— Ни на секунду не перестаю думать об Андрее. Живу надеждой, что весь этот кошмар закончится и он вернется, — каже одеситка Олена Вірановська, 81 рік. Її онука 34-річного Андрія Новічкова підозрюють у вбивстві матроса іранського торгового судна “Арезу”. Йому загрожує повішання, пише Gazeta.ua.
Андрій Новічков — моряк. Має 15 років стажу. За контрактом ходив у море на різних торгових суднах.
— На контейнеровозі “Арезу” Андрій був старший помічник капітана, — розповідає Олена Миколаївна. — Вийшли в рейс 27 листопада 2016 року. 17 січня 2017-го на переході з Китаю в Іран у них сталося “чепе” — за борт випав матрос. Єдиним свідком був Андрій. Кинув у воду рятувальний круг, дав команду “стоп-машина”. Всіх затримали, три дні судно стояло. Рятувальники обстежили акваторію, але тіла не знайшли. Екіпаж відпустили, вони працювали в звичному режимі.
Через шість днів судно зайшло в іранський порт Бендер-Аббас. Андрія без пояснень повезли до суду. За 4 хв. прийняли рішення про арешт.
— Доказів вини Андрія немає, — каже Олена Вірановська. — Все звинувачення базується на основі його рапорту про інцидент та есемески, яку зниклий матрос відправив напередодні дружині. Він скаржився на завищені вимоги до себе. Андрій дійсно був незадоволений його роботою. Зробив йому чотири зауваження, написав рапорт капітану, щоб того відсторонили. За екіпаж відповідає капітан, за уставом. Але це — робочі моменти, неприязні не було.
— В то утро матрос пришел ко мне в офис-каюту, — розповідає Андрій Новічков телефоном. — Начал провоцировать конфликт, оскорблял. Я приказал идти работать. Когда он вышел, я запер за ним дверь. В тот момент увидел, как он прыгает за борт. Я поднял тревогу, начал спасательную операцию. Все это в подробростях описал в рапорте, который использовали против меня.
Справу Андрія Новічкова розслідують перською мовою, якої він не розуміє. Послуги адвоката коштують щонайменше $10 тис. — 260 тис. грн. Родичі Андрія не мають таких грошей.
— Коли ми почали шукати адвоката, нам одразу сказали, що не допоможуть. Бо справа політична, — продовжує Олена Миколаївна. — У серпні 2016-го в Харкові затримали аспіранта Алі Джедуея з Ірану. Звинуватили в шпіонажі. Він — родич якогось дипломата. Мене запросив посол Ірану в Україні. Говорили 2 години. Просив клопотати про того іранця перед президентом і міністром закордонних справ, аби його обміняли на Андрія.
30-річний Алі Джедуей працював на кафедрі біомедичних технологій Національного аерокосмічного університету ім. Миколи Жуковського “Харківський авіаційний інститут”.
За 5 тис. грн Алі умовив знайомого, який досліджує винаходи військової сфери, повідомити зміст наукової роботи з грифом “таємно” працівникам Тегеранського технологічного університету ім. Шаріфа. Робота містить секретні військові технології радіорозвідки. Науковець погодився, про все повідомив контррозвідку Служби безпеки України. Алі Джедуея затримали. 25 червня Орджонікідзевський райсуд Харкова дав йому 11 років в’язниці з конфіскацією майна. Цього ж дня в Ірані повторно арештували Андрія Новічкова.
— Андрія використали в цій історії, — додає Олена Миколаївна. — Ним шантажують, щоб Україна звільнила іранського аспіранта.
Пішов у рейс заради хворої матері
Одесит Андрій Новічков — неодружений, дітей не має. Жив із бабою 81-річною Оленою Вірановською. Вітчим Олександр Боярчук і молодший брат — теж моряки.
— Внук пройшов шлях від кадету до старшого помічника капітана, — каже Олена Миколаївна. — Ходив у плавання у змішаних екіпажах. Ніколи не мав ніяких непорозумінь із людьми. Йти на іранське судно погодився, бо треба були гроші. У його матері — моєї єдиної доньки Саші — стався інсульт. Лопнула артерія головного мозку. В Одесі з такого стану не витягують, транспортувати не можна. На ліки щодня витрачали по 7 тисяч гривень. Ми набралися боргів. Перед вильотом Андрій поцілував маму, сказав, що отримав вигідний контракт. Перед його посадкою на судно вона померла.
Тіло Олександри Боярчук кремували. Урну з прахом зберігають у меморіалі. Рідні хочуть, аби син зміг попрощатися з нею перед похованням.
