Півтори сотні плідників придбали для цього у Києві, пересадивши їх до штучних ставків. Схоже, умови тут прийшлися новоселам до смаку, і вони віднерестилися, хоча й не всі. Але близько тисячі молодих в’юнів з’явилися на світ, і місцеві іхтіологи дбайливо за ними доглядали.
Аби молодь у перші ж місяці життя не винищили баклани та чайки, поверхню ставків перегородили тросами, а мешканців штучних водойм підгодовували спеціально придбаними хірономідами – личинками комарів.
Контрольний вилов показав, що цьогорічки нормально зростають та розвиваються: вони вже у 7-8 сантиметрів завдовжки. Тож якщо все буде добре, до жовтня нинішнього року їх вага збільшиться у чотири рази, а довжина – до десяти сантиметрів. І тоді близько тисячі особин молодих в’юнів випустять до озер у пониззі Дніпра.
А за якісь три роки вони вже й самі будуть спроможні «продовжити рід». Надалі науковці проводитимуть моніторинг популяції та з’ясовуватимуть, як вона почувається у цьому середовищі. Щоправда, колись в’юнів у таких озерах водилося чимало: зникли вони з незрозумілих причин тільки 40-50 років тому.
Втім, в’юни – лише частина довгострокової програми з вирощування аборигенних видів дніпровських риб. Окрім них, у ставки запустили і лящів (нинішнього року від них під Новою Каховкою також уперше отримали потомство), і щук та сомів. Ставку на них зробили не випадково, пояснює директор держустанови Ігор Дикуха.
«Багато років поспіль українські рибозаводи робили ставку на штучне розведення та випуск у річки коропів, екзотичних для півдня України товстолобів, білих амурів тощо. Однак стан Дніпра стрімко погіршується, його дельта заболочується, і це не сприяє виживанню молоді, вирощеної у «тепличних» умовах – це все одно, що, приміром, домашню свиню випустити у ліс замість дикого кабана. А от у нащадків звичайних мешканців природних водойм «запас міцності» більший, і адаптуватися їм легше, — пояснює Ігор Дикуха. – Той же в’юн у заболочених озерах пониззя Дніпра почуватиметься, як удома. Та й збідніла на кисень вона чи високі літні температури для нього не проблема».
Сергій ЯНОВСЬКИЙ
“Новий день”
Схожі публікації:
- Херсонська студентка просуває ідеї екологічного відпочинку
- У Херсоні відбувся вечір-реквієм “Пам’ятаємо!” (відео)
- У Херсоні хочуть створити нову зону відпочинку на вулиці Суворова (відео)
- У Новій Каховці проходить VII Таврійський Туристичний конгрес (відео)
- У бюджеті Херсона передбачено 800 тисяч грн. для безкоштовного лікування катаракти у херсонців, – Алла Малицька (відео)