Сільгоспвиробництво у зоні ризикованого землеробства, до якої належить і Херсонщина, без води практично неможливо. Вісім із десяти років у нас посушливі. Існуюча зрошувальна система не охоплює усі сільгоспугіддя, та й використовується лише на третину. Проектна потужність Каховської зрошувальної системи – від 750 тисяч гектарів, зараз вода поставляється на 240 тисяч га. На добудову других гілок, зрозуміло, потрібні немалі кошти. Зараз Мінагрополітики працює над тим, щоб залучити кредитні кошти міжнародних інституцій на модернізацію існуючих мереж, про їхнє розширення поки не йдеться.
Це цілком реально вирішити на обласному рівні, – впевнений голова правління корпорації «Укрмостобуд» Михайло Опанащенко, який представив свій інвестиційний проект на ІX Міжнародному форумі «Таврійські горизонти» у Новій Каховці.
Проект «Будівництво ІІ-ої черги Каховської зрошувальної системи» передбачає побудову Нижньосірогозької та Приазовської гілки з мережею розподільчих каналів і збільшення зрошуваних площ на 425 тисяч гектарів.
«Щоб зрушити існуючу протягом десятків років проблему з мертвої точки, потрібно створити предмет інвестицій. Інвестори не дають кошти без конкретно визначеної організації-отримувача, яка буде відповідати за цільове використання коштів і реалізацію проекту. Тому попередні перемовини з міжнародними організаціями закінчувались підписанням чергових меморандумів. Для більш предметної розмови з інвесторами потрібно створити підприємство, акціонерне товариство. Акціонерами обов’язково мають стати обласна, місцеві ради та сільгоспвиробники, що господарюють на землях в зоні потенційного зрошення. Далі – передати на баланс цього підприємства існуючі споруди розподільчих каналів Нижньосірогозької гілки. І вже тоді можна говорити про залучення коштів на будівництво двох гілок з європейських банків та інвестиційних фондів. В першу чергу, необхідно створити предмет інвестицій та розробити техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту», – розповів автор інвестиційного проекту Михайло Опанащенко.
Щоб реалізувати цей проект, не потрібно ходити столичними владними коридорами. Місцева влада може розробити і прийняти обласну програму будівництва ІІ-ої черги Каховської системи і профінансувати розробку техніко-економічного обґрунтування проекту, створити групу управління проектом.
Далі алгоритм дій такий: акціонерні товариства можуть залучати кошти сільгоспвиробників, державні гроші, кредити або ж працювати на умовах концесії. У другому випадку буде головний інвестор, який і фінансуватиме будівництво основного русла і розподільчих каналів.
«Інвестиційний проект будівництва ІІ-ої черги Каховської зрошувальної системи містить три окремі інвестиційні напрямки. По-перше, це – отримання прибутку від надання послуг з подачі води. Зароблені кошти можна вкладати у модернізацію та розширення існуючих споруд та будівництво нової мережі розподільних каналів.
По-друге, у 4-5 разів ефективніше використовувати сільськогосподарські угіддя за рахунок зрошення. На території Херсонської області природно-кліматичні фактори, за умови наявності зрошення, дають можливість отримувати по 2-3 врожаї за 1 рік. Гарантоване зволоження ґрунту дасть можливість планового вирощування високопродуктивних культур (рапсу, сої овочів та інших ) відповідно до попиту на ринку.
По-третє, збільшення обсягів вирощування плодоовочевої продукції забезпечить рентабельність будівництва переробних та логістичних підприємств на території Херсонщини.
Підвищення ефективності господарювання на землі та перехід до повного циклу сільгоспвиробництва – все це забезпечить робочі місця жителям села. Адже вирощування одного гектару овочів чи виноградників потребує праці від 10 до 20 робітників. Будівництво переробних підприємств – це також працевлаштування сільських жителів. Заміна реалізації сировини на продаж готового продукту залишатиме більшу частину прибутку саме у херсонських аграріїв та через податки – у бюджетах сільських населених пунктів», – продовжив Михайло Опанащенко.
Отже, реалізація інвестиційного проекту будівництва ІІ-ої черги Каховської зрошувальної системи принесе кілька зисків:
- Розширення зрошуваних земель на 425 тисяч гектарів – сільгоспвиробники зможуть отримувати сталий врожай в екстремальних кліматичних умовах;
- Отримання прибутків від подачі води на поля – модернізація існуючої системи зрошення і будівництво нових розподільчих каналів;
- Розвиток сільських територій у зоні зрошення – гарантований врожай забезпечить сировиною роботу переробних та логістичних підприємств. Це – додаткові робочі місця, наповнення бюджетів сільських громад.
І, врешті, запропонований проект містить покрокові рішення, як у стислі терміни розпочати будівництво і подати воду до сільгоспугідь. Щоб приступити до його реалізації, не потрібні великі капіталовкладення, а лише – політична воля обласної влади – депутатів та чиновників.
