Держводагентство попередило про ймовірні проблеми маловоддя річок в 2020 році. РНБО у відповідь запропонував інвентаризацію всіх підземних джерел питної якості та артезіанських свердловин в Україні, звідки потенційно можна було б брати питну воду. Чи вистачає питної води в Запорізькій області?
Малосніжна та аномально тепла зима, посушлива весна стали причиною обміління річок і водосховищ по всій країні. Посухи, зниження врожаїв і брак продовольства – ризики, які всерйоз обговорюють в Україні. 12 червня в Запоріжжі експерти проаналізували кліматичні й техногенні причини нестачі якісної питної води на круглому столі «Водні запаси України – проблеми і рішення», організованому АРІ.
Вода є – але не для всіх
За даними начальника відділу техногенно-екологічної безпеки Запорізького обласного управління водних ресурсів Інни Рибалко, в березні опадів в області випало 21% від норми, у квітні – 27%, зате в травні – 135%. Тому зараз рівень води у водосховищах не критичний – 95% від норми. Рівень води в річках Дніпровського та Приазовського басейну залишається низьким. Правда, Гідрометцентр прогнозує спекотне і посушливе літо, так що за словами Рибалка, можливі обмеження з водокористування для водного транспорту та гідроенергетики. Обмежень для жителів Запоріжжя, які отримують воду з Дніпра, за обсягом споживання води найближчим часом не передбачається.
«Якість води в Дніпрі з кожним роком знижується за мікробіологічними санітарними показниками», – описав існуючу ситуацію Євген Тулушев, лікар комунальної гігієни Запорізького обласного лабораторного центру МОЗ України. За даними Обласного лабораторного центру МОЗ України, за останні 5 років (2013 – 2017 роки) спостерігається стійка тенденція зростання відсотка відхилень. За санітарно-хімічними показниками – з 3,5% у 2013 році до 25% у 2017 році, в основному, за рахунок показників; за мікробіологічними показниками – з 10,6% у 2013 році до 25% у 2017 році.
«Водоканал» відзначає зростання показників санітарно-хімічних відхилень, з 6,3% у 2015 році до 9,1% у 2017 році. Відсоток відхилень мікробіологічних показників виріс від 0,2% в 2013 році до 1,8% в 2017 році до 4,7% у 2015 році.
У 2017 році Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України провів дослідження якості питної води з свердловин, джерел, фасованої доочищеної питної води у 8 районах області.
Результати шокуючі
«У 95% проб вода за санітарно-хімічними показниками не відповідає вимогам. Вода жорстка – від 30 до 50 ммоль /дм куб., Мінералізова: практично у всіх 100% проб вміст сухого залишку вимірюється не в міліграмах, а грамах на дм3, в середньому до 3 грамів у дм куб.; більше 1000 мг / дм3 хлоридів і сульфатів. У 30% пробах вода з підвищеним вмістом нітратів, кожна п’ята проба – каламутність. Така вода не придатна для питних, господарсько-побутових цілей і навіть у більшості джерел – для зрошення», – сказано в дослідженні.
Купуєте воду в бутлях? З ними ситуація ще складніша. «У 97% вода доочищена на пристроях зворотного осмосу, населенню реалізується не питна, а, по суті, бидистильована вода: з сухим залишком менше 100 мг / дм. куб., загальною жорсткістю нижче 1,5 ммоль / дм. куб, з відсутністю кальцію, магнію. Така вода просто шкідлива для кісткової і нервової системи людини, – роблять висновок експерти МОЗ: «Перспектива використання води з нетрадиційних вододжерел вкрай небезпечна».
Енергетика і каналізація
Найбільші водокористувачі області – підприємства енергетики (Запорізька атомна електростанція і Запорізька ТЕС). Вони споживають 800 млн. куб. м води на рік, тобто 80% всього використання води в регіоні, згідно з даними «Екологічного паспорта Запорізької області» за 2018 рік. Чорна металургія використовувала в 2018 році 96 млн. куб. м води на рік, а ЖКГ – 70 млн. куб. м води. Сільське господарство потребує води на зрошення з кожним роком більше: з 93 до 160 куб. м зростання всього за 2 роки.
«Найбільш суттєвими факторами, що визначають екологічний стан малих річок, є: скид у малі та середні річки забруднених і недостатньо очищених стічних вод через неефективну роботу очисних споруд або взагалі їх відсутність, особливо в житлово-комунальному господарстві; змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій і сільськогосподарських угідь безпосередньо в малі річки», – зазначено в «Екологічному паспорті Запорізької області» за 2018 рік.
Сучасний екологічний стан малих і середніх річок Запорізької області оцінюється екологами як «незадовільний». Враховуючи існуючий гідрологічний зв’язок між річками та підземними водами, якість питної води продовжить погіршуватися.
Проблема – всеукраїнська
«Слід розглядати комплекс причин, які призвели до водної кризи: кліматичні зміни, вирубка лісів і лісосмуг, осушення торфових боліт, відсутність культури ставлення до води як цінного ресурсу у населення і підприємств», – коротко і влучно охарактеризувала президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок. На її думку, водний колапс неминуче настане, якщо нічого не робити стратегічно.
На сьогодні рівень зношеності основних фондів мереж водопостачання та каналізації досяг 35-60% зношеності. Тому «Водоканали» закладають 40% на втрати води на шляху транспортування до споживача.
«Серед європейських країн за ступенем забезпечення централізованим водопостачанням та водовідведенням Україна займає одне з останніх місць. А саме, централізованим водопостачанням охоплено 23,7% населених пунктів України, а водовідведенням – всього 5,4%, – поділився даними Олександр Романюк, експерт Української асоціації підприємств водопровідно-каналізаційного господарства «Укрводоканалекологія». Близько 4,6 млн. українців отримують питну воду з відхиленнями від норм за фізико-хімічними показниками. 35% води за санітарно-хімічними і 16% за бактеріологічними показниками не відповідають санітарним вимогам питної води.
Мислимо стратегічно
Всі фахівці б’ють на сполох: в Україні відсутня єдина державна водна політика і ставлення до прісної води як цінного ресурсу.
Фахівці ЗОДА пропонують (хоча коштів на це не мають): реконструювати існуючі та будувати нові каналізаційні мережі з сучасним очищенням;
впорядкувати системи водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства та урбанізованих територіях;
підтримувати сприятливий гідрологічний стан річок.
ПАЭУ наполягає на важливості розробки та затвердження Національної Водної Стратегії. Необхідно імплементувати Водну Директиву ЄС, затвердити 42 нових цільових показника до Протоколу про воду та здоров’я», – пропонує Циганок.
Керівник громадської організації «Экосенс» Тетяна Жавжарова доповнює: «Саме традиційна енергетика, в першу чергу, відповідальна за викиди парникових газів і зміну клімату, через що у нас міліють річки – та вона ж використовує найбільші обсяги цінної дніпровської води. Очевидна необхідність переходу до зеленої енергетики, яка не використовує воду і не генерує шкідливих викидів».
А поки, робимо, що можемо: економимо воду, використовуємо безфосфатні пральні порошки та екологічні біомиючі засоби.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter