Таврійськ – саме молоде місто на півдні Україні, але, незважаючи на свій юний вік, Таврійськ, має свою багату історію та пишається своїми славетними підприємствами.
Таврійський міський голова Різак Микола Іванович довгий час пристрасно мріяв про створення міського музею, щоб допомогти таврійчанам зберегти у пам’яті історію краю та міста, минуле та сьогодення.
07 вересня 2017 року мрія Миколи Івановича втілилася у життя, – відкрився музей історії міста Таврійська.
На цю визначну, для міста подію, завітало багато гостей: міський голова м. Таврійськ Різак М.І., міський голова м. Нова Каховка Коваленко В.І., секретар Таврійської міської ради Хахалєв А.М., настоятель Свято-Казанського храму протоієрей Василь Бабич, керівники провідних підприємств нашого міста, педагоги та учні загальноосвітніх шкіл №5 та №7.
З першими привітальними словами звернувся до присутніх міський голова м.Таврійськ Різак Микола Іванович, який, зокрема, зазначив, що на сьогодні проведена дуже велика робота по збиранню історичних документів до скарбниці музею, але, це лише перший крок. Час плине, сучасний світ дуже швидко змінюється і для того, щоб висвітлити як можна більше фактів, потрібна багаторічна кропітка робота.
Багато теплих слів та побажань було висловлено присутніми.
Також були подарунки, які мають незрівняну історичну цінність.
Так, головний інженер містоутворюючого підприємства – Управління Північно – Кримського Каналу Оберемок Володимир Михайлович подарував музею міста копію поштової марки 1952 року , випуск якої був присвячений будівництву Каховської ГЕМ та Північно – Кримського каналу.
У своєму привітальному слові директор музею Малинова Наталія Анатоліївна подякувала всім підприємствам та організаціям міста за співпрацю , а працівникам виконавчого комітету Таврійської міської ради за допомогу.
Присутні вщанували пам’ять воїнам, загиблим на Сході нашої багатостраждальної Батьківщини, хвилиною мовчання.
А потім була перша екскурсія по залам Музею історії міста Таврійська.
Ми завжди повинні пам’ятати, що без минулого ніколи не буде майбутнього.
І ми повинні зробити усе, щоб наші діти та онуки знали свою історію та пишалися своїми предками.
