Володимир Федоренко вважає, що держава має підтримувати малий та середній бізнес.
Його назва — «Оберіг-Агро» — символічна. Люди, які боронили зі зброєю в руках незалежність та українську землю на сході країни, тепер оберігають землю, працюючи на ній, у мирних умовах. Вони обрали для себе «справді праведне мистецтво», як казав про цю професію Іоанн Златоуст, — заняття землеробством. «Голос України» вже писав про цих завзятих, щирих, відповідальних, небайдужих людей, справжніх патріотів та господарів на своїй землі. Тепер пропонує познайомитися з ними ближче, дізнатися про їхні здобутки та проблеми, про становлення бізнесу та перспективи.
Узяли до рук мирну зброю
Ідея створити кооператив виникла в декількох чоловіків, мешканців села Мостове та селища Доманівка, коли ті повернулися з війни на Донбасі. Раніше з бізнесом справи не мали, хоча, живучи в сільській місцевості, завжди займалися землеробством, вирощуванням овочів та фруктів. Але виключно для власних потреб. Тож досвіду не було. Натомість було бажання займатися мирною справою; такою, щоб об’єднала саме своїх та дала змогу підтримувати сім’ї загиблих бійців; щоб згодом давала прибуток та забезпечила стабільність існування родин; щоб допомогла позбутися поствоєнного синдрому; щоб вгамувала спрагу до спокійного життя.
Два роки тому «мрійники» створили кооператив, до якого увійшли 12 чоловіків — учасників бойових дій, з яких двоє мають інвалідність, та шість жінок. Чому саме кооператив, сільськогосподарський, обслуговуючий? На той час така форма організації здалася їм найбільш прийнятною, зрозумілою, зручною. По-перше, всі добре знають один одного, мають спільне військове минуле, в якому найбільше цінувалася взаємовиручка та підтримка. По-друге, це добровільне об’єднання на основі спільних інтересів та досягнення спільних результатів на засадах демократичності та самоврядування. Тож ідеальна форма господарювання для однодумців. І найбільш прийнятна саме у сфері сільського господарства. Урешті-решт обслуговуючий кооператив надає насамперед послуги переважно членам кооперативу, а вже потім, за можливості, й іншим особам.
Антоніна Ковальчик, Наталія Кисильова та Валентина Федоренко (зліва направо) готують до висадки розсаду.
Як зазначає голова СОК «Оберіг-Агро» Володимир Федоренко: «Поки що ми неприбуткові, але маємо надію, що коли розвинемо наш міні-бізнес та будемо отримувати прибутки, можливо, змінимо організаційно-правову форму. Але це поки що лише в перспективі».
Від задуму до реалізації ідеї створення кооперативу шлях було пройдено непростий. Добре, що на цьому шляху з’явилися славні попутники. У випадку з «Оберегом» ними стали консультанти фонду «ЛАСКА», який у Миколаївській області є партнером Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською асоціацією економічного розвитку (MEDA). А в березні 2020-го проект розвитку кооперативу «Оберіг-Агро» виграв грант та протягом року отримав грошові кошти від Манітобської ради з міжнародного співробітництва (MCIC) Канада, грантовий проект також підтримує Менонітська асоціація економічного розвитку (MEDA), Канада.
Члени кооперативу після численних тренінгів, навчань, конференцій остаточно визначилися, що побудують теплиці для вирощування овочів та зелені. І відкриють лінію з виробництва паливних брикетів для всіх видів твердопаливних котлів з відходів сільськогосподарського виробництва. Аби ці брикети використовувати для опалення своїх теплиць. Іноземні донори підтримали проект. Тож нині він реалізований спільними зусиллями міжнародних організацій та, звісно, самими учасниками кооперативу. Хлопці, що називається, «засукали рукави», взяли в руки будівельне та сільськогосподарське знаряддя і взялися до роботи.
Степан Ковальчик демонструє паливні брикети власного виробництва.
І свою кмітливість мають
А попрацювати довелося добряче. На землі, яку було виділено кооперативу, дуже давно була занедбана ферма. Отримавши майнові паї, селяни її розібрали на будівельні матеріали, залишивши просто смітник та купу каміння. Довелося реально розгрібати територію. Утім, отримали гарну землю, справжнісінький чорнозем, там, де були цілина та пустир. Місце для встановлення теплиць обрано вдале, адже добре прогрівається сонцем. Коли ж вигортали сміття, зробили з нього та каменів вали, які захищають від вітрів та зберігають сприятливий мікроклімат.
