Нинішня каденція депутатського корпусу Херсонської обласної ради майже завершилася. Разом з заступником голови Херсонської обласної ради Оксаною Рукавішніковою ми поспілкувалися на тему розвитку економіки Херсонської області за останні п’ять років.
— Завершується каденція нинішнього депутатського корпусу. Що підштовхнуло вас п’ять років тому зробити крок у політику? Який досвід був за плечима?
— У 2015 році я вже мала 20-річний досвід роботи в податковій службі, майже три роки пропрацювала у Пенсійному фонді України. Також я створила управління аудиту при Херсонській обласній державній адміністрації. Тож йдучи у політику, вже мала неабиякий досвід роботи в державних органах.
— П’ять років минули дуже швидко. Що саме ви вважаєте найбільшим досягненням цього депутатського корпусу? Які саме мали найбільший вплив на благоустрій Херсонщини?
— За ці роки у нас є багато досягнень, навіть часу не вистачить, щоб всі перелічити. Але деякі з них я хотіла б виокремити. Насамперед я б назвала створення умов для розвитку всіх територіальних громад області. Ми запровадили конкурс проєктів розвитку територіальних громад, який я ініціювала, а обласна рада підтримала. Конкурс дозволив залучити 50% коштів обласного бюджету задля того, щоб реалізувати певні проєкти: будівництво спортивних майданчиків, ремонт шкіл, дитячих садочків, будинків культури, ремонт водопровідної мережі в селах і селищах.
— Тобто це такі об’єкти інфраструктури сільської місцевості, на які влада не звертала уваги. Але чи підхопили громади ініціативу?
— Спочатку громади поставилися дещо насторожено до конкурсу, перший з яких відбувся у 2017 році. 21 учасник взяв у ньому участь. Незважаючи на те, що конкурс передбачав залучення аж 20 млн грн., проектів було лише на 2,5млн.грн (софінансування з обласного бюджету).
—Які ОТГ першими взяли участь?
—Серед таких можна назвати Новотроїцький район, Нижньосірогозький, Голопристанський, Білозерський. Але в наступному році проєктів було більше і на більшу суму. Приблизно 12,5 млн грн. було виділено з обласного бюджету для проведення цих конкурсів. А в 2019 році – вже 42 проєкти на суму 14,7 млн грн. з обласного бюджету. Загалом за три роки 98 проєктів перемогли у цьому конкурсі на суму співфінансування з обласного бюджету 29,5 млн грн. Це дало змогу реалізувати усі проєкти на загальну суму 75 млн грн. Вони були втілені в життя саме завдяки нашому конкурсу!
— Якщо цей конкурс залишиться, що б ви порекомендували громадам? Як бути активнішими і як реалізувати свої мрії?
— Передусім, я б порекомендувала не боятися брати участь у конкурсі, адже апарат ради допомагає у всіх питаннях. Є один нюанс, з приводу якого я чула багато зауважень від громад. У деяких сільських і селищних радах та й ОТГ є велике бажання взяти участь, але просто немає коштів, навіть 50% співфінансування. Такі громади можуть об’єднуватися та створювати спільні проєкти і мати спільне фінансування. Але я зробила висновок: частка невеликої громади у співфінансуванні має бути зменшена з 50 до 25%. Тоді охочих точно буде більше. Треба змінити Положення про проведення конкурсу, проголосувати за нього на сесії. Це буде завданням для нової каденції.
— Оксано Олександрівно, ви бачили, з якими проблемами зустрічаються жінки півдняУкраїни. Саме тому за вашої ініціативи було створено Південний центр радіаційної терапії.
— Надихнув на це сумний досвід моєї родини. В мене дуже тяжко захворіла мама. Ще на початку своєї каденції я познайомилася з нашим онкодиспансером, який 20 років стояв майже порожній. Працював лише апарат брахітерапії. Я впевнена, що жодне місто в Україні не зможе дозволити собі будівництво такого великого корпусу. Однією з причин неможливості лікувати хвороби — відсутність належного обладнання. У Львівському онкоцентрі лінійний прискорювач працюєвже більше10 років. Пацієнтів з інших областей там лікують за кошти, з Львівщини — безкоштовно. Постало питання: чому у нас є спеціальний корпус і немає обладнання? Чому нашим людям доводиться їхати в інші міста та втрачати кошти? Ця ситуація мене дуже обурила. Спочатку я запропонувала ХОДА створити програму боротьби з онкозахворюваннями в нашій області. Коли отримала відмову, підняла це питання на сесії. Я дуже вдячна колегам за підтримку! В нашій програмі детально прописані всі необхідні системні заходи – ві профілактики, діагностики , лікування, реабілітації до придбання необхідного обладнання. Зазначено, яким чином буде відбуватися обстеження пацієнтів і як ця процедура фінансуватиметься. Для цього треба було об’єднати всі можливі джерела фінансування: місцеві бюджети, обласний та державний. Завдячуючи всім громадам і обласній раді відбулося і прийняття програми боротьби з онкологічними захворюваннями, і закупівля дороговартісного обладнання. За кошти державного, обласного і місцевих бюджетів ми придбали лінійний прискорювач та КТ-сімулятор. Станом на 1 жовтня на лінійному прискорювачі пройшли лікування 103 людини, проведено близько 1700 сеансів. Це не просто статистика, це – врятовані життя. Придбання сучасного обладнання дозволило людям не їхати за межі нашої області, а лікуватися на місцях.
