В селі Осички на Савранщині Одеської області 13 січня провели обряд маланкування. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова правління Одеської обласної організації Національна спілка краєзнавців України, етнолог та доктор історичних наук В’ячеслав Кушнір.
За його словами, наразі виконання обряду водіння Маланки є поєднанням старовинних дохристиянських традицій і християнських.
“Щедрувальники виконують декілька християнських колядок, щедрівок, тоді як інші, наприклад ряжені учасники обрядодій, разом з обрядовими атрибутами репрезентують компоненти новорічної обрядовості українців з найдавніших часів,” — пише В’ячеслав Кушнір.
Головні персонажі у колективі сучасних маланкарів є Маланка, але так звані “діди” чи “дідки”, як стверджує В’ячеслав, є безпосередніми фаворитами публіки, завдяки своїм образам.
“Зовні вони однакові, але ця однаковість, за звичаєм, підкреслює обов’язкову деталь – несхожість на людей. Ця несхожість досягалась спеціальним одягом, прикриттям обличчя маскою, поведінкою. Старий одяг зі споду “набивали” сіном чи соломою у такій кількості, щоб надати тулубу гіпертрофовану форму. Обличчя закривали маскою, яку лише умовно можна назвати антропоморфною,” — пояснює В’ячеслав Кушнір.
”Діди” виконують роль охоронців Маланки та не підпускають до неї сторонніх під час переходу від оселі до оселі. З обрядових атрибутів виконавці маланкування мають дзвоник, налигач, мотику, сокиру чи молоток і сами цим фізично “карають” односельчан за недотримання звичаєвих правил. Як зазначив В’ячеслав, ніхто з односельчан не ображається на реальні удари.
Дзвоником “діди” дзвонять біля порогу і на подвір’ї, відганяючи у такий спосіб злих духів перед тим, як Маланка виходить з хати.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
