Як баштани Херсонщини стали туристичною принадою? Як розвивається ринок кавунів в Україні? Яким буде врожай та ціни цього сезону? Що потрібно для розвитку виробництва та експорту баштанних культур? Про все це журналісти SEEDS поспілкувались з відомим виробником Олександром Синенком, засновником ПП «Александр А. Синенко» та ТОВ «Південний Експорт ЛТД».
«Кавуновий» туризм
— Нещодавно в мережі з’явилося оголошення про агроподорожі з Херсона до баштанів з дегустаціями. Як ви ставитесь до цієї ідеї?
— Такі подорожі організовують саме на базі нашого підприємства. У рамках цього проєкту ми співпрацюємо з khers-on.com, з туристичними операторами. Уже в серпні будемо зустрічати туристів. Відпочивальники зможуть побачити баштани, дізнатися більше про історію появи кавунів та динь на півдні України, їх вирощування, та чому Херсонщина ідеально підходить для цього. Також до туру входить обов’язкова дегустація кавунів. Крім того, готуємо майстер-класи, щоб навчити туристів правильно обирати баштанні. Ще розкажемо про те, скільки існує сортів херсонських кавунів, а також, як їх розрізняти. Запропонуємо туристам 50-відсоткову знижку на свою продукцію.
Поточна ситуація на ринку баштанних культур
— Як негоди і дощі вплинули на виробництво кавунів в Україні? Як це вплине на пропозицію баштанних культур на ринку, та якою буде ціна на кавуни цього сезону?
— Враховуючи те, що весна була холодною, дуже багато було захворювань. Це повпливало на урожай. Сезон кавунів трохи зміститься. Ті, хто сіяв повторно, вийдуть на ринок ближче до вересня. Середня закупівельна ціна кавунів з поля цього сезону буде коливатися від 2,5 до 3 гривень.
— Які сьогодні загальні тенденції у галузі? Як справи з експортом?
— Для виходу на міжнародний ринок та конкурентоспроможності виробникам баштанних культур потрібно кооперуватися, об’єднуватися. Цього не вистачає. Також потрібно сертифікуватися. Відкритим залишається питання з захищеним географічним зазначенням «Херсонський кавун». Його розв’язання затримується на рівні профільних міністерств.
Наразі, наприклад, польські замовники можуть звертати увагу на наших постачальників лише тоді, коли ціна на українському ринку значно менша.
Для експорту виробники кавуна мають перейти на один стандарт, на відповідні технології, які задовольняють закордонних покупців. З економічної точки зору — головне об’єднуватися для продажів, розширювати виробництво, оскільки з невеликими обсягами виробництва (5 – 6 тис. тонн кавуна) на експорт вийти неможливо. Не можна «завоювати» ринки збуту. Ми маємо складати гідну конкуренцію грекам, угорцям, італійцям чи іспанцям. Можна перши час працювати навіть в нуль, чи в мінус, щоб зайняти свою частку ринку. Для цього, перш за все, необхідні співпраця з іншими українськими виробниками, великі обсяги виробництва, стабільність постачань — потрібно добре підготуватись. Це робота не одного, а, як мінімум, двох – трьох років.
Зараз у більшості виробників відсутня стратегія, бачення майбутнього розвитку. Все працює ситуативно, під український ринок. Для виходу на експорт необхідно створити об’єднання виробників, яке могло б постачати 30 – 35 тис. тонн кавунів. Зараз Україна усього виробляє 250 — 300 тис. тонн на рік. Коли на ринку буде організованість і системність, добре зможуть заробляти всі виробники. До того ж об’єднатися нескладно, адже баштани не розповсюджені всією територією України, а компактно базуються на півдні (Скадовський, Олешківський та інші райони). Кооперація між виробниками дозволить зробити ринок більш стабільним, системним та прогнозованим.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
