Відкриття турсезону на Херсонщині, яке стартувало на Кам’янській Січі, ознаменувалося виступом відомого українського гурту «Танок на Майдані Конго». Хіп-хопери дали цілий концерт на схилах Дніпра в с. Республіканець, виконавши як старі хіти, так і досить нові пісні. Ну, а після цього влаштували цілу автограф-сесію, для всіх бажаючих.
Нам вдалося поспілкуватися з одним із виконавців «ТНМК» – Фоззі, він же Олександр Сидоренко.
– Фоззі, що для Вас означає 1 травня і як Ви зазвичай проводите цей день, якщо не на гастролях?
-З історії ми знаємо, що це свято американське, яке Радянський Союз, як він любив, трошечки собі украв, перепозиціонував, але, в принципі, в ідеалі це свято тих, хто працює. В такому випадку музикантів можна вважати просто ледацюгами, безробітними і т.д. Тобто, це свято тих, хто відпочиває, а ми зазвичай на свята граємо. Радо прийняли пропозицію, бо ми любимо грати в тих місцях, в яких ще не були. Я вчора рахував – це 151-й населений пункт України, в якому ми грали, хочемо, щоб їх було, як мінімум, тисяча, а там вже далі буде видно. Хотіли б повернутися сюди якось відпочити, бо дуже красиво. Вчора вже купалися, по дорозі сюди, тому нам все подобається!
-Ви знаєте, що в нас тут старовинне місце, пов’язане з козацтвом, як Вам енергетика Кам’янської Січі?
-Я читав по дорозі про це місце. Енергетика прекрасна, козаки знали, де робити січ. Тут все видно, все зрозуміло, все красиво, жодний ворожий сейнер не пройде!
-Яка у вашого гурту взагалі позиція до Євробачення, де Ви будете цього дня? Чи є у Вас прогнози щодо конкурсу, чи Ви взагалі не стежите за цим шоу?
-Ми граємо в четвер на фан-зоні до Євробачення, це все, що я знаю. А так – взагалі це естрадний конкурс, добре, що Україну представляє O. Torvald, такий шматочок живої сучасної української музики, бо зазвичай ми звикли до того, що десь якось воно там вирішується за лаштунками, а так – був чесний конкурс і здорово, що переміг O. Torvald, будемо за них вболівати.
-Пам’ятаємо, як ваш гурт постійно приїздив до нас на «Таврійські ігри», чудовий був фестиваль, так от цікаво, що ваша команда залишається монолітною, попри те, що багато популярних українських гуртів розпалися або змінили свій склад. Скажіть, у чому секрет «стійкості» «ТНМК»?
-Секрету немає. Ми вважаємо себе молодим починаючим гуртом, трошечки граємо. От в червні будемо святкувати 28 років, як ми граємо…
-«Молодий починаючий гурт»?...
(сміється)
– Ви перемогли на «Червоній Руті» в 1997 році. А що зараз з цим фестивалем?
– Він загинув… Тобто, він теоретично існує, але там в залі по 10 людей і ідея вмерла, тому що вони не змогли впоратися, перейти на сучасний комерційний рівень і криза їх з’їла, після 97-го року фактично “Червоної Рути” не існує. Але її функції на себе «перевзули» талант-шоу, хоча «Червона Рута» працювала з ексклюзивним матеріалом, люди своє співали, а у тих шоу переспівують, здебільшого, якісь західні хіти. Тобто, це більше не акція для музикантів, а більше акція для вокалістів, які просто як в філармонії співають. Ну все одно це добре, тому що свято місце пусто не буває і замість російських артистів, які вважали завжди цей ринок своїм, нічого сюди не вкладаючи, з’являються українські артисти. І мені все одно, якою мовою вони співають, головне, щоб економіка працювала, гроші роблять гроші, нічого нового ще не вигадали.
-Як Ви ставитеся до нещодавнього інциденту з Іваном Дорном?
-Ми з Ванею робили кілька пісень, співали рік том, виходили з ним на київському концерті. Ми знаємо, що він багато чого робив, багато в чому допомагав волонтерам. Це все, що я можу сказати, тобто, як там – все, що я знаю і можу сказати, може бути використане проти Івана Дорна. Тому я краще промовчу.
Ну а у Вас чітка позиція, патріотична?
-Ну а яка ще може бути позиція? Кто не с нами, тот против нас. Розумієте, або ми їх, або вони нас. Ми от були в містечку, в якому, в принципі, не могли бути, їздили після концерту туди, і коли комбат каже – хлопці, вас тут не може бути юридично, якщо вас поранять, ми не можемо викликати сюди швидку, якщо вас вб’ють, так само… Ну що ти поробиш, тепер ми, як Ізраїль, а вони, як араби, які нас ненавидять. Ну будемо якось з цим жити, бо якщо ми зупинимося, ми не виживемо. Нам треба перелаштовуватися, розуміти, що українська армія – це єдине, що нас охороняє. А для того, щоб була українська армія, повинна працювати українська економіка. Тому мусимо тиснути, оскільки ми громадяни України, на владу, слідкувати за нею, змінювати її періодично і робити це для того, щоб українська економіка і українська армія нас оберігали.
-Що б Ви побажали мешканцям Херсонщини?
-До речі, я є капітаном футбольного клубу артистів «Маестро». Ми минулого року приїжджали, біля Скадовська були, в таборі грали з дітьми, от збираємося знову приїхати. А ще зараз в мене виходить книжка, я ще книжки пишу, і там в одному з оповідань місцем дії буде піонер-табір біля Хорлів, там де я був у дитинстві. Мені мама нагадала, я не пам’ятав, як це місце зветься, а вона сказала – Хорли. Ну а побажати – та що, все буде добре! Розвивайте туристичний кластер, бо майбутнє за цим. Прекрасний аграрний регіон, ще додати туризму і буде просто все прекрасно!
Автор: Марина Савченко
