Відбувається всеукраїнська акція проти дистанційного навчання, її використовують провокатори

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише громадський активіст з Херсона Олексій Кравчук:

Сьогодні у Херсоні, тай інших містах України, відбудеться акція проти дистанційного навчання. Цю всеукраїнську акцію у різних містах намагаються використати різні політичні сили, опозиціонери та провокатори.

Бо натовпом легко керувати , робити різні провокації.
У Херсоні можливі і заворушення, бо на площу Свободи відомий проросійський активіст веде наповп пенсіонерів, використовуючи яких, відбувається захоплення активів кредитної спілки “Громада” , вірніше провокаторам треба доступ до банку даних людей на вибори, а це потенційні люди , що голосують , і, по-друге, рейдерам потрібна інформація про займи аграріїв, які потім продадуть колекторам. А можливо, розпочнуться і грабежі на селах….
От чомусь мені здається до цього має відношення і Ваня Бебко, фінансовий експерт на РАша-тудей, який влив грошенят, аби конкурент – кредитна спілка “Громада” збанкрутувала.

Але пенсіонери створили ініціативну групу, яка протистояти рейдерам, а тому на площі Свободи можливі масові заворушення.

Голова наглядової ради кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств Ростислав Гайдаєнко у авторському проєкті з журналісткою Тетяною Дергачовою розповів про реальний стан справ у кредитній спілці “Громада”:

Чи залишаться у Херсоні вкладники КС «Громада» з грошима, чи ж через маніпуляції погрузнуть в судах

Вітаю «В топ-темі з Тетяною Дергачевою».

Сьогодні у нас досить актуальна тема, вона не дає спокійно спати тисячам людей, котрі довірили свої гроші кредитній спілці «Громада». Спілкуватися ми будемо з незалежним експертом, котрий практично «з’їв зуби» на кредитних спілках різного рівня.

В гостях  студії онлайн-гість Голова наглядової ради кредитних установ військовослужбовців та працівників силових відомств Ростислав Гайдаєнко.

Пане Ростиславе, дякуємо, що погодилися з нами поспілкуватися. Справа в тому, що від недавнього часу у Херсоні відбуваються різні маніпуляції, коли люди із сумнівною репутацією сіють паніку серед вкладників. Ми розуміє, що така ситуація може привести до краху кредитної спілки. Чи дійсно, на ваш погляд, криза в спілці така, що люди мають не спати, атакувати офіс спілки, аби забирати свої кошти. Ви, як експерт, що можете сказати по вказаній  ситуації?

«Ситуація, що сьогодні розвивається в «Громаді» – це ні щось унікальне, а те, що відбувалося в Україні під час кризи в період 2008, 2009 років, 2011 років. Суто з професійної точки зору, економічно-фінансової, то мова йде не про те, що все розікрали, а про те, що будь-яка фінансова інституція, і кредитна спілка і банк, мають професійно керувати такими активами, як ліквідність. На жаль, ні народні депутати, ні професійні регулятори в особі Нацкомфінпослу, ні навіть Нацбанк в Україні поки що не придають цьому аспекту достатньої уваги.

Пояснення – українська влада, що вийшла з Радянського Союзу, має за приємність тримати кожного суб’єкта господарювання на певному гачку. Таким гачком є що банк, що кредитна спілка.

Ситуація ускладняється тим, чим більша за розмірами кредитна спілка, тим більш вона вразлива до так званої кризи неадекватної ліквідності.

-Це такий парадокс виникає, адже якщо спілка велика, то люди їй більше довіряють?

«Кожна людина, котра вкладає кошти в кредитну спілку, розуміє, що, прикладом, нас там всіх багато, на 300 мільйонів гривень, і там моїх сто тисяч нічого не значать, і я їх точно вже заберу. І ось це якраз презумпція своєї власної незначущості і грає з людьми злий жарт.

Бо як розвивається проблема? Як тільки в країні виникає якийсь фактор  нестабільності, він може бути регіональним, всеукраїнським світовим.

Наприклад, в 2008 році теж до України докотилася світова фінансова криза, яка багато в чому і являла кризу ліквідності.

Наприклад, в Америці рятував найбільші банки федеральний резерв: виділялися багатомільйонні позики, і треба тут сказати, що американські кредитні спілки, на відміну від українських кредитних спілок, успішно подолали кризу.

Що значить успішно? Це значить, що уряду і регулятору не приходилось вводити жодних мораторіїв на відчуження коштів в кредитних спілках . Тобто не переглядались гарантування вкладів громадян. Але в них був гарантований резерв ліквідності – накопичення спілок від 18 до 20 відсотків. Цей буфер ліквідності давав змогу під час паніки заспокоїти людей та видати гроші.

Перейдемо щодо ліквідності в Україні , зокрема, що робити людям під час кризи в нашій державі?

-«В Україні регулятор, Державна комісія з регулювання ринків та фінансових послуг, яка була створена в 2003 році, та влада, зокрема, не грала з банками та кредитними спілками чесно. Вона не зобов’язувала з одного боку тримати високі резерви ліквідності, і Держфінпослуг вважали це нормальним.  В Україні запас ліквідності у кредитних спілках складає до 1,5%. Це означає, якщо 10 чи 20 % вкладників вирішили не продовжувати свій депозитний договір, то в Україні така спілка розпадеться.

По нашій ситуації у Херсоні, мені розповіли вкладники, що кредитна спілка «Громада» на ринку кредитування вже 26 років. Навіть на державному рівні була визнана, як лідер кредитування, мала високий ступінь довіри, тому, зрозуміло, і розросталася. Але маємо з карантином і економічну кризу. А це ланцюжкова реакція. Хтось не платить, а хтось не може забрати вклад. То щоб ви порадили в цій ситуації, більш детально?

«Про теорію з вами досить докладно поговорили, і зрозуміло, що відбувається: якщо якась зовнішня сила провокує, піковий попит на відчуження заощаджень. Якщо люди масово розпочинають розривати ці договори, то потрібно розуміти, що каса кредитної спілки спустошується миттєво. Чому? Бо там не 18%, а 1 -1,5%.

Ось так деструктивні сили, або не розуміючи цього, або з наміром провокують людей меседжами: «все розікрали, ми зараз виб’ємо, ми заставимо, примусимо, бо вони вас грабували вас 20 років»

Але це неправда, бо дійсно спілка «Громада», і, на мій погляд, залишається флагманом в тому, що називається ефективне кредитування дрібних виробників сільськогосподарської продукції. Це був приклад для наслідування для роботи багатьох кредитних спілок по Україні. 

_- Хотілося б уточнити у вас, як експерта, роль спілки на всьому Півдні україни?

-«На жаль, мене непокоїть ситуація, що склалася у Херсоні, я слідкую за інтернет-простором, і пройшли такі повідомлення, на перший погляд, не значущі, але вони для професіоналів багато що означають. Повідомлення такі, що «в Херсонській області путін придєт, дестабілізація» і т.д. На жаль, у мене є підстави також розглядати таку версію, що розкручування ситуації навколо «Громади», яка по суті має тактичні проблеми, котрі мать своє вирішення. Тож є явні спроби запровадити нестабільну ситуацію в регіоні.

Всі знають, що в кредитній спілці «Громада» 7 тисяч осіб, всі знають, що там 3 тисячі членів-вкладників, всі знають, що активи самі великі фактично по всій Україні.Тому гучний скандал – це і є момент дестабілізації в Херсонській області. Я би вкладникам порадив, по-перше, зрозуміти та усвідомити – ніякий журналіст, який в червоній сорочці приходить «рятувати весь світ» не має того ресурсу і ніколи не буде повертати людям гроші за кредитну спілку. По-друге, я не вірю і не бачу підтверджень тому, що керівництво спілки, котре 25 років сумлінно пропрацювало на благо громади , і це насправді так і є, і немає мотивів у керівництва чинити кримінальний злочин. Тому сьогодні менеджменту надзвичайно важко, нагадаю, що в такий спосіб в 2008-2011 році було знищено більше 200-т кредитних спілок, причому найбільші. Приклади, що гриміли на всю державу, кредитна спілка «Україна»- Одеса, вклад більше 500 млн грн, досі йде процес мирової угоди. Вкладникам потрібно знати і розуміти, що держава не запровадила механізму для повернення цих грошей, не запровадила адекватної підтримки ліквідності. І це якраз те питання, що ми сьогодні руба ставимо перед Нацбанком. Ми привертаємо увагу до цієї ситуації і вимагаємо як найшвидшого впровадження в життя законопроекту, котрий винесено сьогодні на розгляд Верховної Ради. В разі прийняття такого законопроекту дієвий механізм фінансової підтримки буде мати місце. Я не бачу для цього перешкод. Окрім відсутності політичної волі.