Загалом збудували чотири теплиці загальною площею 1200 квадратних метрів. Спочатку члени кооперативу збирались садити в теплицях ранні огірки та томати, але агроном, яка консультувала членів «Оберіг-Агро» в рамках грантового проекту «АГРО-РеАдапт», порекомендувала почати з редису та картоплі. На загальних зборах кооператори підтримали цю пропозицію. У теплиці встановили дуги, які вкрили агроволокном, зробили теплі гряди. І хоча овочі висадили на початку лютого, редис витримав усі температурні перепади та дав 100-відсоткову схожість, а це 200 кілограмів урожаю.
Як пояснила агроном: «На цій землі давно нічого не вирощували, і в ґрунті був солідний запас поживних речовин, тому навіть не вносили добрива. По суті, вийшов органічний редис». Голова кооперативу Володимир Федоренко підтверджує: «У нашому редисі лише вода, земля і натхненна праця. Жодної хімії». Так само без хімії вирощують у теплицях картоплю, огірки, томати, капусту, перець. Насіння для відкритого та закритого ґрунту членам кооперативу безплатно надали дві відомі іноземні компанії.
До кожного сантиметра землі «оберегівці» ставляться дбайливо, по-господарському. Так, редис зібрали, висадили на його місці огірки, на місці картоплі посадили перець. «Звісно, прислуховувалися до порад агрономів, але і свою «смекалочку» маємо, — ділиться Антоніна Ковальчик, членкиня кооперативу і дружина заступника голови Степана Ковальчика. — Багато часу потребувала праця в розсаднику, ми його називаємо пологовим будинком. Тут готували до висадки розсаду, пікірували томати».
Молода жінка ділиться, що коли з іншими дівчатами дізналися від чоловіків про ідею створення кооперативу, всі зраділи. «Це така справа, яку ми любимо, — і хобі, і робота. Ми все життя займалися працею на землі, вирощуванням овочів. Заробітки не дуже високі, спочатку треба вкласти і гроші, і працю, а згодом уже будуть заробітки», — підтримує подругу Валентина Федоренко. Взагалі підтримка близьких та родичів, односельчан та однодумців — це ті чинники, які надихають бізнесменів-початківців, не дають їм опустити руки.
Чемпіонами одразу не стають
Хоча, здається, приводів для великої радості не так уже і багато. Володимир Федоренко зазначає: «Безумовно, добре, що держава надала землю в користування, що сприяло бізнес-старту. Але цього замало для сталого розвитку бізнесу. Просто дивує, що нам, колишнім атовцям, допомагають зарубіжні партнери, які побачили, як ми працюємо, що в нас насправді є велике бажання трудитися на рідній землі, створювати робочі місця, забезпечувати населення якісною продукцією. А від влади підтримка незначна. Тішить, що нас чують місцеві органи влади, з якими налагодили співробітництво. Так, після нашого звернення влада сприяла підключенню до водогону, тривають спільні роботи з електрифікації теплиць».
Володимира підтримує його заступник та побратим Степан Ковальчик. «У нас було дуже багато покупців на редис. Але ми не наважилися висаджувати великі обсяги, тому що існувала проблема з водою. Врятувало, що взимку випало багато снігу, засипали насіння снігом, воно отримало достатньо вологи, — ділиться Степан. — Ми звернулися до керівництва територіальної громади, аби нам надали можливість підключення до водогону. Питання вирішено. Але ще до останнього часу наші дівчата поливали саджанці з 5—6-літрових бутлів вручну». Чоловіки вважають, що саме за малим та середнім бізнесом, за розвитком фермерства — майбутнє села, майбутнє України. «Так, ми початківці, нам ще слід тренуватися. Адже ніхто одразу чемпіонами не стає. Утім, ми прагнемо досягти успіхів, прагнемо реальних перетворень на селі», — зазначає Володимир Федоренко.
Досвід кооперативу «Оберіг-Агро» гідний наслідування з багатьох причин. Зокрема й тому, що вони реалізовують власну соціальну програму. Допомагають родинам загиблих бійців: виділяють їм паливні брикети, передають овочі та зелень з власних теплиць. Доманівські кооператори — справжні патріоти, які хочуть працювати на власній землі, стали наразі прикладом для інших.
Менш як за рік побудовано чотири теплиці площею 1200 квадратних метрів.
Так, на форумі «Ветеранський агробізнес», який об’єднав тих, хто має бажання займатися сільським господарством, представники кооперативу «Оберіг-Агро» поділилися власним досвідом та ідеями. Напрацювання викликали великий інтерес в учасників форуму, після якого багато хто забажав присвяти себе агробізнесу. Учасники форуму підтримали ініціативу «Оберіг-Агро» щодо створення Асоціації ветеранського агробізнесу.
Започатковані кооперативом та асоціацією справи дали поштовх для створення та підтримки п’яти груп з Одеської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, які також отримали гранти для втілення своїх задумів від Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.
Вони об’єдналися в асоціацію, аби допомагати всім ветеранам адаптуватися до мирного життя та розпочати власну справу на землі. З користю для себе, громади, країни.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
