Не з радісним, а з тривожним настроєм очікують жнива аграрії Херсонщини.
Адже цьогоріч їм передували геть не типові для степового півдня за своєю тривалістю зливи із буревіями, які за лічені тижні до косовиці спричинили полягання ранніх зернових. Тепер настає вирішальний час: якщо вітер та сонечко встигнуть підсушити колос, будемо з хлібом. Якщо ж ні — частину врожаю втратимо.
“Жнива плануємо починати з 5—10 липня. Але нашу тисячу гектарів озимої пшениці дощі позаливали так, що на глинистих ґрунтах подекуди утворилися цілі «лінзи», де вода стоїть і досі. Такого давно не бачили: рослини лежать на висоті у 10—15 сантиметрів, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно. У воді стоїть і посів соняшнику, що припинив ріст”, — каже голова правління сільськогосподарського підприємства «Іскра» у селі Тарасівка Віктор Нагребецький.
“Не можна сказати, що зернові полягли всуціль. Як в останні роки буває, на одні поля вилилося з неба стільки води, що земля її вже неспроможна приймати. А по сусідству ріллю заледве намочило. Але можна сказати, що жнива будуть не з легких, якщо вони колись узагалі легкими бували. На додачу, винайняти комбайни для збирання зернових стало на чверть дорожче, хоча закупівельні ціни на пшеницю залишилися на рівні минулорічних”, — зауважує заступник директора ТзОВ «Новопетрівське» (Нижньосірогозька територіальна громада) Микола Шмигирівський.
Скільки Херсонщина може втратити через полягання хлібів та розвиток хвороб зернових внаслідок підвищеної вологості? Експерти дають різні оцінки: від десяти відсотків до чверті майбутнього врожаю. Але фахівці закликають почекати — адже нічого ще не вирішено. Недарма ж і народне прислів’я радить рахувати курчат восени.
“На дослідних ділянках Інституту зрошуваного землеробства озимий ячмінь також поліг на 70—80 відсотків, ярий — відсотків на 30. І так по всій області — десь налив зерна іде нормально, десь посіви у воді. Якщо тепло та вітерець дадуть можливість підсушити його, втрати мінімізуємо. Якщо ж ні, загине до 100 відсотків посіву, — розставляє крапки над «і» директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), дійсний член Національної академії аграрних наук Раїса Вожегова. — Нічого схожого за поєднанням температури повітря та інтенсивністю опадів протягом останньої чверті століття в області не було. Досвіду того, як може розвиватися ситуація, сьогодні не маємо. Тож за таких умов робити прогнози — справа невдячна. Висновки будуть уже по факту, за результатами жнив”.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