Як тільки вкладники кредитної спілки зрозуміють, що дана небезпека  має не зловмисний, злочинний характер, а є фінансового характеру, і для неї існують передумови, бо вплив коронавірусу серйозний.

А можна більш детально на передумови, тому що одна частина вкладників знає, що кредитуються у спілці і аграрії. Ми бачили всі на Херсонщині мітинги аграріїв весною, котрі не могли збути свою продукцію через карантин, і котрі заявляли, що брали кредити, прогоріли, і не зможуть повернути кошти спілкам та банкам. І ось такий ланцюг…

Тут важливо зрозуміти, наприклад в 2011 році якраз з численними скандалами і хабарями, бувший голова Василь Волга вимагав за введення тимчасової адміністрації в одній з кредитних спілок,  тоді президент Янукович ліквідував Держфінпослуг і замість нього створив новий орган. Ми очікували, що зміняться самі підходи держави до кредитних спілок. Нацкомфінпослуг вже шість років після Майдану не визнав оці злочини часів Януковича.таким чином покрив ці злочини і прийняв безпосередньо участь. І, головне – не внесено жодних змін, як працює алгоритм при взаємодії держави з кредитними спілками. 

Тож вкладникам потрібно зрозуміти одну річ, протягом 2019 року, поки Макарова й Порошенко спекулювали на ОВДП, була створена штучна ситуація, коли фінансові спекулянти, поки наші вкладники, наприклад, розміщували свої фінанси в КС «Громада» від 19 до 25% відсотків річних, то в цей момент фінансові спекулянти,  купуючи гривню і облігації, з доходністю 17% відсотків річних, враховуючи штучне зміцнення гривні, заробили до 42% річних у твердій валюті. Вийшли з гри, закрили ці ОВДП, купили долари, і вивели його в офшори. Це ганебна схема розкрадання коштів, але треба зрозуміти, щоби ті спекулянти та багатії до рівня президента, заробили баснословні бариші, зміцнювалася гривня протягом 2019 року. Дуже серйозно було змінено облікову ставку Нацбанку…

Так от у багатьох спілках та і в спілці «Громада» не було своєчасної реакції на зміну облікової ставки. Нацбанк того не вимагав, і вийшло, що ми, дурні, пробачте, продовжуємо вести перемовини із вкладниками про залучення на рівні 25% річних. А тим часом облікова ставка була знижена до 13,5%, потім до 8% , а на сьогодні 6 %.

А тим часом політикум вимагає від 5 до 9% кредити для малого бізнесу, а ми продовжуємо залучати під 20% гривні. Таким чином, створилася ситуація, коли наші позичальники реально насправді не можуть повертати кредити, раніше отримані під 42 і 46% відсотків, тому що інфляційний чинник зникає. Це значить, що кредитній спілці потрібно робити рішучі кроки, щоб зробити ресурс, на якому вона працює, зробити більш дешевим – це дасть змогу йти на компроміс із позичальниками. Тому що позичальники доведені до відчаю, вони розуміють , що гривня фактично стоїть на місці,  а вони платять 42% річних у валюті. В США 15% річних – це вважається дуже великими ставками. Тому у нас платити 42% по кредитах – це безглуздя. Але якщо вкладники кредитної спілки цього не розуміють і не йдуть на компроміс, не йдуть на зниження процентної ставки, перегляду умов, то треба розуміти, що вони цим самим свідомо вбивають Кредитну спілку. Якщо людина йде пише скаргу до Нацбанку України на кредитну спілку і менежмент, то  вона має розуміти, що системи гарантування вкладів немає , і механізму яким Нацбанк компенсує ці втрати немає! Тобто зупинити діяльність кредитної спілки – вдасться – а забрати свої гроші – ні! Спілка просто вмре!

Яка буде роль виконавчої служби при цьому? Можливо люди надіються на те, що прийдуть виконавці і заберуть ці   активи і все це роздадуть?

-«Люди просто не усвідомлюють, наскільки діюче законодавство про банкрутство є безжальним щодо незадоволення вимог кредиторів. 

