Війна залишає слід і на природних пам’ятках України. Часткового руйнування зазнав Дністровський каньйон. Про це розповів науковець Іван Русев у соціальних мережах:
– Вже сто сорок другу добу триває найжорстокіша боротьба українського народу з варварською ордою. Україна та ії неймовірна природа – це земля, де живуть сильні і сміливі чоловіки, віддані і сильні духом жінки, де прапор має два кольори світу – небесний та сонячний. І я вірю, що з такою кількістю патріотів, з такій кількістю друзів нашої країни, Україна переможе у цій страшній війні. Але є і ті українці, які під час війни руйнують надбання українського народу. І ось, приходить мені ввечері оперативне повідомлення від друзів, що вони були біля Роксолан і бачили, що там, на березі Дністровського лиману, нещодавно почалось масштабне варварське руйнування унікального геологічного та біологічного комплексу під назвою «Дністровський каньйон», якій зарезервований як об’єкт природно-заповідного фонду. Там сувора охорона, нікого не пускають і фотографувати не дозволяють. Відомо, що Дністровський міжнародний екологічний коридор є невід’ємною частиною Європейської екологічної мережі та національної екомережі України. Його південна частина проходить територією Одеської області. Обласна рада 20 березня 2011 р. затвердила ескізну картосхему регіональної екологічної мережі Одеської області де є це місце. Дністровський екокоридор приурочений до заплаві р. Дністер та Дністровському лиману. Ця територія в Одеській області зазнає значного антропогенного впливу, тому ландшафти та всі їх складові на території, що розглядається, значною мірою перетворені. Проте тут збереглися ділянки природної рослинності, види рослин та тварин, рослинні угруповання, які підлягають державній охороні, як наприклад неймовірна територія на березі Дністровського лиману, біля села Роксолани під назвою «Дністровський каньон». Наприклад, до переліку цінних природоохоронних, рекреаційних територій, які зарезервовані для розширення природно-заповідного фонду Одеської області рішенням обласної ради народних депутатів як своєрідний ландшафт, де виявлено рідкісні види рослин, включено також «Дністровський каньон» – прибережну смугу Дністровського лиману між с. Роксолани та м. Овідіополь площею близько 200 га. Ця унікальна територія розташована, в основному, на високих стрімких берегах Дністровського лиману, які схильні до інтенсивної вітрової та водної ерозії. Місцями береги обриваються безпосередньо в лиман, на значному протязі під урвищами виражені акумулятивні форми рельєфу у вигляді піщаних зарослих рослинністю пляжів. Сучасний рослинний світ території представлений різнотравно-типчаковими степами, луками, рудеральною, чагарниковою рослинністю та штучними посадками лінійної конфігурації. На високих ерозійно-трансформованих ділянках узбережжя, що вдаються до Дністровський лиман, зберіглася степова рослинність. Це найбільш цінні рослинні угруповання території. Вони представлені типчаково-ковиловими степами. Загалом тут зафіксовано 255 видів судинних рослин. Ця територія має також важливе значення для птахів. Рельєф природної ділянки, численні урвища, глибокі зниження з чагарниковою рослинністю привертають на гніздування багато видів птахів. Серед них унікальним є найбільш щільне в причорноморському регіоні гніздове поселення сиворакши. Поряд з екологічною, природоохоронною та науковою цінністю, територія надзвичайно приваблива і з естетичної точки зору, у зв’язку з тим, що поєднує різні ландшафти: обриви, знижені ділянки, водний простір, ліс. Тут на урвищах значної довжини добре виражена шаруватість лесових відкладень, характерних для узбережжя Дністровського лиману. Розріз «Роксолани» є найбільш представницьким на всій акваторії Чорного моря, тому його стратифікація має вкрай важливе значення для відновлення умов накопичення опадів на Нижньому Дністрі протягом усього плейстоцену і, в першу чергу, під час пізнього плейстоцену. На думку вчених, доктора геологічних наук Maryna Komar, ситуація у розрізі «Роксолани» є унікальною – така потужність пізньоплейстоценових лесів (понад 30 м) не відзначається в жодному розрізі Північного Причорномор’я. Крім потужності, унікальними ознаками цього розрізу є прошарок вулканічного попелу в бузькому лесі (тимчасовий проміжок 35 – 17 тис. років) та залишки стародавньої фауни.
Прошу читачів ФБ та всіх, хто щось знає про варварське руйнування унікальної території, звертатися в Державну екологічну ін інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) – номер телефону гарячої лінії – (044) 521 20 38. та Департамент екології та природних ресурсів Одеської ОДА – тел. 048 728 3505
Але сьогодні, незважаючи на жахливі наслідки від рашистів для людей і дикої природи, незважаючи на внутрішніх ворогів, які руйнують надбання українського народу, все таки природа відновиться, а неймовірна синергія лиманних обривів, степових рослинних хвиль, разом з дельфінами, багаточисельними птахами наших лиманів і усього Азово-Чорноморського регіону, рослинами, водами, світанками, мурахами – всі, на всіх фронтах, своєю потужною і позитивною енергетикою, всіляко допомагають українцям в боротьбі з орками і всі мріємо про перемогу над ворогом.
Я є голос безголосої природи, і я, як і багато моїх колег і друзів в Україні і за кордоном, боротимусь і за природу, і за мою країну Україну до переможного кінця. Україна обов’язково відродиться!
Ми разом із безстрашною українською армією, кожен як може, повинні захищати свою землю від віроломних варварів – від російської імперії зла.
Борітеся – поборете, вам Бог помагає!
Слава Україні, Слава українському народу!
Іван Русев,
доктор біологічних наук, професор, науковий журналіст,
Національний природний парк “Тузлівські лимани
