Круглий, смугастий і надзвичайно солодкий: херсонські фермери намагаються запатентувати місцевого кавуна. Завдяки унікальним ґрунтам, ягода виходить смачнішою, ніж деінде.
Світлана Іванівна – єдина жінка на чолі кавунового бізнесу на Херсонщині, проміняла банк на баштан. Цією справою вона займається вже понад 20 років.
“Усе почалося з трактора, який своїм ходом приїхав з Білорусі 23 роки тому”, – згадує пані Світлана.
Тепер у її руках – чотири сотні гектарів. Каже, поки кавуни не більші за сливу – їх прополюють уручну. “Хімією ми не користуємось на баштані, – запевняє жінка. – Іноді треба трошки совість мати. Кавун же люди їдять”.
Саме низька кількість нітратів змусила херсонських фермерів боротися за репутацію власних ягід. Відрізнити херсонський кавун від так званого “швидкостиглого” на око не може навіть Олег Холодняк. А це – його професія. Визначити, чи тверда шкірка, скільки під нею хімікатів, глюкози, і, найголовніше, цукру, можуть лише спеціальні прилади.
“Беремо невеликий шматочок м’якоті. Вичавлюємо краплю на прилад. Показник – 12.7, прекрасний для херсонського кавуна”, – каже експерт.
Щоби запатентувати херсонський кавун – місцеві фермери створили асоціацію. Тепер географічне зазначення має затвердити Єврокомісія. Воно об’єднає вісім тутешніх сортів. Тих, які здатні витримати плюс сімдесят градусів на ґрунті.
Виняткове право називатися херсонськими тутешні кавуни мають отримати до кінця року.
SEEDS.org.ua за інформацією ТСН
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter