Навесні 2017 року Кабмін узгодив з МВФ підвищення ціни на газ в залежності від ціни імпорту та прийняв відповідну постанову. Ціна газу мала зрости на 19% ще минулої осені, але уряд на таке підвищення не пішов. Наразі перемовини щодо вартості газу поновились. Чому діюча вартість газу для домогосподарств має бути змінена, пояснює керівник програм дослідницького центру у галузі енергетики DiXi Group Роман Ніцович, пише Білозерка.info.
Уряд продовжує переговори з МВФ щодо варіантів підвищення ціни на газ для населення. З 11 по 16 лютого в Україну з візитом приїхала група експертів фонду – газове питання було однією з найголовніших тем для обговорення.
Справа в тому, що навесні 2017 року Кабмін узгодив з МВФ підвищення ціни на газ в залежності від ціни імпорту та прийняв відповідну постанову.
За затвердженою формулою, з початку опалювального сезону 2017-2018 ціна газу мала зрости на 19%. Кабмін на таке підвищення не пішов. МВФ розцінив дії українського уряду як відмову від виконання взятих на себе зобов’язань. Кредитор наполягає на підвищенні ціни на газ з квітня цього року – без цього Україна не отримає від нього п’ятий транш. І зараз ставки зросли – підвищення має скласти вже не 19%, а 30%.
Уряд в свою чергу прораховує різні варіанти зміни формули ціни і пропонує їх Фонду. Один з таких варіантів передбачає повну відмову від принципу визначення ціни газу для населення і перегляду її кожні 6 місяців в залежності від ціни імпорту.
За цим варіантом, ціна газу буде визначатися на рік – з 1 квітня 2018 року по 1 квітня 2019 року і так далі і формуватиметься як середньоарифметична ціна імпортного газу на німецькому газовому хабі (NCG) без урахування витрат на транспортування.
Такий варіант менш болючий для українців. Він передбачає підвищення ціни блакитного палива на 15%, але це буде не єдиний наслідок.
Зі зростанням ціни газу для населення, зросте частка витрат на газ і тепло у структурі доходів кожної родини. Якщо при цьому дохід не зміниться, то таке зростання може привести до того, що все більше сімей будуть претендувати на субсидію. За моїми підрахунками, зростання ціни газу на 15% збільшить кількість потенційних субсидіантів щонайменше на 600-700 тис. домогосподарств.
Подібна ситуація вже була в квітні 2016 року, і за підсумками року відбулося зростання числа отримувачів субсидій. Уряд зміг компенсувати це зростання лише у 2017 році, через зміну принципу розрахунку субсидії та підвищення мінімальної зарплати. Кількість домогосподарств, яким призначено субсидію, знизилась із 7,5 млн на початку року до 6,6 млн на поточний опалювальний сезон.
Зауважу, що у структурі загальної заборгованості населення за житлово-комунальні послуги борги за газ займають суттєву частку. Станом на кінець 2017 року за даними Держстату, це 43%. Борги за газ склали 12,448 млрд грн, тоді як на початку 2017 року було 6,1 млрд грн. Проте ці дані не повністю відображають реальні борги населення, оскільки більша їх частина – це сума нарахованих субсидій, які не профінансовані державою.
За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, минулого року рівень розрахунків населення за газ склав 88%, а якби субсидії фінансувалися вчасно, то досяг би рівня 115%.
Тобто споживачі в принципі розраховуються вчасно, питання у оперативності перерахунків субсидій. На жаль, новий механізм відшкодування пільг та субсидій не вирішує, а лише ускладнює це питання.
Більше про те, чому ціна газу для домогосподарств має бути змінена, у відеокоментарі Романа Ніцовича.
