В останні роки влітку річки, ставки, водосховища України та навіть Чорне море починають «зеленіти» – це активно розмножуються синьо-зелені водорості. Чому так відбувається та як запобігти цьому явищу, розповідає фахівець з питань екології Укргідроенерго, кандидат географічних наук Оксана Гуляєва.
Що лежить в основі процесу цвітіння води?
Цвітіння води – це бурхливий розвиток фітопланктону – рослинних організмів, що живуть у товщі води в завислому стані та не можуть активно протистояти перенесенню течією. В наших водоймах в переважній більшості явище викликане саме синьо- зеленими водоростями, які фарбують воду у зелений або зелено-блакитний колір. Це дрібні одноклітинні організми, які можуть формувати великі колонії з мільйона клітин.
Які чинники спричиняють цвітіння води у водосховищах?
Цвітіння води, перш за все, є наслідком впливу діяльності людини, а саме – потрапляння у водойму значної кількості органічних і біогенних речовин. Безумовно, на розмноження і розвиток синьо-зелених водоростей впливають екологічні умови, серед яких: метеокліматичні – швидкість вітру, температура середовища, інтенсивність сонячного випромінювання, опади; гідрологічні – прозорість води, швидкість течії; біологічні – водяна рослинність та ін.
Тобто, масштаб цього явища визначає велика сукупність чинників і у кожній водоймі – це свій унікальний набір. Вважається, що основним стримуючим чинником розвитку цвітіння є швидкість течії. Більш сприятливі умови для розвитку синьозелених водоростей мають мілководні озерні ділянки водосховищ і затоки. В умовах штилю і відносно високих температур на мілководді можна спостерігати найбільший масштаб цвітіння. На річкових ділянках водосховищ розвиток водоростей стримується збільшенням швидкості течії внаслідок попусків ГЕС. Тобто, формування розвитку фітопланктону у різних частинах дніпровських водосховищ відбувається при неоднакових екологічних умовах.
Яскравим прикладом такої індивідуальності є Дністровське водосховище. Швидкість течії в пригреблевій ділянці, навіть при проходженні паводків, тут не перевищує 15 см/с, а переважно – близько 3 см/с. Ці показники є суттєво меншими тих, що спостерігаються у дніпровських водосховищах, однак цвітіння у цій водоймі практично відсутнє. Це пов’язано з меншими обсягами скидів забруднювальних речовин, а також, можливо, відіграє роль і той факт, що майже відсутні мілководдя. Детально цей процес у водосховищі не досліджувався.
Чи спостерігалося цвітіння води в минулі роки?
Так, ці стародавні мікроорганізми завжди були частиною природньої системи і такі явища спостерігалися і раніше, але в менших масштабах. Спалахи розвитку синьо- зелених водоростей перший раз стали помітною проблемою для Дніпра ще у середині минулого сторіччя внаслідок наповнення водосховищ і затоплення земель разом з рештками рослинності. У середині 1980-х років, після завершення формування каскаду водосховищ, цвітіння води поступово зменшилось.
В сучасний період бурхливе цвітіння води спровоковане іншим джерелом живлення водоростей – масове використання фосфатовмісних мийних засобів та мінеральних добрив на розораних землях, які потім стікають в річки. Вчені підрахували: один грам фосфатної сполуки, викликає зростання 5-10 кг синьо-зелених водоростей. Тисячі тонн цих водних організмів, які при розкладанні отруюють воду, заповнили українські річки, озера і ставки, а в минулому, 2019 році, зацвіло навіть Чорне море.
Як пересічний громадянин може попередити процес цвітіння?
Останніми роками питання цвітіння води та шкоду його для довкілля і здоров’я людини активно піднімаються в рамках екологічних акцій та інформаційних кампаній, наприклад в рамках «Дня Дніпра-2018» проходила кампанія проти застосування пральних порошків, які містять фосфати або фосфонати.
Отже, кожен з нас може зробити свій внесок у зменшення цвітіння води – обрати пральні та миючі засоби, що не містять сполуки фосфору.
Що можна зробити для поліпшення ситуації на державному рівні?
Насамперед, це введення на державному рівні обмеження використання фосфатів у мийних засобах. В цьому аспекті українське законодавство є наразі досить «м’яким». Закон України «Про державне регулювання у сфері мийних засобів», який передбачає впровадження європейський стандартів, до цих пір знаходиться на стадії проєкту. В більшості країн ЄС ці обмеження вже введені, а в деяких – таких як Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди – взагалі заборонено використання мийних засобів з вмістом фосфатів.
Також, необхідно надалі приділяти увагу і надавати державну підтримку екологічному оздоровленню річок. Створювати конкретну програму дій на кшталт «Рейн 2000», Рейн «2020» і переймати успішний досвід в цьому напрямку. Основним надбанням таких програм є суттєве скорочення забруднення води (до 70 %) та відновлення шляхів міграції риб. Зазначу, що все це зроблено без зупинення роботи ГЕС або демонтажу їхніх гребель. Детальний огляд щодо управління річками на прикладі Рейну був опублікований на сайті Укргідроенерго раніше.
Що робить Укргідроенерго для покращення ситуації?
Заходи для покращення ситуації, які реалізовуються і плануються надалі впроваджуватися нашим підприємством можна розділити на три напрямки:
Перший – це заходи, що пов’язані з відмовою від фосфатовмісних мийних засобів у побутовому використанні. Вже з 2014 року Кременчуцька ГЕС відмовилась від використання мийних засобів, що містять фосфати. За даними хіміко-бактеріального моніторингу кількість фосфатів в стічних водах, які потрапляють до системи водовідведення, зменшилась втричі. Плануємо цей позитивний досвід впроваджувати і на інших філіях.
Другий – це заходи, які спрямовані на зміну гідрологічних параметрів (посилення проточності і збільшення водообміну) через встановлення регламенту спеціальних екологічних попусків згідно з Правилами експлуатації водосховищ та рішеннями Міжвідомчої комісії. Однак, у зв’язку із дефіцитом води, застосування даного заходу може бути обмежене.
Третє – це використання механічних методів регулювання рівня «цвітіння». До них відноситься застосування аераційної установки, що насичує воду киснем. Вже є чітке бачення щодо позитивного впливу на кисневий режим, у подальшому планується проведення гідробіологічних досліджень для оцінювання впливу на стан фітопланктону. Однак вже зараз можна стверджувати, що у сукупності з гідрологічними заходами впровадження аерації можна розглядати як ефективний засіб боротьби із цвітінням води та його наслідками.
Пресслужба Укргідроенерго
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
