Український Південь

Інформаційне видання
Новини Херсонщини і України

Херсонські вчені проводять наукові дослідження регіону навіть в умовах окупації

Попри непрості умови сьогодення Херсонщини та воєнний стан вченим Херсонського державного аграрно-економічного університету все ж вдалось власними силами організувати та провести серію щорічних експедиційних виїздів на базові дослідні водойми регіону. Наприкінці липня співробітниками кафедри водних біоресурсів та аквакультури проводились експедиційні дослідження водних об’єктів гирлової ділянки Дніпра в околицях міста Херсон. Серед таких було обстежено озера Кругле та Закитне, Кардашинський та Стебліївський лимани, русло Дніпра в межах міста.

Основною метою експедиції було дослідження гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів базових водних об’єктів гирлової ділянки Дніпра у літній період та визначення їх екологічного стану в цей період року.

Нетипові природні умови, що склались навесні цього року напряму відбились на розвиток біологічних об’єктів водних екосистем регіону. Значна водність Дніпра навесні, причиною якої були рясні опади на території України у зимово-весняний період, відсутність високих температур повітря в березні-травні, коли йде пробудження та активний розвиток водної флори і фауни та ряд інших природних факторів, призвели до появи певних особливостей нинішнього стану водних об’єктів цього року.

Більше за все, зазначені вище фактори, відбились на розвитку та видовому складі вищих водних рослин регіону. Цього року нашими натурними дослідженнями було зафіксовано значний спалах ряски малої – водної рослини, що швидко розмножується у застійних водоймах та утворює значні за площею поля на поверхні води. Причиною такого спалаху ми вважаємо саме нетипові гідрометеорологічні умови, що склались в регіоні навесні 2022 року. В інші роки, за даними спостережень попередніх 8 років, ряска жодного сезону не мала такого значного розвитку у заплаві Дніпра. У попередні роки, у квітні-травні за умов значного прогрівання водойм при малій їх водності, в озерах та річках активно розвивались кушир, глечики жовті, латаття біле та інші види, що перешкоджали весняному пробудженню та подальшому активному розвитку ряски малої. Через це у літні періоди вона майже ніколи не давала спалаху росту у такій кількості, яку ми побачили нині (рис. 1).

Рис. 1. Поля ряски у протоці біля м. Херсону наприкінці липня 2022 р. (фото Коржова Є.І.)

Найбільш активно ряска мала розвилась на антропогенно-забруднених ділянках. Так, найбільший розвиток цієї рослини нами зафіксовано в межах гідропарку, річкового порту (причали 3-6), оз. Мідного, протоки на оз. Кругле, пляж Лілея, малих протоках та заводях на руслі Дніпра.

В екологічній практиці вважається, що ряска очищає воду від надлишків несприятливих хімічних речовин, оскільки, для активного розвитку їй потрібні фосфати на нітрати, які вона швидко споживає із органічно-забруднених вод. У нашому випадку також справедливим є таке твердження. Однак зазначимо, що до будь якого покращення екологічного стану такий розвиток ряски у водоймах регіону не призведе оскільки при подальшому відмиранні та розкладанні рослин восени, усі спожиті речовини знов потраплять до води (використання ряски для очищення вод прийнятне лише при її видаленні на фазі найбільшого розвитку, щоб не допустити повторного потрапляння спожитих нею речовин у воду). Навпаки, нами заплановано провести повторний моніторинг місць найбільшого розвитку ряски восени, щоб прослідити як її спалах у літні місяці відбився на екологічних показниках водного середовища після вегетації.

 

За рахунок відсутності вже традиційного різкого збільшення температур повітря у травні (так званого «травневого обвалу спеки») і, відповідно, значного прогріву води, розвиток типових домінуючих видів водних рослин цього року досить пригнічений. Латаття біле, яке досить поширене у водоймах гирлової ділянки Дніпра та може устеляти досить значні площі водної поверхні, цього року зустрічається поодинокими екземплярами (рис. 2).

Нетипові умови оточуючого середовища на початку розвитку рослин відображаються на майбутньому їх рості і формуванні домінуючих видів. На місці латаття розвились менш вибагливі представники цієї ж родини – глечики жовті, які є більш шкідливою рослиною. Їх листя щільно укриває поверхню води, що перешкоджає надходженню сонячного світла до водних мас і припиняє розвиток живих організмів у воді. Припинення біохімічних процесів у товщі води призводить до замулення, ще більшого заростання водною рослинністю та загального заболочування водного об’єкту.

Рис. 2. Латаття біле у водах озера Круглого (фото Коржова Є.І.)

Зазначену картину, а саме заміщення типових видів водних рослин менш вибагливими до розмноження видами, можна бачити повсюдно на території гирлової ділянки Дніпра.

Серед позитивних змін, на які вплинули гідрометеорологічні умови весни 2022 року є пригнічення розвитку нитчастих водоростей. Ми констатували, що їх поширення у водах досліджуваної ділянки цього року значно менше ніж у попередні роки.

Розповсюдження цих водоростей є вкрай несприятливим екологічним явищем, що з кожним роком охоплює все більші акваторії. Починається їх розвиток у квітні і життєвий цикл триває до вересня-жовтня. Нитчасті водорості заполоняють усю водну товщу мілководь (рис. 3), поглинають необхідний для існування водних організмів кисень й інші корисні хімічні сполуки, унеможливлюють існування водних жителів, забивають зябровий та травний апарат риб, є середовищем активного розвитку бактерій, нерідко є причиною заморів водних тварин.

Рис. 3. Заповнення нитчастими водоростями водного простору в межах берегової смуги узбережжя Дніпра (фото Коржова Є.І.)

Цього року, через нетипові весняні гідрометеорологічні умови, розвиток цього виду водоростей почався значно пізніше. Перші їх угруповання були нами відмічені не у квітні, а лише на початку червня, через що у липні ми не спостерігали їх традиційного повсюдного гіперрозвитку.

В цілому, за результатами експедиційних досліджень водних об’єктів Дніпра в межах м. Херсону, ми відмічаємо, що їх екологічний стан знаходиться у нормі. Водойми проходять річну фазу максимального насичення вод органічними та біогенними речовинами. Високі витрати води в річці на початку вегетаційного сезону рослин навесні позитивно вплинули на їх подальший розвиток. Спалах розвитку окремих виді рослин загрози для водних екосистем не несе, однак бажано продовжити моніторингові дослідження у їх окремих осередках восени.

 

У подальшому, командою науковців кафедри водних біоресурсів та аквакультури ХДАЕУ, планується продовжувати щосезонні наукові дослідження екологічного стану різнотипних водних об’єктів регіону. За умови відновлення сприятливого політичного режиму та припинення бойових дій на території України також планується збільшити кількість досліджуваних водних об’єктів та поширити регіон наукових досліджень до обласного та міжрегіонального масштабу.

 

 

 

 

Поділитись публікацією

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відео дня

Популярне

СТРІЧКА НОВИН