З гіркого досвіду – ви приходите в господарський суд з вимогою на відшкодування 20 млн грн, наприклад, потім арбітражний керуючий, якому ви ще й оплачуєте його працю, він констатує прикрий факт – що кредитна спілка має десять комп’ютерів, із загальною вартістю 100 тис грн. та ще якесь майно, що можна продати. Готівкових коштів у касі немає, іншого майна не встановлено. І все, і каже вам: «Дякую, до побачення, на жаль не вистачило майна для задоволення ваших вимог». А процес банкрутства може тривати десятиліттями…

Вкладникам потрібно, на мій погляд, зрозуміти одне – якщо вони підуть на компроміс стосовно ціни депозитів, якщо вони підключаються до роботи правління і менеджерів кредитної спілки по стягненню заборгованості. Якщо по цій заборгованості по кредитах буде знайдено, можлива рестуриктизація, можливі компроміси, що здешевлять кредити для позичальників, тоді у них є шанс утримати 40-50%. Але мені здається, що за таких обсягів і за таких ризиків без втручання із Нацбанком, як основним регулятором з 1 липня. Якщо таке розуміння налагодити не вдасться, то я боюсь, що втримати кредитну спілку буде дуже важко.  Але в будь-якому випадку, навіть якщо кредитна спілка піде на ліквідацію, то вкладники мають розуміти, що вони точно із співпраці із менежментом отримають більше грошей, ніж при банкрутстві із правоохоронними органами чи із судами. 

Кожен вкладник має зрозуміти, на чиєму він боці: КС«Громади» і своїх власних інтересів чи він сподівається на компенсування від держави…

Із збоку менеджерів КС «Громада» я також би дивився на вкладників, на кожного з них окремо: з огляду на їх свідомість, на їх розуміння, що це справа спільна. Тут або всі втратять, або всі виграють. 

Ще одне запитання, я бачу, що кримінальна статистика зростає, шахрайство в країні процвітає, чи можемо ми розглядати ситуацію, що хтось із кредиторів вирів не платити борги, а просто вирішив сіяти паніку через блогерів, журналістів та хлопців сильної статури, в надії, що спілка розпадеться і кредити платити не потрібно?

«Я би сказав, що це один із основних мотивів. Це те, що стоїть на порядку денному. Я чув, заяви цих блогерів у Херсоні, які мало не щодня публікують на ютубі ролики. Зараз йдеться про особливу вимогу закону про проведення річних загальних зборів.

Я би радив вкладникам,  в першу чергу, усвідомити, що на чергові, або позачергові збори фізично не з’явиться ніхто окрім них. Вони є тими людьми, які несуть ризик на собі. Для них все поставлено на карту, а позичальники просто фізично не прийдуть на загальні збори, їм не вигідно.

Якщо у нас списковий склад по кредитній спілці 7 тисяч осіб, із них 3 тисячі осіб вкладники, і навіть якщо собі уявити, що всі три тисячі вкладників прийдуть, то передбачене законом визнання кворуму (норма присутніх)  – витримана, швидше за все, витримана не буде. 

Тобто право скликати, у 20 відсотків є, але дані загальні збори за позовом будь-якого позичальника, який взяв гроші і впав на дно, і не хоче платити – в нього мотивація дуже проста: немає кредитора  – немає боргу. Це логіка міркувань 99% позичальників. Зрозуміло, що їм вигідно, аби спілка не відбулась і померла таким чином. Тому в Законопроекті, що внесено до Верховної Ради під назвою «38.03», що зареєстровано 7 липня поточного року, тож там вказано – якщо Нацбанк визнає, скажімо, кредитну спілку «Громада», як таку, що вимагає розгляду питання про відновлення платоспроможності або ліквідацію, то на загальних зборах такої спілки присутність позичальників не є обов’язковим. Там цей пункт прописано. Там рішення приймається тільки вкладниками. Далі – даний закон передбачає заборону, так як це діє в банках, накладати арешт на розрахунковий рахунок спілки. Досвід 2010-2011 років показує, що при знищенні спілок, ця технологія із залученням державної виконавчої служби, була задіяна масово. Що відбувається? 

У кредитній спілці за законом передбачено принцип рівноправності членства. Це, значить, ви вклали 100 тисяч, я вклав мільйон. Якщо спілка з різних причин не може негайно всю суму нам виплатити, вам – 100 тисяч. А мені – мільйон, то вона приймає зовсім інший алгоритм роботи. Будь яку суму, що надійшла в спілку, вона розподіляє справедливо і пропорційно. Рівноправність членства реалізується на практиці, і люди, якщо навіть отримали менше, у них не виникає цього страшного відчуття, що комусь віддали все, а йому нічого, бо він не поскаржився. 

