Дозорна башта періоду Великого Князівства Литовського у с. Веселому Бериславського району – єдина пам’ятка загальної історії двох держав. Силами громадських діячів вона занесена до Національного реєстру пам’яток поки місцевого значення. Є ще один документ Мінкультури, в якому передбачається вивчення і дослідження об’єкту, який побудований 600 років тому.
З 17 по 23 травня на Херсонщині проходять Дні Литви, в рамках яких відбулося засідання міжнародного круглого столу за участі науковців України та Литви. Вчені обох країн ділились своїми дослідженнями та шукали шляхи співпраці у подальшому.
«Круглий стіл» не стільки приніс відкриттів, скільки поставив завдання перед науковцями: вивчити письмові джерела часів Князівства Литовського, а також провести археологічні розкопки території поблизу Вітовтої вежі», – поділився ведучий науковий співробітник Інституту археології НАН України Олександр Симоненко.
Тільки на основі археологічних знахідок можна зробити наукові висновки про точний час будівництва Дозорної вежі. І тоді вже виходити на Міністерство культури з присвоєнням статусу національної пам’ятки.
Та зусилля ентузіастів і науковців можуть стати марними. Уряд прийняв рішення про будівництво Каховської ГЕС 2. Поки стримує охочих відсутність коштів. Якщо ж вода підступить ближче, 600-літня вежа почне швидко руйнуватись.
«Листи до уряду, інших столичних інстанцій не принесли ніякого результату. Рішення про будівництво Каховської ГЕС 2 прийняте. Мотивація – для збільшення виробітку електроенергії, але всі знають, що це більше гідротехнічна споруда для накопичення води і розподілу на Крим і на поля. Ми не будемо зупинятись, звертатимемось до міжнародної спільноти, щоб не допустити руйнації пам’ятки», – розповідає Тетяна Євсєєва голова Новокаховського товариства охорони культурної спадщини, саме її зусиллями привернута увага до цього культурного об’єкту.
Проведення археологічнх розкопок культурного шару і, взагалі, порятунок вежі не можна зробити силами лише науковців та громадських діячів. Потрібна увага влади і бажання зберегти культурну спадщину. Та все ж громада може немало. До Днів Литви у 2016 році територія була очищена, зараз встановлений пам’ятний знак з описом, а в одному з верхніх віконець майорять два прапори – український та литовський.
«Під час «круглого столу» піднімалось багато питань, пов’язаних саме з цією унікальною пам’яткою часів, коли князь Вітовт правив на нашій території. Ми продовжимо цю роботу, підтримуватимемо наших вчених і стукатимемо в усі двері. Ця територія має стати туристичним об’єктом», – говорить ініціатор Днів Литви, голова правління ХМГО «Культурний центр Україна – Литва» Наталя-Дануте Бімбірайте. Саме завдяки її невгамовній енергії на Херсонщині проходять Дні Литви другий рік поспіль.
Сьогодні на херсонців очікують презентація книги «Велика Литва. III том. Україна» Бірутє Вальонітє ( підписанта (сигнатара) Акту про Незалежність Литви 1990 року). І також сьогодні Херсон почне знайомитись зі світом митця Мікалоюса Чюрльоніса – художника і композитора. Також у рамках Днів Литви – виступ клубу реконструкторів «Лейтгеріс» і театральні прем’єри литовських колективів. Інформацію про всі заходи можна знайти на сайті «Культурного центру Україна – Литва» або на особистій сторінці Наталі Бімбірайте у Фейсбуці.
