МОЛОКО У СЕЛЯН ТАКИ КУПУВАТИМУТЬ. АЛЕ ЛИШЕ ДО ЛИПНЯ 2018-го
Сьогодні чи не в кожному селянському дворі переполошені власники корів тільки й говорять про те, що не матимуть куди діти молоко вироблене в індивідуальних господарствах. Адже відповідно угоди про асоціацію з ЄС, переробні підприємства більше не зможуть закуповувати продукт у селян – з 2018 року молоко буде закуповуватися тільки в спеціалізованих фермерських господарствах. Домашні вироби – сир, сметана та інше – повинні також зникнути з прилавків ринку. Де ж вихід? Тему досліджувала журналіст газети «Сільські новини». Матеріал вийшов об’ємний, але кому цікаво – дочитає до кінця.
ЧАС ЗАБОРОНИ НАБЛИЖАЄТЬСЯ
Щоправда, прямої заборони на домашні продукти немає. Але в класифікації відсутнє поняття молока другого гатунку, до якого переважно відносять нині продукцію з індивідуальних господарств. Відповідно до нової редакції стандарту, в Україні залишиться три гатунки молока: екстра, вищий і перший.
Відразу хочу трішки заспокоїти селян: поки що другий гатунок молока, від якого повинні були відмовитися в новій версії ДСТУ з 1 січня 2018 року, офіційно залишається легальним варіантом при реалізації сировини на промислову переробку (принаймні до 1-го липня 2018 року) – це підтвердив начальник сектору агропромрозвитку Горностаївської адміністрації Петро Черничко. Тобто, до 1 липня нинішнього року селяни ще зможуть здавати молоко закупівельникам. А що буде далі, адже час невблаганно наближається?
До 30 відсотків молока виробляють селяни, для яких утримання корів здебільшого єдине джерело доходів. А в нашому районі – лише в селянських подвір’х утримують корів. Тож повна заборона на закупівлю молока у селян може стати проблемою не лише для тих, хто має корів, а для всіх громадян. Адже це може примусити господарів пустити під ніж своїх годувальниць та спричинити здорожчання молочних продуктів на прилавках магазинів, бо їх будуть закуповувати в інших країнах.
ЯКОЇ ДУМКИ ВЛАСНИКИ КОРІВ
Про це ми дізнавалися у розмові з мешканцями різних сіл району.
Валентина: «Ми тримаємо дві корови. Молоко у нас краще, ніж те порошкове, що продають у магазинах за втричі вищу ціну. І ніхто в селі не тримає хворих корів, тому що годують ним своїх дітей і внуків До того ж ветслужба регулярно їздить і перевіряє. Якщо в когось корова не перевірена, у них молоко не прийматимуть».
Микола: « Корови в селах мають усі прививки, це перевіряє ветслужба й видає довідки за якими дозволяється продавати молоко».
Надія: «Ми корів тримаємо більше від безвиході. Думаєте нам подобається гнояку вигрібати та горбатитися, щоб скотину прогодувати? Люди не мають роботи, а корови – єдиний спосіб заробити якусь копійчину. А що воно буде, як заборонять продавати – подумати страшно».
Світлана: «Перш ніж ту літру молока отримати – корову треба вигодувати і чекати 2 роки. А потім різні прививки, аналізи крові, щоб ту довідку отримати та дозвіл реалізовувати молоко. А тепер хочуть заборонити заводам закуповувати. Знущаються, як хочуть над бідними людьми»
Те, що корови перевірені й мають прививки – підтвердили й працівники ветеринарної служби.
СУМНА СТАТИСТИКА
Наразі ж, хоча й стверджують, що закупівельні ціни на молоко не знизилися, його вартість не покриває витрати. Коли був долар по 8 гривень, за літр молока давали 4 гривні, нині, коли валюта зросла майже до 30 – влітку давали по 4 гривні, а взимку, (бо молока дуже мало) – по 6 – 6,50.
Тримати корів людям не вигідно, та й загалом – збитково. Тому вже й нині збувають у селянських господарствах своїх годувальниць. Щороку констатують факт, що корів у районі зменшується – нинішнього зникло близько 150 корів. Наразі в особистих селянських господарствах району лише півтори тисячі корів (колективних ферм немає). Для порівняння: 1990 року в господарствах країни загалом було 8,5 мільйонів корів, а 2017 – 2,1 мільйона.
