У Києві ветеран Дмитро Лябах розвиває власний стоматологічний кабінет і доводить: повернення з війська може стати початком нового етапу — не менш відповідального і важливого.
Проєкт ветерана Дмитра Лябаха з удосконалення кабінету Dental-Side здобув перемогу у конкурсній програмі «Варто Діяти» від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Завдяки цьому в кабінеті зможуть проводити не лише дентальну імплантацію, а й повноцінну щелепно-лицеву хірургію, зокрема пластику кісткових дефектів із використанням сучасного ультразвукового обладнання.
Про це повідлмляється на сайті Українського ветеранського фонду.
Але ця історія — не лише про стоматологію. Вона про шлях лікаря, який пішов у військо з перших днів повномасштабного вторгнення, керував медичною евакуацією під Києвом і на Сумщині, а після демобілізації повернувся до цивільного життя з новим розумінням своєї професії.
«Все життя в Києві»
Дмитро народився на Луганщині, але фактично киянин із дитинства.
«Коли мені було два роки, сім’я переїхала до Києва. Відтоді я живу тут. У Луганській області був лише раз — батько показував, де ми жили», — розповідає він.
Дмитро навчався у медичному ліцеї, згодом — у Національному медичному університеті імені Богомольця на факультеті стоматології. Батьки Дмитра — також стоматологи, тож зі спеціальністю чоловік знайомий з дитинства.
Ще студентом він захопився щелепно-лицевою хірургією. Був старостою хірургічного гуртка, чергував у травмпункті, асистував лікарям.
«З третього курсу замість класичної стоматології я більше займався щелепно-лицевою хірургією. Ходив на чергування, допомагав лікарям, асистував. Дійсно захопився цією спеціалізацією», — каже Дмитро.
Попри те, що батьки мали власну практику, Дмитро обрав свій шлях — після інтернатури кілька років працював у різних клініках, здобував досвід та працював з абсолютно різними кейсами. У 2021 році він відкрив власний кабінет.
«До 2022 року я уже понад рік орендував стоматологічний кабінет. Невеликий, з одним кріслом, але вже свій. Це був початок власного шляху. Але усі професійні плани довелось поставити на паузу», — згадує він.
24 лютого 2022 року
«24 лютого я прокинувся від вибухів. Звісно, що сподівався, що повномасштабного вторгнення не буде. Але коли це трапилося, я одразу зрозумів, що треба робити», — каже Дмитро.
Він зібрав речі, передав родичам ключі від квартири, пересів до машини друга й разом з ним поїхав до ТЦК.
«Медики тоді були дуже потрібні. Мобілізуватися того ж дня не вийшло — якихось документів не вистачало. Через день я вже був у війську. Мене направили до польового шпиталю однієї з військових частин. Ми базувались в Білогородці, працювали на напрямках Буча–Гостомель. Це був мій перший бойовий досвід», — згадує Дмитрро.
Після відступу росіян від столиці на Дмитра чекали: тилова служба, чергування, підготовка. Згодом — Сумщина.
«Під час Курської операції мене призначили командиром найбільшого медичного евакуаційного загону на Сумщині. Це був підрозділ, складений із різних частин. Ми виконували медевак по області», — розповідає ветеран.
Дмитро служив до серпня 2025 року. Після цього на нього чекало повернення до цивільного життя.
Повернення
Приватну практику Дмитро на час служби призупинив. Але професію не залишив.
«У зоні виконання завдань були пересувні стоматологічні кабінети. Я допомагав, виконував медичну роботу. Руки пам’ятають. Хотілося займатися своєю справою», — згадує він.
До цивільного життя, каже, повернувся відносно легко.
«У тебе залишається багато зв’язків. Ти не випадаєш із життя побратимів. Допомагаєш їм. Це ком’юніті продовжує існувати і це значна підтримка. Ти відчуваєш — ти не один», — пояснює ветеран.
А от із власною справою усе було дещо складніше — майже усе довелось починати з нуля.
«Додали складнощів ще й відключення світла. У таких умовах складніше організовувати робочий процес та й загалом планувати життя. Але це все тимчасові речі. Усе подолаємо», — з оптимізмом говорить Дмитро.
Розвинути власну справу і рухатись далі допомогла участь у конкурсній програмі “Варто діяти” від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Подати заявку на грант захисник планував ще під час служби.
Його проєкт — удосконалення стоматологічного кабінету — здобув перемогу і ветеран отримав фінансову підтримку.
Що змінилося завдяки гранту
Сьогодні Дмитро відновив роботу власного кабінету. Спеціалізація — хірургічна стоматологія, дентальна імплантація, естетичне протезування. Грантові кошти він спрямував на закупівлю обладнання.
«Було закуплено комп’ютерний томограф — це пристрій для 3D-діагностики. І апарат для ультразвукової хірургії — п’єзотом. Він дозволяє виконувати складні щелепно-лицеві втручання», — розповідає Дмитро.
Це означає, що тепер до послуг у ветеранській стоматології “Dental-Side” додалися ще й складні операції, зокрема пластика кісткових дефектів.
Паралельно Дмитро вже готується до розширення: нова локація, ремонт, формування команди. У планах — відкриття повноцінної стоматологічної клініки
Пільгове лікування для військових
Для військових у Dental-Side діє окрема програма.
«Якщо людина — ветеран або військовослужбовець — має важкі поранення або була визволена з полону, вона може отримати повне лікування з дентальної імплантації та протезування абсолютно безоплатно. Проєкт реалізується у співпраці з волонтерською організацією Dental Help Ukraine, яка надає матеріали, а я безкоштовно проводжу діагностику й операції», — пояснює ветеран.
Для інших військовослужбовців передбачені знижки. У найближчій перспективі Дмитро Лябах планує укласти договір з НСЗУ, щоб розширити можливості пільгового лікування.
«Хочеться комплексної реабілітації»
Плани на майбутнє у ветерана масштабні.
«Окрім розвитку і розширення, дуже хотілося б запровадити такі умови лікування, щоб люди, які відслужили, могли отримати комплексну і повну безкоштовну реабілітацію. Це дуже потрібно чи не кожному ветерану та ветеранці. Тому планую активно працювати у цьому напрямку», — ділиться з нами чоловік.
Для Дмитра стоматологія — це не просто бізнес. Це спосіб і далі бути поруч із побратимами. Допомогти відновити не лише посмішку, а й відчуття цінності тим, хто, як і він, поставив власне життя на паузу, щоб стати на захист країни.
