Дивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми називалися й були дітьми Божими
1 Ін. 3. 1
Дорогі отці, браття й сестри!
Сердечно вітаю Вас з Різдвом по плоті Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!
Сьогодні ми з подивом дивимося на велику благочестя таємницю: «Бог явився у плоті» (1 Тим. 3. 16). Він прийшов на землю не в грізному вигляді Небесного Царя і Судді, але у великому смиренні народився Немовлям від Пречистої Діви. Отже, ми бачимо нині «людське Спасіння, Яке в яслах пеленами сповивається» (стихира, глас 6).
О, як дивно це! І як незрозуміло!
Але Бог дуже добре знає, що Він робить! І тому, народжуючись у світ, Він руйнує хибні людські переконання, які стверджують, що перемогти може тільки сильний, а мудрецем може бути тільки вчений. Бог приходить у світ Немовлям, і кличе до Себе людей, які люблять Бога і хочуть спасіння. За мирськими поняттями такі люди — діти, які не мають справжнього знання, невправні в життєвих ділах.
Але люди, які приходять до Христа, шукають дитячої ж чистоти і дитячого довір’я до Небесного Отця. Головна молитва християнства починається словами: «Отче наш» (Мф. 6. 9). Так і кожен вірний сповідує, що він — чадо Небесного Отця, «очікуючи всиновлення» (Рим. 8. 23). І — дивно! — ті, хто приходять до Христа, стаючи ніби дітьми, відкидаючи хибну силу і хибний розум, знаходять таку силу, такий розум і таку досконалість, яких навіть і уявити не може той дорослий, який Бога відкидає. «Славлю тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних, і відкрив те немовлятам» (Мф. 11. 25), — свідчить Христос!
Зруйнувалися на порох Вавилонські вежі — не тому, що мудреці допустили помилку в розрахунках, але тому, що Бог зруйнував безумний задум. Повалені Голіафи, але не сильнішими від них, але юними Давидами, разом з якими був Бог. Розсипалися і найбільші імперії світу, і дивовижні витвори людського розуму і людських рук, славні і величні. Все минуло, але залишилася Церква, яка з дитячою вірою приходить до ясел Того, Хто став Немовлям, Хто зійшов з Небес, щоб людина могла зійти на Небеса. Так було, так є і так буде.
Сила Церкви не у вірному слідуванні віянням часу, але в неухильному стоянні біля ясел Новонародженого Спасителя світу. Поки ми у Його ніг, ми сильні. Поки ми у Його ніг, ми спокійні. Поки ми у Його ніг, ніхто не переможе нас. «Все, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі… Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми — діти Божі. А якщо діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись. Бо думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас» (Рим. 8. 14, 16–18). Значить, і випробування, пережиті нами, не можуть служити перешкодою до спасіння, не можуть відвернути нас від люблячого Бога. Тому ми, радіючи народженню в світ Спасителя, можемо сказати разом із апостолом: «Хто відлучить нас від любові Божої?» (Рим. 8. 35).
Саме з таким настроєм ми зустрічаємо сьогодні нашого Господа, Який народився у вертепі і возліг у яслах заради нашого спасіння.
І я бажаю вам, дорогі отці, браття і сестри, завжди мати в серці чисту віру в Бога, і завжди бажати бути біля Нього. Бажаю Вам дитячої чистоти і незлобивості; пам’ятайте притому, що говорить апостол: «Браття, не будьте дітьми своїм розумом: будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте» (1 Кор. 14. 20). Бажаю Вам бути справжніми дітьми Бога, як сказано: «якщо не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне» (Мф. 18. 3). Бажаю вам утвердитися у високій істині, що «ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні Сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любові Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 8. 38–39).
Разом з вами молитовник у ясел Новонародженого Спасителя,
+ Філарет
АРХІЄПИСКОП НОВОКАХОВСЬКИЙ І ГЕНІЧЕСЬКИЙ
Різдво Христове, 2019/2020
Кафедральний град Нова Каховка
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
