Останні тижні жителі Херсонщини занепокоєні нашестям шкідника, що в лічені години лишає по собі лише каркаси, оповиті павутинням.
Отже, на ті найбільш поширені питання, що ми отримуємо від жителів багатьох громад, міст та містечок нашої області люб’язно погодився відповісти кандидат с.-г. наук, доцент, декан агрономічного факультету, ХДАЕУ – Херсонський державний аграрно-економічний університет , автор книжок та наукових праць, Іван Мринський.
Отже:
Який саме це шкідник ?
Це Білий американський метелик (Hyphantria cunea), шкідник, завезений до нас ще за радянських часів з Балканських країн. Цього року ми всі можемо спостерігати друге покоління, або другу хвилю розмноження цих комах, яка за їх природою є набагато більш продуктивною за першу, що спостерігалась минулого року. Для порівняння: під час першої хвилі одна гусінь-самка відкладає 1400 яєць, в той час як під час другої вже 2400! А за добу ця популяція здатна ,,з’їсти,, листя 15-річного дерева.
Цей метелик є ненажерною комахою, яка ,,цікавиться,, багатьма видами рослин. У її раціон, що складається з приблизно 300 рослин, є й особливо улюблені: шовковиця, вишня, черешня, горіх, виноград .. хоча комаха нападає навіть на хурму, яку із легкістю знайде, завдяки своїй здатності пересуватись по землі.
А що є причиною такогї пошесті цього року?
Це пов’язано з надзвичайно сприятливою температурою цього літа, нехарактерно великою кількістю опадів, певними показниками сонячної активності .. такий собі ,,ідеальний шторм,,
Подібне нашестя ми спостерігаємо приблизно раз на 16 років, тобто це є не більше, ніж очікуване для нас, ентомологів, природне явище.
Який же тоді життєвий цикл комахи?
Почнемо з кінця липня, коли всі ми помітили нашестя гусені. В такому вигляді вона перебуватиме приблизно до кінця вересня, коли і трансформується в свою іншу форму — метелика. З настанням холодів, Метелик ховається в будь які доступні йому місця, іноді навіть у вуликах бджіл, де легко переживе мороз до -30! Вже навесні, прокинувшись вони відкладуться на листках і знову почнуть своє коло.
То як боротись з цим шкідником?
Є різні методи боротьби .. наприклад, механічний, навесні, це збір листків з відкладеними яйцями, за прикладом Колорадського жука. Але ж усих цікавить саме зараз! Та й метод цей годиться лише для невеликих дерев..
Тож що робити саме зараз?
По-перше, дієвим є оприскування розноманітними хімічними засобами боротьби з комахами за допомогою звичайного оприскувача. Дієвим є ,,Амилтгол сингента,,.
Хоча зараз я б рекомендував застосовувати не хімічні засоби а біологічні — вони мають таке саме пакування і також продаються в будь яких спеціалізованих магазинах, або великих мережах будівельних супермаркетів. Наприклад ,,Лепідоцид-БТУ,,.
Оприскувати дерево без гусені, тобто ,,наперед,, не має сенсу.
Як саме треба оприскувати дерево?
Для індивідуального захисту людини достатньо буде звичайної маски-респіратора, костюма ,,космонавта,, не потрібно, хоча все залежить від кількості запланованих до обробки дерев.
Окремо треба сказати, що ця гусінь має ядовиті шипи, які є небезпечними для людини!
Вони можуть викликати опіки та особливо небезпечні для людей, схильних до алегргій.
Тож намагайтесь уникати контакту з гусінню незахищеною шкірою!
Оприскування навіть вражених дерев може допомогти врятувати певну кількість листя, що є джерелом накопичення тієї ,,енергіїї,, що буде необхідна дереву наступною весною.
Але про найкращий метод боротьби з Метеликом, ми поговорим далі. Цей метод є набагато дієвішим і дешевшим!
Отже, припустимо ми маємо вже вражене дерево. Що з ним робити?
В першу чергу не потрібно боятись гілок, що оповиті павутинням. Це просто така форма захисту Метелика … але ж гілка під цим павутинням є живою, здоровою, нормальною!
Ні в якому разі не спилюйте такі гілки, адже таким чином ви не тільки знищите здорову гілку, а й роспорошите сконцентровану на ній колонію Метелика!
Всі ці історії про зрізати й спалити… не мають жодного сенсу!
А якщо ми маєм замість дерева об’їдений каркас? Воно вже точно загинуло?
Звісно Ні!
Це залежить від виду дерева та його вегетативного циклу, віку .. шовковиця, наприклад, відновлюється майже завжди, а ось оріх та клен скоріш за все загинуть. Але ніколи не поспішайте зрубувати навіть те дерево, в якого зовсім не лишилось листя! Дайте йому шанс і почекайте до весни!
Коли ж це все закінчиться?
Цей рік є ,,піковим,, в життєвому циклі популяції Метелика і через рік, максимум два, його присутність буде майже непомітною. Його популяція збалансується природним чином.
То що ж за найдієвіший метод боротьби з цією комахою та іншими паразитами, яких в нашій області налічується вдосталь?
Природа! В дендропарку, що розташований на території нашого Аграрного університету, ми, в певній послідовності розмістили так звані, штучні пташині гнізда. Вони розташовані на висоті приблизно 4 метри, відшліфовані на зовнішній поверхні але ні в якому разі не з середини. Це є приваблими житлом для тих видів пташок, які і є природньіми ворогами нашого Метелика.
Це всим знайомі горобці, синички.. особливо ефективні тут шпаки, але ж наші люди не полюбляють цих пташок через те, що вони ,,споживають,, черешню. Тож тут вам вибирати — або черешня, або всі інші рослини, що їх маєте.
Такий штучний пташиний будиночок потрібно доглядати лиш раз на рік — а саме доставати звідти гілочки, що за своїм інстинктом туди заносить пташка. Бо ж він заповниться і пташка полетить шукати інший вільний.
,, Тож кожен бажаючий може вільно відвідати наш університетський дендропарк і переконатись в тому, що на його території немає жодної враженої Метеликом рослини, ознайомитись з різноманітними методами боротьби з іншими шкідливими комахами і переконатись в дієвості природнього балансу,, – з посмішкою завершує нашу розмову вчений.
Джерело: АРР “Офіс євроінтеграції” Херсонської області
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
Схожі публікації:
- Студенти та викладачі ХДАЕУ стали донорами крові (відео)
- “Смачно і корисно”: херсонський виш проводить конкурс фото
- В херсонському виші стало більше на одного кандидата наук та доцента
- Студентка херсонського вишу перемогла на всеукраїнському конкурсі дослідницьких проєктів
- День відкритих дверей провів херсонський виш у Кропивницькому