Про це розповіли правозахисники під час презентації річного дослідження щодо безпеки представників громадянського суспільства в Україні. Вони зазначили, що зберігається невтішна тенденція переслідувань та тиску на громадських активістів, правозахисників та незалежних журналістів.
Протягом року (за липень 2020 – червень 2021) Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ) задокументувала 107 таких випадків.
За результатами моніторингу, найбільше випадків переслідувань зафіксовано щодо незалежних журналістів – 44, ЛГБТ-активістів – 18, антикорупційних активістів – 11, еко-активістів – 7.
За кількістю нападів на представників громадянського суспільства перше місце посідає Київ (39 інцидентів), далі – Одеська область (18 інцидентів) та Харківська область (11 інцидентів).
Щодо типів тиску, то найбільше було зафіксовано випадків із пошкодженням майна громадських активістів (23 випадки) та перешкоджанням журналістській діяльності (21 випадок).
15 інцидентів тиску здійснено з боку представників органів правопорядку, 92 інциденти – з боку інших осіб.
“Попри те, що переважна більшість випадків здійснювалась не пов’язаними із державними органами особами, хотілося б вкотре наголосити на необхідності підвищити рівень безпеки та посилити захист представників громадянського суспільства з боку держави. Натомість реальна ситуація зовсім інша – правоохоронці вкрай повільно розслідують злочини і часто навіть не хочуть їх реєструвати”, – розповіла Ганна Рожкова, заступниця виконавчого директора Асоціації УМДПЛ.
Виявлено, що, на жаль, в розслідуваннях злочинів поліція орієнтується на суспільний резонанс, який викликав злочин. Якщо резонанс відсутній – розслідування проходить вкрай мляво.
“Попри позитивні тенденції щодо покращення комунікації з громадянським суспільством, швидкість та якість розслідувань залишають бажати кращого. А у тих випадках, коли злочин вчиняли працівники органів правопорядку – розслідування або затягувалось, або не проводилось взагалі. Суттєвою проблемою є також процедура забезпечення захисту постраждалим, а робота щодо запобігання вчиненню злочинів та попередження повторних нападів – практично не проводилась”, – наголосив Сергій Перникоза, координатор моніторингових кампаній Асоціації УМДПЛ.
У своїх виступах правозахисники нагадали про позитивні обов’язки держави щодо захисту громадянського суспільства та надали рекомендації органам прокуратури, МВС, національній поліції та Кабінету міністрів України щодо підвищення рівня безпеки громадських активістів.
На заході також були присутні представники правоохоронних органів.
Олексій Бонюк, начальник Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, погодився, що важливо відкрито обговорювати проблематику і запевнив, що прокуратура не стоятиме осторонь проблем безпеки активістів.
Також він наголосив, що одним із пріоритетів, затверджених у Стратегії розвитку прокуратури, є підвищення ефективності діяльності і розслідування злочинів. “Я думаю, що в першу чергу, це буде стосуватися якраз випадків за участі і активістів, і журналістів”, – додав Олексій Бонюк.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
