна кількість шлюзувань за добу – 32. Натиск на спорудження становить 16 м. Верхня голова шлюзу оснащена плоскими робочими та аварійно-ремонтними воротами, нижня – двостулковими робочими та ремонтними воротами.

Північнокримський канал – іригаційна споруда, зрошувально-обводнювальний канал на півдні України (Херсонська область і АР Крим). Бере воду в Каховському водосховищі. До 2014 року канал забезпечував майже 85% потреб Криму в прісній воді. З квітня 2014 року Крим не отримує воду.

24 лютого 2022 року російські окупанти захопили Каховську ГЕС і, відповідно, початок каналу. Також відбулося захоплення споруд каналу в місті Таврійськ. Побудовану поблизу Каланчака дамбу, яка перекривала подачу води до Криму, було зірвано, вода знову пішла на Крим.

24 лютого 2022 року російські окупанти захопили споруди Північнокримського каналу та Каховську ГЕС. Технічному персоналу дозволили працювати.

З 24 по 28 лютого за наказами Яснікова та Маркова росіяни підірвали шлюзи та дамби на 78-му й 91-му кілометрах Північнокримського каналу, а також пошкодили секторні затвори на 107-му кілометрі. Після цього вода з Каховського водосховища потекла до окупованого Криму.

У квітні західні експерти повідомили про ймовірне мінування греблі Каховської ГЕС. У травні ГЕС почала скид великих обсягів води. Відбулося підтоплення Нової Каховки (набережна та парк).

29 липня українські військові завдали високоточного ракетного удару по автомобільному мосту, що веде до ГЕС через шлюз. Залізнична колія була виведена з ладу.

10 та 12 серпня українські військові знову завдали ракетного удару по автомобільному мосту, він значно пошкоджений.

У вересні з шести агрегатів ГЕС функціонували чотири, тобто станція працювала на 2/3 встановленої потужності та була частиною енергосистеми України.

18 жовтня гауляйтер Херсонської області Володимир Сальдо оголосив про евакуацію жителів правого берега Дніпра на лівобережжя, до окупованого Криму та Росії.

20 жовтня Президент України Володимир Зеленський заявив, що «російські терористи замінували дамбу й агрегати Каховської гідроелектростанції. Якщо вони підірвуть цю дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном».

1 листопада росіяни почали евакуацію цивільного населення з 15-кілометрової зони лівого берега Дніпра начебто через загрози, пов’язані з підривом греблі Каховської ГЕС українськими військами та затопленням територій.

11 листопада, під час відходу російських військ на лівий берег Дніпра, окупанти розповсюдили інформацію про підрив шлюзів Каховської ГЕС. Але це не відповідає дійсності. Було зруйноване дорожнє полотно з боку правого берега. Ризик підтоплення нижче за течією хоч і існує, але незначний.

15 листопада гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо заявив, що Каховська ГЕС більше не виробляє електроенергію та відключена від єдиної енергосистеми України.

Станом на 23 листопада Каховська ГЕС та споруди Північнокримського магістрального каналу перебувають під контролем окупантів.

Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов в інтерв’ю «Українській правді» так коментував інформацію про мінування греблі:

«Дамба замінована частково, це правда. Ну, дурість росіян якоюсь логікою оцінювати дуже важко. Скажу так: підрив цієї дамби точно спричинить екологічне лихо, це факт. Просто є інші аспекти. Перше: навіщо це робити – що вони втратять і що отримають?

І друге: можна частково підірвати дамбу, а можна повністю. Так от, щоб підірвати її повністю, такі роботи не проведені. Мінування проведено частково для часткового руйнування, якщо буде потрібно. Щоб зруйнувати такого рівня конструкцію, потрібні десятки тонн вибухівки, правильно розташованої. Не можна КамАЗ десь поруч поставити, це нічого не дасть», – розповів керівник ГУР.

На думку Буданова, навіть якщо російські загарбники наважаться на такий крок – запустять усі ракети, що є, закладуть купу вибухівки, – то від підриву дамби на Херсонщині вони більше втратять, ніж здобудуть.

«Вони отримають суцільне затоплення лівобережжя Херсонщини. Вони втратять навіть теоретично можливість подачі води в Північнокримський канал, у Крим, поки не відбудуємо дамбу, а на це піде дуже багато часу. Це буде нереально зробити.

І найцікавіше – вони знищать змогу на існування Запорізької АЕС, тому що цей об’єкт нерозривно з нею пов’язаний. Ну, і звичайно, вони ускладнять нам просування на певний проміжок часу.

Але вони будуть змушені відступити прямо до Криму. Іншими словами, якщо зробити суцільне руйнування, то сценарій такий. Чи готові вони на це? Думаю, що ні», – підкреслив Буданов.

