Стати поліцейськими близнючки Наталія та Вікторія Ющенко хотіли ще з дитинства та у виборі майбутньої професії не сумнівалися ані на мить.
“Ще в школі нас призначили відповідальними за дисципліну, і коли хтось запізнювався на уроки чи прогулював їх, ми відводили порушників до директора. Перший позивний – “Спецназівці” – ми отримали саме від хлопців, яких ми постійно “затримували”, – з посмішкою згадує старша інспекторка з комунікацій Вікторія Ющенко.
У 2016 році дівчата разом вступили в Національну академію внутрішніх справ, що в Києві, та вже у 2020 році прийшли працювати в Березівський районний відділ поліції. Спочатку обох призначили на посади дільничних офіцерів поліції, але після реорганізації відділу вони обрали різні напрямки роботи: старша, Наталія, пішла працювати в сектор адміністративної практики, а молодша, Вікторія, – старшими інспектором з комунікації.
Повномасштабне вторгнення рф змінило налагоджене життя сестер. Після звільнення Херсону Наталія і Вікторія вирішили поїхати туди у складі зведеного загону поліції Одещини.
“Ми щоранку читали в новинах про Херсон та його незламних жителів і розуміли – хочемо допомогти їм та колегам-правоохоронцям. Розуміли, що буде важко, але мета вище за будь-які складності”, – розповідає старша інспекторка сектору адміністративної практики Наталія Ющенко.
Сестри були майже нерозлучні на всіх завданнях, і навіть позивний знову отримали один на двох – “Красуні”.
“Ми забезпечували організаційну роботу штабу, розподіляли наряди по маршрутах та вели документацію, щодня заступали в фільтраційні групи, які проводили перевірку громадян для виявлення колаборантів, перевіряли документи та багажі, і, звісно, допомагали у разі обстрілів”, – пояснює Вікторія.
Працювали сестри-поліцейські навіть у вільний час: після роботи вони добровільно заступали у склад автопатруля та разом із колегами охороняли правопорядок в місті. Не упускали жодної можливості допомогти херсонцям: підвозили додому тих, хто не встиг до початку комендантської години, привозили їжу нужденним, здавали кров для поранених.
“В Херсоні ми відсвяткували своє 24-річчя – день був майже тихим, в тих умовах це був найкращий подарунок. Багато було зворушливих моментів. Бувало, завезеш сім’ї найнеобхіднішу їжу, а вони хоч однією цукерочкою намагаються пригостити, кажуть: “беріть, дівчата”. Якось стояли в патрулі біля церкви на свята, і дуже сильно тоді росіяни місто обстрілювали, аж гуло у вухах. Страшно було, але пост не покидали. А потім до нас старенька підходить, пригощає освяченими пасочками і каже – рада, що тут свої, що поліція допомагає. Такі слова для нас – найдорожчі”, – зізнаються сестри Ющенко.
Зазначимо, що поліцейські Одещини постійно перебувають на Херсонщині у складі зведеного загону, допомагають колегам охороняти правопорядок на звільненій від загарбників території області. Правоохоронці працюватимуть і надалі – аж поки жодного московита не залишиться на території вільної, незалежної України.