— До досягнень можна віднести і налагодження систем протипожежної безпеки в закладах освіти і охорони здоров’я.
— Неможливо було не звернути увагу на забезпечення протипожежної безпеки, адже всі ми пам’ятаємо пожежу в Одесі у 2017 році, яка сколихнула всю Україну. Почали проводитись інспекції пожежниками, які виявили дуже багато порушень правил протипожежної безпеки. Тому це питання назріло і потрібно було виділяти кошти. За два роки було виділено 28 млн грн. лише з обласного бюджету для того, щоб налагодити автоматичну сигналізацію і усунути усі порушення.
— Дуже актуальне і резонансне для Херсона питання — робота комунальних підприємств. Як ви оцінюєте їх ефективність і що було змінено в їх підходах до роботи?
— Якби ми на самому початку нашої каденції не налагодили контроль за використанням майна, ефективним використанням фінансового ресурсу, то не отримали б такого результату як зміцнення матеріально-технічної бази комунальних закладів освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, будівництво нових корпусів, проведення ремонтів, закупівля нового обладнання. В результаті контрольних заходів за 4 роки виявлено резервів на 57 млн.грн. Налагоджено контроль за орендою майна, виявили дуже багато об’єктів прихованої оренди (загальною площею близько 1,7 тис. кв.м), встановили поквартальний контроль за виконанням показників фінансових планів підприємств (доходи КП зросли на 14%), контроль за надходженням орендної плати. За три роки надійшло приблизно на 2,3 млн грн. Більше орендної плати, ніж на початку нашої каденції. І, як результат, за час нашої каденції фінансування з обласного бюджету капітальних видатків обласних комунальних закладів і підприємств збільшилось в 4 рази.
— Як змінилися самі підприємства, які надають послуги з охорони здоров’я?
— Я вважаю, що послуги почали надаватися на більш високому рівні. Адже, по-перше, були відремонтовані приміщення (наприклад, в Херсонському обласному госпіталі ветеранів війни – капітальний ремонт фізіотерапевтичного корпусу, ремонти неврологічного та кардіологічного відділень).Придбано сучасне медичне обладнання для дитячої обласної лікарні та проведені необхідні ремонти, загалом з обласного бюджету за 5 років на це виділено 20 млн.грн. (за минулу каденцію з 2020 по 2015 роки – кошти не виділялись). На початку нашої роботи в Херсонській дитячій обласній клінічній лікарні навіть не було дитячого апарату гемодеалізу — дітей возили до Києва. Тому за кошти обласного бюджету апарат було закуплено. На закупівлю медобладнання КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» за п’ять років направлено з усіх джерел фінансування 42 млн.грн. Лікарнею відкрито 3 нових відділення гемодіалізу (в Генічеському, Голопристанському та Бериславському районах). З 1 квітня відбувається фінансування наших закладів охорони здоров’я, які перетворилися на КНП (комунальне некомерційне підприємство), національною службою з охорони здоров’я України. Одна з умов укладення договору за певною програмою – наявність певного обладнання. Без нього договір не укладається , і відповідно, медична послуга не фінансується. Тобто, направлення за час нашої каденції 201 млн.грн лише на придбання медичного обладнання для закладів охорони здоров’я – було надважливим для подальшого нормального функціонування цих закладів.
Я б могла розповісти і про інші заклади, що було зроблено в них, але на це вже не вистачає часу. Скажу, що я все рівно не можу заспокоїтись на досягнутому, бо потрібно ще багато чого змінити, налагодити, впровадити. Відкривається ще більший фронт робіт, ніж той який був на початку 2016 року, адже життя не стоїть на місці і ставить перед нами нові виклики.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