Якщо ж окупанти вирішать частково зруйнувати дамбу Каховської ГЕС, то розлив води, за словами глави української розвідки, буде частковим, але не таким уже й страшним.

«Вони виведуть з ладу шлюзову частину, машинні зали. Тобто зроблять дамбу непридатною до використання за призначенням. Але збережеться Північнокримський канал, частково буде розлив води, але не такий уже й страшний. Тож я не думаю, що вони задумали суцільне руйнування. Окрім того, ми не бачимо ознак повного мінування цієї конструкції», – наголосив він.

Зрозуміло, що такі коментарі Буданова хоч дещо й прояснюють ситуацію, але для Олени – жительки Козачих Лагерів з лівобережної Херсонщини, вони мало що означають. Вона має для себе ухвалити рішення, чи рятувати дітей та їхати із села, яке в разі катастрофи підпадає до зони затоплення, чи заспокоїтися. І такі питання лунають у багатьох родинах.

Порада тут може бути тільки одна: заспокоїтися та не піддаватися паніці. Навіть якщо справдиться найстрашніше, то в короткий час можна буде покинути територію затоплення, від’їхати від річки доведеться лише на кілька десятків кілометрів. Також можна рухатися в бік Криму. Цей варіант і зараз пропонують окупанти, але це квиток в один кінець, бо насправді жителів Херсонщини депортують до Росії без надання можливості повернутися. Тож невідомо, яка загроза страшніша. Але кожна мама, кожна родина зрештою ухвалить своє рішення, яке буде для них правильним.

Основні можливі наслідки від знищення греблі Каховської ГЕС у своєму зверненні до Європейської ради 20 жовтня окреслив Президент України Володимир Зеленський.

«Якщо російські терористи підірвуть цю дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном», – наголосив він.

Президент перерахував також інші наслідки, якими загрожує підрив Каховської ГЕС та її дамби:

– у небезпечній зоні опиняться сотні тисяч мешканців півдня України, які можуть постраждати від спровокованої повені;

– може бути зруйноване забезпечення водою значної частини півдня України та Криму. Північнокримський канал у разі руйнації дамби Каховської ГЕС просто зникне;

– російський теракт може залишити Запорізьку атомну станцію без води для охолодження, адже вода для ЗАЕС береться саме з Каховського водосховища;

– загальні руйнівні екологічні, гуманітарні, техногенні наслідки такого теракту досягнуть масштабів історичної катастрофи.

В умовах, коли ворог б’є по критичній інфраструктурі, то можливий підрив – це продовження тактики Росії по знищенню нашої економіки.

«Ця ГЕС є дуже важливою в енергетичному комплексі. Враховуючи об’єми води, потенціал агрегатів, які там зосереджені… Ворог це знає, він хоче це знищити і в такий спосіб завдати шкоди нашій економіці», – пояснює директор Інституту водних проблем і меліорації НАН України Михайло Яцюк.

Голова Новокаховського товариства охорони пам’яток культури Тетяна Євсєєва розповіла, які можуть бути наслідки для Нової Каховки.

«При підриві гідроелектростанції рівень води в Новій Каховці дістане максимум до Дніпровського проспекту, – каже архітекторка. – Позначка рівня води в Каховському водосховищі +14 м. Позначка Дніпровського проспекту – від 15 м і вище. Постраждають парк і споруди в ньому. Житлова забудова – ні. При проєктуванні міста можливість такої катастрофи враховувалася, тому й було прийняте рішення забудовувати проспект тільки з одного боку, хоча в проєкті він мав забудову й ближче до Дніпра».

Ось фрагмент генплану міста, який є на офіційному сайті Новокаховської міськради. Блакитний пунктир – це лінія можливого підтоплення від аварії на ГЕС.

За словами Тетяни Євсєєвої, максимальний рівень води у водосховищі може бути +16 м. Рівень затоплення проходить по відмітках від +14 м до + 12 м в районі Робітничого селища – західного передмістя Нової Каховки – і далі десь близько 5 км від ГЕС. До Херсона – майже 60 км. Хвиля має пройти лівим берегом.

Підтоплення почнеться з Корсунки, каже голова Новокаховського товариства охорони пам’яток культури. «Селища Основа й Дніпряни не постраждають, там високий берег, – продовжує Тетяна Євсєєва. – Підтоплення почнеться з Корсунки, вода розіллється по низині, аж до Нової Маячки. У Херсоні рівень води майже не підніметься до міської забудови правого берега, але лівий берег буде підтоплений сильно».

Після розголосу, який отримала тема підриву греблі, росіяни почали масово зливати воду з Каховського водосховища. Але й такі їхні дії можуть призвести до проблем. Якщо рівень води знизиться до 14 метрів, це буде критично для роботи ЗАЕС, бо це рівень охолоджування агрегатів.

