В Україні компанія “Віндкрафт” вже запустила в роботу 10 вітроустановок сумарною потужністю 31 МВт.
Як зазначає співвласник і президент “Чумака”, а також генеральний директор компанії «Віндкрафт Україна» Карл Стурен, в останні роки вітроенергетика стала конкурентоспроможною на ринку виробництва електроенергії і з так званого «квазібізнесу» перетворилась на основну діяльність, передають Экономические известия.
«У 2012 році в Херсонській області ми ввели в експлуатацію першу турбіну потужністю 3 МВт, – згадує інвестор. – Щороку запускали по кілька турбін сумарною потужністю 9-12 МВт. Загальні інвестиції склали близько EUR50 млн».
Для розміщення ВЕС обрали Південь Херсонщини, а саме прибережні ділянки, які мають найкращий вітропотенціал, розповідає інвестор. «Вздовж моря вітер зазвичай м’який і стабільний, – пояснює Карл Стурен. – В залежності від вітропотенціалу термін окупності ВЕС становить 7-9 років».
У майбутньому “Віндкрафт” планує продовжити будівництво вітроелектростанцій. «Закінчується розробка проекту будівництва Оверьянівської ВЕС, яку розраховуємо запустити до початку 2017 року, а у 2018 році плануємо ввести в експлуатацію Новотроїцьку ВЕС, – розповідає Карл Стурен. – Зараз ми на стадії переговорів про фінансування – це будуть позики і власний капітал. Ускладнює процесс нинішня регуляторна політика з боку Нацбанку».
За словами Карла Стурена, “Віндкрафт” переживає кризовий час досить стабільно. «Ми співпрацюємо тільки з одним клієнтом – держкомпанією “Енергоринок”, яка викуповує у нас всю вироблену електроенергію, – розповідає інвестор. – Разом з тим, щоденним обслуговуванням ВЕС (у т. ч. ремонтним) займається данська компанія-виробник вітряних турбін – “Vestas”, а ми лише здійснюємо цілодобовий моніторинг і контроль».
Останні два роки були для компанії найскладнішими, наголошує Карл Стурен.
«З позитивних моментів – перегляд закону про “зелений” тариф в Україні, – говорить підприємець. – З негативних – проект закону “Про ринок електричної енергії”, який передбачає надто високі вимоги до вітроенергокомпаній щодо прогнозування виробітку електроенергії на добу вперед. Приміром, “наш” вітер утворюється на території РФ і в Криму – з огляду на політичну ситуацію отримати необхідну інформацію і об’єктивно прогнозувати напрямок вітру ми не можемо».
В Європі систему прогнозування генерації електроенергії за рахунок енергії вітру створювали більше 20 років за державні інвестиції, зауважує Карл Стурен. «В Україні поки немає такої підтримки “зеленої” енергетики», – зазначає він.
Сьогодні проекти “Вінкрафт” не обмежуються Україною. “Наразі придивляємося до будівництва ВЕС у Туреччині і Африці, в першу чергу в Ефіопії, – розповідає Карл Стурен. – Приваблює хороший вітропотенціал і лояльне законодавство із вигідним “зеленим” тарифом”. До слова, у Туреччині потужність вітроенергосектора в 11 разів більше, ніж в Україні.
«Ще 20 років тому вітроенергетичні технології, як і все нове, були досить дорогими, а собівартість виробленої ВЕС електроенергії занадто високою, – пояснює фахівець. – Нині ж є всі підстави стверджувати, що в майбутньому вітроенергетика замінить викопні види палива».
За останні два десятиліття вітроенергопромисловість зробила неймовірний крок вперед, говорить Карл Стурен. «У 1990-х роках потужність найбільших вітротурбін, встановлених в Україні, сягала всього 250 кВт, – пояснює фахівець. – Тоді як потужність сучасної стандартної вітротурбіни, з якою ми зараз працюємо, становить понад 3 МВт».
На думку Карла Стурена, реальна собівартість атомної електроенергії (з урахуванням амортизації реакторів і довгострокової вартості зберігання ядерних відходів) не сильно відрізняється від вартості вітроелектроенергії.
“Нові атомні блоки, які будують сьогодні в Фінляндії та інших країнах, обходяться майже втричі дорожче за кіловат, ніж будівництво ВЕС, – пояснює інвестор. – До того ж спорудження АЕС триває 8-10 років, а ВЕС можна звести протягом року і одразу отримувати електроенергію”.
В той же час Україна зможе збільшити до 2020 року частку відновлюваної енергії в енергобалансі до 11% тільки за умови привабливого інвестиційного клімату. «Якщо новий уряд забезпечить економічне зростання, стабільність національної валюти, зростання ВВП, то проекти ВДЕ будуть реалізуватись, – підкреслює Карл Стурен. – Зараз масштабні проекти в Україні фінансувати вкрай нелегко. Якщо так все і залишиться, частка відновлюваної енергетики в енергобалансі країни не тільки до 11% не збільшиться, а й навіть до 5%».
