З 2020 року МОН почало розподіляти державне фінансування між університетами за формулою, де університети з кращими результатами діяльності отримують більше фінансування
За формулою, яку створило Міністерство освіти та науки України, чотири університети Одеси отримали збільшене фінансування. Про це повідомляє Depo.Одеса з посиланням на пресслужбу МОН.
Серед вишів, які отримали збільшене фінансування, Одеська державна академія будівництва і архітектури (приріст на 4,7 млн грн порівняно із бюджетом 2019 року), Одеський національний морський університет (приріст 4,2 млн грн), Одеський національний політехнічний університет (приріст 3,1 млн грн) та Одеська національна академія зв’язку ім. Попова (приріст 700 тис грн). Решта вищих навчальних закладів Одеської області отримали від 95 до 98% своїх бюджетів 2019 року.
Загалом серед вишів, які перебувають у підпорядкуванні МОН, фінансування за формулою отримали 136 закладів вищої освіти та 12 їхніх філій, які мають власні кошториси. Завдяки такому розрахунку фінансування цього року 17 університетів отримали збільшення фінансування на понад 15 мільйонів гривень. Загалом 94 заклади отримали 100-120% від бюджету 2019 року, а 54 – 95-99% від бюджету 2019 року.
У пресслужбі нагадали, що Міністерство освіти і науки у 2020 році зробило розрахунок обсягу фінансування ЗВО за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного ЗВО – 95% та 120% від 2019 року відповідно.
Відтепер фактична кількість студентів за бюджетною формою навчання (контингент) – лише один із шести показників, які впливають на формування бюджету. Протягом наступних трьох років вага цього показника буде зменшуватись. Додатково держава стимулює університети зберігати свій профіль, технічні університети – підтримувати саме технічні спеціальності.
Показник масштабу стимулює заклади вищої освіти об’єднуватись та ефективно використовувати ресурси. Адже університети, у яких навчається менше 1000 студентів-бюджетників, будуть отримувати менше, а ті, де три, шість і десять тисяч студентів – навпаки отримуватимуть більше.
Застосування регіонального коефіцієнту у формулі дало змогу регіональним університетам у 2020 році отримати краще фінансування. У попередні роки через відтік абітурієнтів у великі міста регіональні ЗВО втрачали студентів та не мали ресурсів для розвитку.
Наявність українських університетів у міжнародних рейтингах – це стимул працювати над міжнародним визнанням та репутацією, підвищення шансів залучати іноземних студентів, стверджують в МОН. Міністерство враховує позиції в QS World University Rankings, The Times Higher Education World University Rankings та Academic Ranking of World Universities. Зараз п’ять ЗВО, які входять до рейтингів, отримали додаткове фінансування за цим показником.
Кількість грошей на дослідження, які університет залучає від бізнесу та з міжнародних грантів, свідчить, що закладу довіряють донори та/або бізнес. Держава, використовуючи цей показник, стимулює університети розвивати науку та диверсифікувати джерела надходження грошей.
Працевлаштування випускників – це показник, який МОН почне застосовувати при розрахунку фінансування ЗВО у 2021. У 2020 МОН запустить електронну систему, яка буде моніторити, чи працюють випускники того чи іншого університету на посаді, що вимагає вищої освіти. Цей показник буде стимулювати університети підвищувати якість освіти, враховувати потреби ринку праці та сприяти працевлаштуванню своїх студентів.
Наступним кроком Міністерства стане спільна із профільним комітетом Верховної Ради розробка та внесення комплексних змін до законодавства, які нададуть фінансову автономію університетам.