До початку листопада серед українських і закордонних військових аналітиків та експертів популярністю користувалася думка про те, що Росія не наважиться позбавити Крим водопостачання, а всі погрози та інформаційна атака навколо підтоплення через підрив греблі – це лише щоб відволікти суспільство та провести евакуацію своїх військових на лівий берег. Саме це й робили окупанти: розповсюдили чутки про мінування греблі, посіяли паніку, оголосили евакуацію цивільних і почали під її прикриттям виводити війська.

Але зараз, коли росіян погнали з правого берега, вони продовжили евакуацію цивільних і з лівобережжя вглиб області. Самі ж побудували декілька ліній оборони, перша з яких – саме в 15-кілометровій зоні лівобережжя. Звідти вони хаотично обстрілюють Херсон та весь правий берег. Є припущення, що якщо окупанти вимушені будуть покинути ГЕС та сконцентруватися на захисті лівого берега, то вони можуть підірвати греблю. Таким чином ускладнити просування українських військ та звільнення лівого берега. Чим гірше, тим краще – така логіка цілком вписується в дії країни-терориста.

Аргументами проти такого сценарію є загроза назавжди втратити джерело води для Криму. Але з іншого боку, саме невідворотність втрати півострова, який було зухвало анексовано у 2014 році, може спонукати окупантів до теракту.

У будь-якому разі загроза існує, бо, як уже зазначалося, дії країни-терориста не піддаються логічному поясненню.

«Рівень води в річці Дніпро після прориву може піднятися до 5 м. Максимальний рівень води буде досягнутий через 13 год. 48 хв. Час стояння піку повені – 3 год. 30 хв.», – наголошують у відділі з питань цивільного захисту міста Херсон.

Покрокова інструкція

1. Вимкніть електроприлади, газові плити, візьміть документи, необхідні речі, запас їжі та питної води.

2. Громадянам, які проживають уздовж берегової лінії річок Дніпро та Кошова, необхідно направлятися в наступні безпечні райони:

– мешканцям смт Антонівка піднятися до вулиць Горького та Антонівської;

– мешканцям Дніпровського району піднятися до вулиці Херсонської (в район площі В’ячеслава Чорновола), шосе В’ячеслава Чорновола та вулиці Перекопської;

– мешканцям Суворовського району піднятися до вулиць Гімназичної, Соборної та Грецької;

– мешканцям Корабельного району, у тому числі Карантинного острова, піднятися до вулиці Качельної (вище площі Корабелів) та вулиці Полтавської;

– мешканцям Карантинного острова, у разі неможливості евакуюватися на безпечну територію, піднятися на рівень третього поверху будівель;

– мешканцям селища Зимівник піднятися в район міського цвинтаря;

– мешканцям смт Комишани піднятися до вулиці Центральної;

– мешканцям селища Приозерне піднятися вище вулиці Білозерської.

3. Надайте допомогу хворим людям та людям похилого віку. Сповістіть сусідів про небезпеку.

Ймовірний підрив частини споруд ГЕС глобальної катастрофи не несе, розповів «Суспільному» експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Володимир Молчанов. На його думку, удар призведе до підтоплення лівого берега Дніпра. Події можуть розгортатися за таким сценарієм.

«Дамба на 4 метри нижче мостового переходу. Якщо знищити верхні шлюзові ворота, то шістнадцятиметрове цунамі по каналу 20 метрів піде прямо на цю дамбу й змиє її. Вода буде знижуватися, бо Дніпро ширший, ніж шлюзовий канал. Висота хвилі буде приблизно 2,5 метра, і вона вдарить по берегу Нової Каховки в районі електроопор, де вони переходять до підстанції. Там житла немає. Просто зелені насадження», – розповів Молчанов.

Ні люди, ні їхнє майно не постраждають, бо їх там фізично немає, каже експерт. Далі хвиля піде, зменшуючись у висоті.

«На лівому березі, скоріш за все, підтопить підвали в прибережних будинках Нової Каховки, Дніпрян, також Козачих Лагерів, Кринків, Піщаного, Олешок, а також дачі біля Антонівського мосту», – зазначає Володимир Молчанов.

Виходячи з мапи можливого підтоплення, жителям лівого берега треба прямувати на території, розташовані приблизно за 20 км від Дніпра та його розгалуженої системи приток. Отже їхати варто в бік Криму.

Ситуація на лівому березі ускладняється тим, що всі населенні пукти перебувають на сьогодні під контролем росіян, там відсутній український мобільний зв’язок. Тож якщо окупанти вирішать вчинити теракт, то можуть розпочати відвід військ з 20-кілометрової зони від Дніпра. Але тікати росіяни можуть і через наступальні дії ЗСУ. Тому виходить, що жителям треба постійно бути готовими до майже всього – від звільнення до евакуації. Але головне – триматися і розуміти, що навіть у разі підриву греблі, у всіх буде час врятуватися, виїхавши на безпечну відстань від зони можливого підтоплення. Ніякого цунамі чи миттєвого затоплення не може бути в принципі.

