Небажання витрачати кошти з держбюджету на консультантів, питання відповідальності й довіри, ризики для політичної репутації та можливість самому “носити свій портфель”.
Такі причини Руху ЧЕСНО назвали нардепи у відповідь на запитання, чому вони офіційно працюють у Верховній Раді ІХ скликання без допомоги помічників.
Серед нардепів парламенту є троє депутатів, які від початку дев’ятого скликання офіційно працюють без жодного помічника. Помічників не має п’ятий президент України та чинний депутат фракції “Європейської солідарності” Петро Порошенко і його колега Мустафа Джемілєв, а також представник “Слуги народу” і голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.
У коментарі Руху ЧЕСНО Петро Порошенко зазначив, що помічників у Верховній Раді в нього немає, адже він не хоче витрачати на це кошти з держбюджету. Водночас по роботі в парламенті йому допомагають партійці. Крім того, свою депутатську зарплату, за словами самого Порошенка, він з 1998 року не отримує, а віддає на благодійність. Аналогічні заяви про “зарплату на благодійність” неодноразово робили й інші політики, наприклад, Леонід Черновецький.
“Помічників немає? Гарне питання. Я дуже відповідально ставлюся до витрачання коштів державного бюджету, бо вони утримуються саме за ці кошти (зарплату отримують лише помічники за контрактом на платній основі, — прим. ЧЕСНО), я і свою депутатську зарплату ще з 1998 року перераховую виключно на благодійні цілі. Це не принципова позиція, але поки на сьогодні є така можливість, ми намагаємось це робити. І абсолютно іншу поведінку, на жаль, демонструє Апарат ВРУ і керівництво парламенту, які сотні мільйонів гривень (торік на помічників депутатів із бюджету щомісяця йшло понад 22 млн гривень або понад 260 млн гривень на рік, — прим. ЧЕСНО) коштів платників податків, які нам так потрібні під час війни, витрачають на це ганебне збіговисько”, — прокоментував ЧЕСНО Петро Порошенко.
Натомість депутат від “Слуги народу” Микола Сольський у коментарі Руху ЧЕСНО зазначає, що такий формат роботи його цілком задовольняє, а питання помічників має важливий аспект — це питання відповідальності та ризиків для політичної репутації.
“Хлопці в комітеті багато роблять роботи, секретаріат також багато з чим справляється — можете перевірити, скільки законопроєктів готує Аграрний комітет. Є люди, з якими я спілкуюсь і довіряю, а помічник — це все одно людина, яка, можливо, деколи буде мати якісь нюанси, за які я не хочу відповідати. Я до цього обережно ставлюсь. Якщо мені потрібна якась конкретна робота, то я знаю, кого попросити, є багато профільних громадських організацій. А сам за собою чемодан поносити я і сам можу”, — наголошує Микола Сольський.
Проте на початку роботи Верховної Ради ІХ скликання Сольський зауважував, що він шукає фахових помічників і ставить до них високі вимоги, тому довго розглядає кандидатури.
Раніше помічників не було і в першого заступника голови фракції “Слуги народу” Андрія Мотовиловця. Тоді в коментарі Руху ЧЕСНО нардеп сказав, що відсутність у нього помічників — це принципова позиція:
“Я не хочу витрачати гроші з бюджету на те, що людина буде вести мій графік. Я зараз є членом Комітету з питань свободи слова. По свободі слова немає законодавчих ініціатив. Я є співавтором 27 законопроєктів у інших напрямках, але в мене вистачає сил, щоби писати ці законопроєкти самому. Я не розумію, навіщо мені помічник. Законопроєкти я пишу сам; хоч я й списочник, але зустрічі та спілкування з виборцями проводжу сам, відповідаю на листи особисто”.
Раніше Мотовиловець також зазначив, що в Комітеті з питань свободи слова він “свою місію виконав” і загалом, за його словами, “там немає жодного навантаження на депутата”. Тому він перейшов до Комітету з питань податкової та митної політики, де йому буде потрібна допомога помічника-консультанта.
Наразі у першого заступника владної фракції Мотовиловця четверо помічників: одна — за трудовим договором на постійній основі та ще троє — на громадських засадах.