Треба щоб вкладники розуміли чітко, на сьогодні процедури ліквідації спілки не передбачують цього рівноправства… Це вже інше питання, що всі ці люди при сьогоднішньому законодавстві все одно нічого не отримають. Закон їх штовхає до суду, ніби там є справедливість. Так от я стверджую з усією відповідальністю – в суді для вас справедливості немає. 

Тому законопроект, про який я говорю, він передбачає, що навіть в процесі ліквідації кредитна спілка повинна до кінця свого існування дотримуватися принципу рівноправності членства. А це значить, що незалежно, чи ти отримав судове рішення, і сформував на його підставі свої вимоги кредиторські до кредитної спілки, чи взагалі не звертався до суду, обидві ці людини ставляться в рівне положення…

150 людей ідуть на компроміс, згодні отримати частково, але щоб отримати більше, але одна людина впирається рогом і плює на інших, і требує віддати весь вклад! Тож поведінка таких вкладників, з одного боку, є законною, а з іншого боку – маргінальною! Я би такого вкладника викинув за межі співтовариства і принципово виплатив би в останню чергу. Є ряд законодавчо не вирішених питань. Ми звертаємося до Верховної Ради припинити політичні чвари та серйозно розглянути законопроект, який дозволив би нам перевести ситуацію, що склалася у «Громаді» для вирішення конфлікту. Ми сподіваємося, що з допомогою такого законопроекту вдасться відновити платоспроможність «Громади». Час для цього, на мій погляд, не втрачений. Якщо все це не буде зроблено, то спілка піде по сценарію ліквідації.

І там вже буде просто хаос, як кажуть, хто що урве…

Я так розумію, що вихід ще й у тому, що люди мають об’єднатися, тримати ситуацію на контролі. Не сіяти паніку, і домовитись, зібравшись всім спільно?

 

-«Цей компроміс – це конкретні дії, виходити на загальні збори потрібно. Але в цьому процесі, якщо вкладник упирається, і каже: «Ні, у мене договір на руках, мені мають виплатити 24 % річних, а тепер кажуть 12%. Я не згоден, принципово піду в суд…». От при цьому така людина має розуміти, що вона не дає можливість кредитній спілці ресурсу торгуватися із позичальниками. А з позичальниками треба торгуватися. Іх треба спонукати до здійснення виплат, їм треба давати якусь «цукерку». От в цьому потрібне єднання. Єднання в тому, щоб розігнати персонал, щоб всі звільнились, тоді нікому буде здійснювати практичну діяльність. Тому я хочу побажати спільного розуміння членам, і вимагати відповідних дій від законодавців, від Нацбанку. Тому ми пропонуємо законодавцю та Нацбанку розглядати ситуацію в «Громаді» – пропорційно… Вимагаємо, дайте таку можливість,як ви надали банкам Макарової і Порошенко стосовно купівлі ОВДП, можливість придбати цінні державні папери для кредитної спілки. Тоді Нацбанк міг би коштами підтримати на 30,50, 60 мільйонів спілку, на які би вона купила державні цінні папери. Це може стати в практиці.Бо мова йде про позичені кошти, а не втрачені. 

Я знаю, що кредитні спілки платили мільйонні податки, таким чином вони вкладали і в розвиток держави?

Так, є історія, є робочі місця, зараз ми маємо перспективу втрати цих робочих місць. І мені здається, що держава не має права бути байдужою. Цей план дуже робочий, бо Мінфін сплачує 12, 14% річних. Але ситуація в «Громаді» відразу стабілізується…

До речі, щодо законопроекту «38.03», держава звільняє спілку, що знаходиться в ситуації економічного стресу від судового збору за подачу позову на позичальника. А сьогодні позичальники розуміють. Що в касі немає грошей, тож і судитися з ними ніхто не буде..

Це ж, що ми маємо сьогодні – держава взагалі не визнає, що кредитні спілки буває «хворіють». Тож треба зафіксувати в законодавстві стан «хворої» спілки і «протоколи лікування»…

Повний текст за посиланням:

 

https://docs.google.com/document/d/1w14aWPprkC5tDq0o8hzwXFfj8QrD0TyRi7T7oBoHrGk/edit?usp=drivesdk

 

 

 



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *