У Херсонському державному університеті презентували меморіальну книгу «Херсон: шлях патріотів» — третє видання історика, доктора історичних наук, професора Олександра Черемісіна, написане спільно з кандидаткою історичних наук, доценткою Галиною Михайленко. У книзі зібрали особисті свідчення безпосередніх учасників оборони Херсонщини, їхніх рідних, а також родин загиблих. Через ці історії автори відтворюють трагічні події перших днів повномасштабного вторгнення та зберігають пам’ять про людей, які стали на захист України та Херсонщини.
Про це розповідає пресцентр ХДУ.
Презентація проходила в Івано-Франківському офісі Херсонського державного університету та об’єднала понад 150 учасників, які долучилися до заходу онлайн. Серед них — керівництво, викладачі, студенти й випускники ХДУ, а також представники закладів вищої освіти з різних міст України, зокрема Бердянська та Івано-Франківська.
Нагадаємо, що раніше Олександр Черемісін видав «Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії Росії проти України у 2022 році», а також спільно з Галиною Михайленко — книгу «Херсон 2022: з Україною в серці». У цих виданнях зібрано свідчення очевидців, історії херсонців та матеріали про цивільний спротив російській окупації.
Нині ж було презентовано уже третє видання – «Херсон: шлях патріотів».
«Сьогодні ми зібралися для презентації книги «Херсон: шлях патріотів», яка розповідає про трагічні події початку повномасштабного вторгнення на територію Херсонської області та міста Херсона. Ми маємо можливість пам’ять про ці події зберегти. І для презентації книги хочу подякувати всім, хто був дотичний до цього проєкту», – зазначив Олександр Черемісін.
Окремо Олександр Черемісін відзначив роль ректора ХДУ Олександра Співаковського, який одразу після деокупації Херсона виступив з ініціативою документувати історичну пам’ять про події на Херсонщині, а згодом підтримав реалізацію видавничого проєкту.
«Коли вперше побачив назву видання, то відмітив її влучність, адже ворог не розраховував на такий спротив, не міг передбачити який шлях пройдуть патріоти, щоб захистити рідне місто. Це особлива книга: 24 історії людей, які стали свідками й учасниками спротиву російському вторгненню, та наукова стаття авторів. Видання пройшло рецензування й наукову експертизу, а в його основі – методологія усної історії. Мене вражає шлях патріотів Херсона. Згадалось, як у перші дні березня 2022 року колеги запитували, чи можуть вийти на акцію протесту на площу Свободи. Вони розуміли, що йдуть назустріч озброєному ворогу, наражають на небезпеку себе, але водночас вони усвідомлювали відповідальність перед університетом як інституцією, хвилювалися за те, щоб ворог не почав мститися університету. Хто міг уявити, що у XXI столітті нам доведеться захищати саме право жити на своїй землі? Саме тому для мене принципово, щоб історія Херсона була задокументована не під диктовку переможців, не за політичним замовленням, а на основі наукової методології, фактів і свідчень людей. Ця книга – продовження великої роботи – науково-дослідної теми з вивчення феномену цивільного спротиву, яку я ініціював, вчена рада ХДУ підтримала, а наші історики послідовно реалізовують. Уже побачили світ «Літопис повномасштабного вторгнення» та «Херсон-2022: з Україною в серці». Тепер до них додається «Херсон: шлях патріотів». Коли у 2023 році наші науковці розпочинали цю роботу, тривали слідчі дії, доступ до багатьох документів був обмежений. Але були люди, їхні спогади, переживання, свідчення про перші дні повномасштабного вторгнення. Історики знаходили учасників територіальної оборони, спілкувалися з родинами загиблих, домовлялися про зустрічі, записували свідчення. Пропускали багато інформації через себе, а це ні аби яке випробування. За кожною сторінкою – величезна дослідницька праця, довіра людей і відповідальність перед пам’яттю про пережите. Ми послідовно формуємо наукову основу для збереження історії цивільного спротиву, перших днів війни, історії нашого міста й університету. Щиро дякую Олександру Черемісіну та Галині Михайленко за професіоналізм, наполегливість і надзвичайно важливу роботу. Особливо ціную те, що наші історики залучають до досліджень молодь, формують наступність наукової школи. Дякую херсонцям, які погодилися на усні інтерв’ю, які лягли в основу тепер вже трьох видань», – зазначив ректор ХДУ.Надалі Олександр Черемісін розповів, як виникла ідея книги та яким був процес збору матеріалів. Він зазнив, що видання презентують насамперед як наукове, адже воно побудоване за метолологією документування усної історії. В основу видання лягли свідчення безпосередніх учасників подій, зокрема представників херсонської територіальної оборони, їхніх рідних, а також родин загиблих. Окремо Олександр Черемісін подякував Оксані Погомій, Костянтину Козаку та іншим людям, які допомогли налагодити контакти з учасниками тероборони, їхніми родинами та очевидцями подій, сприяючи збору свідчень для видання.«Ми хотіли створити меморіальну книгу, яка б розповідала про трагічні події початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Особливе місце в ній посідають події 1 березня 2022 року. Я дуже вдячний людям, які допомогли донести правдивість того, що тоді відбувалося, поділитися власним досвідом і свідченнями. Тож сьогодні ми вже тримаємо в руках перший примірник книги», – розповів історик.Продовжила презентацію співавторка та співукладачка видання Галина Михайленко. Вона розповіла, які ідеї укладачі хотіли донести до читачів. Також вона акцентувала на тому, що «Херсон: шлях патріотів» — є спробою додати осмислення початку повномасштабного вторгнення РФ на Херсонщину не через суху статистику, військові зведення, а саме через особисті історії людей, які безпосередньо пережили ці події, брали участь в обороні міста, долучалися, наскільки могли, до різних видів діяльності. І, звичайно, через історії тих, хто втратив своїх близьких.«Ми почали виклад розповідей у цій книзі з подій 2014 року. Це було зроблено свідомо, адже ми хотіли показати, що російська агресія має довготривалий характер і що зазіхання на Херсонщину розпочалися не у 2022 році, а набагато раніше. У наступному розділі ми вмістили свідчення безпосередніх учасників територіальної оборони. Саме завдяки цим розповідям відтворюється атмосфера перших днів вторгнення, процес мобілізації, проблеми, які виникали під час організації оборони, а також історії про перші трагічні втрати», – наголосила Галина Михайленко.Окремо історикиня наголосила на розділі, який містить свідчення родичів загиблих. Це розповіді дружин, матерів, дітей захисників, які загинули 1 березня 2022 року. За її словами, завдяки тому, що рідні знайшли в собі сили переповісти ті жахливі дні, вони отримали можливість дізнатися не лише про обставини загибелі цих людей, а й про їхнє життя до війни: професійну діяльність, характери, життєві плани та світоглядні переконання.«Ці розповіді показують, що це були звичайні люди, які жили серед нас, але мали чітке переконання, що це їхня Батьківщина і ніхто не має права на неї посягати. І, мабуть, сама назва збірки – «Херсон: шлях патріотів» – відображає процес становлення людини та пошуку нею власного шляху. Вона демонструє, що героями не народжуються – ними стають. Звичайні цивільні люди, волонтери, які в силу надзвичайно складних, екстремальних обставин долучаються до захисту своєї родини, свого міста, своєї Батьківщини. Своїми вчинками вони демонструють людяність, гідність і любов до рідної землі. Ці історії показують, що справжні герої – вони поруч із нами, вони серед нас, вони живуть у нашій пам’яті та наших серцях», – зазаначила Галина Михайленко.Особливого значення презентації додавала присутність людей, чиї особисті історії увійшли до книги. Серед них – історик Андрій Якубенко, який із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Херсонщини. У перший день повномасштабного вторгнення він пішов до військкомату, не маючи військового досвіду, але маючи тверде бажання захищати себе, свою родину та громаду. Андрій Якубенко брав участь у перших боях під Антонівським мостом, а згодом — в обороні Миколаєва. Під час бойових дій він дістав важке поранення. Андрій Якубенко у своєму виступі наголосив на важливості документування подій війни та збереження свідчень людей, які були їхніми безпосередніми учасниками або очевидцями.«Лише ті, хто безпосередньо брав участь у подіях або був їхнім очевидцем, можуть розповісти про них так, як вони відбувалися насправді. Тому я вважаю надзвичайно важливим, щоб ці історії були записані й збережені», – наголосив Андрій Якубенко.Автори видання зазначили, що наступним етапом їхньої роботи має стати переклад книги іноземною мовою, зокрема англійською. Це дозволить ширшій міжнародній аудиторії ознайомитися зі свідченнями очевидців, досвідом херсонців та трагічними подіями, які пережила Херсонщина на початку повномасштабного вторгнення. Адже важливо, щоб про ці події знали не лише в Україні, а й за її межами.Професорка Херсонського державного університету Ірина Шапошникова також поділилася спогадами про перші втрати серед випускників закладу. Вона зазначила, що одним із перших болючих потрясінь для тодішнього факультету психології, історії та соціології стала загибель його випускника Віктора Патуляка під час боїв на Антонівському мосту.«На жаль, той перший випадок загибелі випускника нашого факультету був не останнім. Серед тих, хто віддав своє життя за Україну, є випускники всіх наших спеціальностей — психологи, соціальні працівники та представники інших напрямів. Більше того, деякі випускники нашого факультету досі перебувають у полоні. Це люди, про яких ми пам’ятаємо, поки живі самі. Ми хочемо донести пам’ять про них до наступних поколінь, щоб ті, хто надалі працюватиме й навчатиметься в університеті, також знали та пам’ятали їх».Елетронна версія видання уже розміщена в репозитарії Наукової бібліотеки ХДУ.Фото – ХДУ.
Схожі публікації:
- Дітям Дар’ївської громади передали подарунки до Дня Святого Миколая зі Львівщини
- У Білозерській громаді Центр регіонального розвитку впровадив нову систему підтримки родин у кризових ситуаціях
- Меценат із США Делл Лой Хансен допоміг прийомній родині з Херсонщини збудувати будинок на Київщині
- Громади прифронтової Херсонщини отримали відзнаки на ХІХ Українському муніципальному форумі
- Митець Ігор Баликов передав Херсонському краєзнавчому музею авторську роботу