Хтозна, чого можна очікувати від підступного ворога, який підло обстрілює правобережжя Дніпра з лівого берега. Сценарії розвитку подій можуть бути різними. І стосується це не тільки подій, які можуть відбуватися навколо Каховської ГЕС. Тож на всякий випадок нагадуємо про необхідність зібрати тривожну валізу. Особливо важливо її мати, якщо поряд діти.

Орієнтовний склад тривожної валізи: – пакет з документами (свідоцтво про народження; закордонний паспорт, медична картка);

– записка від батьків, в якій зазначені прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків та інших родичів і близьких, група крові та алергени, телефони лікарів та інша важлива інформація на ваш розсуд;

– сімейне фото (за бажанням);

– аптечка з дозволених ліків;

– перекуси та вода;

– бажано свисток чи інші сигнальні засоби;

– заряджений телефон, павербанк, зарядний пристрій;

– ліхтарик;

– змінний одяг та білизна;

– невелика улюблена іграшка – вона заспокоїть дитину в стресовій ситуації.

Якщо з вами зовсім маленькі діти чи немовлята, необхідно додатково взяти: – підгузки;

– пустушку;

– змінний одяг і білизну для немовлят;

– сухі дитячі суміші або пюре, які можна пити;

– посуд, де цю їжу можна запарювати;

– необхідні дитячі медикаменти (крім базового набору для дорослих);

– дитячі сухі та вологі серветки.

У ролі «тривожної валізи» радимо використовувати туристичний рюкзак яскравого кольору. Не варто брати валізу чи сумку, оскільки їх буде незручно нести протягом тривалого часу. Пріоритетне місце в сумці мають займати документи, гроші, ліки, засоби зв’язку, засоби для обігріву, їжа та мінімальний набір одягу. Знизу можна покласти менш потрібні речі, а зверху – ліки, документи, воду, легку їжу.

Стосовно документів. Їх треба покласти у водонепроникний пакет чи у файл, скріплений степлером. Оригінали потрібно тримати біля тіла – у кофті під курткою чи у внутрішніх кишенях, адже вони знадобляться при реєстрації на списки евакуації тощо. Також їх не можна губити чи викидати, якщо вам з якихось обставин доведеться позбутися рюкзака.

Їжі потрібно взяти на кілька діб. Це можуть бути:

– консерви (наприклад, готові гарніри);

– чорний шоколад;

– батончики;

– в’ялене м’ясо (наприклад запаковані тонкі в’ялені ковбаски «кабаноси»);

– галети, печиво;

– пастила;

– горіхи, сухофрукти;

– «мівіна» (пюре чи локшина);

– стіки з розчинною кавою та/або чайні пакетики.

Обов’язково треба брати воду. Бажано з розрахунку на 1-2 дні в пляшці чи в спеціальних пакетах для рідини. Кожній людині варто дати щонайменше по 1-1,5 літри води.

Щодо одягу, то фахівці рекомендують одягати кілька шарів одягу на себе, щоб не перевантажувати сумку. Треба брати до уваги, що значну частину часу вам доведеться провести або на вулиці, або в холодних приміщеннях, тож одягайтеся так, щоб не змерзнути протягом доби: теплий светр, шапку, рукавиці, шарф. Взуття має бути зручним, теплим, спортивним.

Саме у валізу варто взяти:

– теплі шкарпетки (2+ пари на людину);

– спідню білизну (2+ пари);

– змінну футболку чи флісову кофту;

– дощовик.

І найголовніше – ліки. З наступних ліків дітям потрібно буде зібрати окрему аптечку:

– жарознижувальні;

– антигістамінні (протиалергійні);

– кровоспинні;

– антидіарейні препарати;

– пластирі;

– стерильні серветки;

– антисептики;

– знеболювальні;

– ліки від кишкових інфекцій;

– спреї для горла;

– краплі для носа;

– протизапальні краплі для очей;

– ліки, які ви приймаєте на постійній основі.

Наголошуємо, що це приблизний перелік тривожної валізи саме для дітей, який ми зібрали з декількох джерел. Це зокрема й рекомендації Міністерства освіти і науки України.

Для дорослих складова валізи дещо відрізняється, адже туди входить інший перелік документів, ліків, засобів гігієни, особистих речей, засобів обігріву, рекомендації щодо зберігання грошей та інші важливі речі.

Віримо в ЗСУ! Тримаймося!

Джерело – Гривна