«Рівно вісім років тому Президент РФ В.Путін почав Війну з захоплення та відторгнення Криму, потім став Донбас. Здається саме зараз пік агресії Росії і наступним етапом стане вторгнення у Велику Україну. Тим більш захоплення Києва, як головну мету Кремля, оголосив навіть Президент США Джо Байден… Проте цього не станеться…
Як я вже писав, зовнішньополітична діяльність політиків, навіть такий рецидив як у Путіна, продиктована внутрішніми мотивами, інтересами, міфами. Чому Кремль перейшов від латентного протистояння до надзвичайного загострення, передусім дипломатичного, ми дізнаємось у середньостроковій перспективі. Більше 2-5 років карманич Кремля не витримає у такому темпі, як і сама Росія…
Для нас головне зрозуміти, якими будуть наступні тактичні кроки з приборкання України, бо стратегічні цілі – знищення Української державності та створення нової російської імперії не викликають сумніву.
Чи піде Путін на Велику війну із взяттям Києва та навіть захопленням сухопутного коридора у Крим – ні!
Спробую пояснити чому та наголошую, що це моя приватна точка зору і краще готуватися до гіршого…
Путіну дуже кортить вирішити, як він каже, Українське питання, проте він НЕ самовбивця і прораховує наперед всі ризики у своїй діяльності. Подивиться як у РФ він нищить всіх, хто може вийти на протест, або користується альтернативною популярністю. Німцов, Навальний, Моргенштерн – тільки деяки з прикладів. Так і Україна для нього великий ризик його мафіозній владі всередині РФ. Особливо, якщо ми будемо успішні.
Нещодавнім підтвердженням його особистих страхів є особиста ізольованість Путіна, навіть своє оточення та світових лідерів він приймає після повних аналізів або за довгим столом. Взагалі психологію поведінки кремлівського диктатора краще розуміти як психологію гопніка. З огляду на важке дитинство та близькість Путіна до кримінальних кіл, як керуючого портовим експортом у Санкт-Петербурзі.
Чи піде гопнік на прямий виклик, бій з сильним противником – НІ. Наважиться на наїзд, здирництво з слабким – ТАК, обов’язково. Нажаль він вважав нас і західні демократичні країни слабаками, тому і розпочав війну у 2014. Побачив слабку відповідь за Крим, пішов на Донбас. Проте, несподівано, отримав відповідь. НЕ дивлячись на втрати на фронті, солдати, добровольці, українське суспільство й влада чинили рішучий спротив у 2014-2015рр.
Тому Путін здав назад, почав розгойдувати ситуацію зсередини та чекав поки ми самі пересваримось. Проте більше він НЕ може чекати, передусім через внутрішні обставини, як то: особистий стан здоров’я, певний занепад російської економіки, боротьбу російських еліт. Грає роль і ювілей – 100 років тому був створений Радянський Союз. Крім того Путін побачив зручний момент у слабкості корумпованої, монопольної влади Зеленського саме зараз, за пару років цього вже НЕ буде…
Проте найбільша несподіванка в кремлівського диктатора трапилась з недооцінкою західних демократій та передусім американського президента Д.Байдена. Після поразки у Афганістані, американський лідер та його команда, вирішили взяти зовнішньополітичний реванш і наказати євразійського хулігана. Наїзди гопніка «НЕ прокатили…» Інши світові лідери – особливо Великобританії і Туреччини теж активно підтримали Україну, фактично нашу країну визнали частиною Західного світу…
І кремлівській гопнік опинився в поганій ситуації – якщо НЕ почнеш ВІЙНУ, після ескалації і ультиматумів програєш репутацію, якщо почнеш Велику ВІЙНУ – програєш країну. Тому визначальним надалі буде страх втратити все. Все вкрадене – тому що арештують майно його олігархів, які зрослись з дітьми Путіна та дітьми його оточення. Втратити країну, тому що в Росії давно вже «НЕ тучные годы», занепад глибинки і НЕ проведений перепис населення цьому яскраві свідчення.
Тому загострення відбуваються саме на Донбасі, де вже вісім років йдуть обстріли наче там якись сепаратисти нарили снаряди в шахтах і де гопнік НЕ боїться додаткових санкцій. Навколо України всю зиму страждає більша частина кремлівського війська, а сама ВІЙНА іде у інформаційному просторі. Тому Путін і надалі буде продовжувати створювати напругу, тримаючи загострення на межі. Проте НЕ наважиться перейти ту межу побоючись отримати західного стусана.
Вся ця напруга буде продовжуватись до тих пір поки ми – Україна не станемо СИЛЬНИМИ. Коли нас, наше військо, західні країни потребуватимуть більше – ми станемо членами НАТО. Коли зможемо подолати корупцію і почнемо, нарешті, модернізувати економіку – членами ЄС. Тому наше майбутнє у наших руках. Треба захисти країну і себе, спираючись на патріотизм і західну підтримку, а при цьому НЕ красти, працювати і бути ЄДИНИМИ!», – повідомляє інформаційне видання «Український Південь» з посиланням на Фейсбук-сторінку соціолога Сергія Штепи.