Відповідальні особи, говорять, що обмеження в закупівлі другого сорту молока викликано не стільки у вимогах ЄС, як у сучасних підходах до безпечності молочних продуктів харчування. У Євросоюзі стандарт – аналог нашому екстракласу. Тож, якщо хочемо убезпечити себе, Україні необхідно виробляти молоко саме такої якості, розвивати нашу молочну промисловість та експортувати продукцію.
ПРОБЛЕМУ МОЖУТЬ РОЗВ’ЯЗАТИ
СІМЕЙНІ ФЕРМИ
Про це уже говорять років з десять, про це нагадав під час розмови й завідувач сектору агропромрозвитку Горностаївської райдержадміністрації Петро Черничко: вихід із даної ситуації можна знайти у створенні сімейних ферм та молочних коперативів. Бо повернути великі гурти худоби, що були у колгоспах навряд чи можливо, але й виробництво молока одноосібниками – теж шлях у невідомість.
Приклади створення сімейних ферм на Херсонщині є – їх уже працює 27 в області. І в Департаменті агропромрозвитку вважають таку модель – сімейні ферми та кооперативи – найкращим розв’язанням проблеми відродження молочарської галузі. Об’єднавшись, вони матимуть змогу організовувати замкнутий цикл виробництва, здійснювати за оптовими цінам закупівлю необхідних матеріалів, надавати супровід технологічного процесу та фінансову підтримку та формувати великі партії для збуту продукції за високою ціною.
Втім цей процес не душе швидкий. Адже молочне виробництво вимагає великих затрат на будівництво ферм, купівлю худоби й обладнання робочих місць. Та й дуже довго – майже 10 років -покриваються затрати.
Зрозуміло, що відмова від прийому молока у селян до хорошого не приведе. Люди втратять джерело доходу і почнуть масово здавати корів на забій. Якщо так станеться, то молочне стадо взагалі може зникнути, а на його відновлення потрібні роки. Все це може викликати глибоку кризу в тваринницькій галузі .
ВЛАДА ОБІЦЯЄ ПІДТРИМКУ
В уряді, напевно, це розуміють, тому й відкладають введення європейських стандартів доти, поки не знайдуть компромісне рішення. Навіть, якщо в липні й запровадять нові стандарти, то відмова від селянського молока виглядає поки що малоймовірною – у Міністерстві агропромполітики обіцяють, що й після нововведень не залишать селян без можливості збувати домашнє молоко.
Однак, селянам напевно доведеться готуватися до більш ретельних перевірок якості продукції. І рано чи пізно – думати, як перевести свою продукцію в розряд першосортного молока, щоб не втратити можливість заробляти.
Звісно, сподівання, що сільські кооперативи та сімейні ферми з’являться без стартового капіталу – виглядає не досить обнадійливою справою. Адже реальних програм з підтримки малого та середнього фермерства в Україні до цього часу немає.
Кабінет міністрів погодив механізми підтримки сільгоспвиробників – про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради з питань розвитку агросектору. За пропозицією уряду, загальний ресурс, виділений на підтримку тваринництва, цього року становитиме 4 мільярди гривень. Кошти спрямовуватимуть передусім на підтримку будівництва нових ферм та комплексів або на здешевлення кредитів на будівництво, або на компенсацію частини власних коштів виробників, витрачених на будівництво.
Ці суми швидше за все, як і минулими роками, можуть дістатися великим компаніям. А що робити селянам?
Вирізати корів у підсобних господарствах не варто, хоча б через те, що треба харчуватися якось і самому. Але слід розуміти , що розвиток цивілізованої торгівлі вимагає якісної сертифікованої продукції. Та й ми самі хочемо споживати продукти високої якості.
Тож все йде до того, що селянам, які живуть за рахунок продажу молока, доведеться шукати альтернативу.
На світлинах – остання в районі тваринницька ферма ПСП “Дружба” 2014 рік (нині вже і її немає): скотарі, що з радістю “приймали” нове поповнення молочного стада.
