Наразі триває дискусія щодо перспектив створення Національного природного парку “Кам’янська Січ”, який планується створити в межах Качкарівської, Милівської, Новокаїрської, Новорайської та Червономаяцької сільрад Бериславського району. Навколо цього питання зосереджено чимало різноманітних суджень. Нарешті хочеться розвіяти всі міфи і почути змістовну відповідь. Завідувач кафедри ботаніки, доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко розповів «Українському Півдню», чим насправді стане для громади створення Національного парку.
Своє бачення Для вирішення цього питання ми долучили завідуючого кафедри ботаніки, доктора біологічних наук, професора Херсонського державного університету Мойсієнко Івана Івановича.
– У створенні Національного природного парку «Кам’янська Січ» я вбачаю тільки позитив. Звичайно наявні невеликі обмежуючі моменти, але вони є зовсім несуттєві, порівняно з тими перевагами, які будуть можливі. По-перше, створюється державне підприємство з фінансуванням. Орієнтовна площа парку 12 тис. гектарів, тому відповідно очікуються, що штат працівників становитиме більше 80 осіб. Це звичайно є позитивним фактором. Жителі, територія яких входить до складу парку, отримають додаткові робочі місця. Крім того, з`являться такі професії, яких в межах цих населених пунктів, раніше не було. Безпосередньо з`явиться науковий, рекреаційний, освітній відділи або сектори, де працюватимуть і наукові співробітники, і екскурсоводи, і фахівці з рекреації. Сьогодні наша молодь їде з сіл, тому що вдома немає творчих професій. А при створенні парку, буде можливість залишитись у рідному селі, а можливо і повернутися, і тут на місці у себе вдома, мати цікаву креативну роботу. Крім того, будуть і більш традиційні робочі місця – єгері, лісники, бухгалтери, водії тощо.
Ще хочеться сказати, що зараз за межами населених пунктів немає охорони природи. Тобто природа представлена на відкуп сама собі. Створення Національного природного парку дасть можливість нормативно урегулювати будь-які дії на території даного об`єкту, чи то буде вирубка дерев, чи то засмічення території. Екологічна інспекція в Департаменті екології має невеликий штат, у них відсутня необхідна техніка, їм не виділяються кошти, то ж сьогодні вони не мають змоги контролювати поведінку населення в природі. Навіть, якщо ви помітите екологічне порушення, максимум отримаєте відписку. Реальної дії, як правило, немає. Перевагою створення парку є те, що у цього прекрасного куточку Херсонщини з’явиться державна установа, представники якої відповідатимуть за майбутнє цієї місцевості. Відповідно, працюватимуть люди, які будуть слідкувати за чистотою території, за збереженням насаджень, боротимуться з браконьєрством тощо. Тому всі законослухняні громадяни від створення парку лише виграють. А програють ті, хто порушують закон: браконьєри, люди, які займаються незаконною вирубкою дерев і засміченням території.
Порівнюючи досвід наших попередників, біосферний заповідник Асканія-Нова заробляє 1 гривню з кожного туриста. Порівняно з цим доходом місцеві жителі заробляють у 25 разів більше. З появою туристів, з`явиться необхідність у забезпеченні людей харчуванням, місцями для ночівлі, транспортом, сувенірами. Тобто, якщо заповідник отримає 1 гривню, то жителі села вже отримають 25 гривень. Що неабияк позитивно вплине на матеріальний дохід людей цих 5 селищних рад.
Ще позитив, який я вбачаю – це захист земель громади. Зараз ми зіткнулись з такою проблемою, що 600 гектарів, 16 ділянок, виставлені на аукціон, а саме території на яких планується створити парк. Території які ніколи до цього не розорювалася, на яких ростуть рідкісні види рослин, Держгеокадастр вирішив перетворити на ріллю, передати в обробіток фермерам. Я хочу сказати, що місцеві жителі не можуть ніяк вплинути на приватизацію землі. В їхньому розпорядженні лише територія в межах населених пунктів, а не те, що знаходиться поза ними вони ніяк вплинути не можуть. Зараз постає вибір: або ця земля стане приватною, і громада не матиме права на ці ділянки, або там буде створений Національний природний парк, і територія залишиться в державній власності. Тобто створення Національного природного парку є гарантією збереження цієї території для усієї громади. Також, на цій місцевості росте 52 види рослин, які охороняються і занесені до Червоної книги. Це, наприклад, 4 види ковили, 2 види диких червонокнижних тюльпанів, крокус сітчастий, ефедра двоколодкова та багато інших. Якщо передати ці землі у використання фермерам, вони ризикують зникнути назавжди.
Стосовно обмежень, воно фактично єдине – на території заповідного фонду полювання буде заборонене. Всі традиційні способи використання даної місцини дозволені, які включають рибальство, випас худоби, сінокосіння, збирання ягід та грибів, а також відпочинок (купання, прогулянки) тощо. Навіть в заповідній зоні в науковому обґрунтуванні ми пропонуємо залишити такі традиційні види діяльності, як випас та сінокосіння. Справа в тому, що степові екосистеми в заповідниках починають деградувати. Навіть з`явився спеціальний термін – «резерватогенна сукцесія». Степові екосистеми є повночленними, коли наявні дикі тварини, які щороку вилучають надлишок біомаси степових екосистем. Без цього відбувається деградація степових екосистем. А оскільки диких тварин – турів, сайгаків, тарпанів тощо, сьогодні не має степові екосистеми є нестійкими. Як показує практика, замінити диких тварин можна свійськими. Тому в науковому обґрунтуванні ми рекомендуємо випас і сінокосіння в заповідній зоні. В інших зонах – вони дозволені апріорі.. Єдине що, ці види діяльності будуть науково обґрунтовані. Тобто, наукові працівники парку порахують максимально допустимі норми чисельності тварин на цій ділянці. Недовипас для степових екосистем – шкідливий, і перевипас – також шкідливий. Тому фахівці слідкуватимуть, щоб будь-яка діяльність в даних межах була в оптимальних нормах»
Анна Іванова
