– Леоніде? У Вас досить незвична і небезпечна професія. Розкажіть, як ви стали водолазом?
– Мій батько багато років пропрацював водолазом. Своє обладнання вдома теж було і вже в 17 років я вперше занурився під воду. Це було на Дніпрі. Страху чи дискомфорту не відчував, було цікаво. Тоді я ще не думав, що це стане моїм життям і професією.
Моя історія в професії розпочалась після строкової служби в армії. Я чітко зрозумів, що хочу працювати водолазом – рятувальником в ДСНС, але на той час вакантних місць в місцевому підрозділі не було. Пішов працювати водієм, а через рік моя мрія збулась, з’явилась вакансія на Каховській ГЕС і я подав резюме на розгляд, відбулась співбесіда. Через місяць мене прийняли на роботу водолазом 3-го класу. Це було у 2010 році і на той час мені виповнилось 23 роки. За 10 років роботи в мене 1-й клас і ІІ-га група спеціалізації.
– Щоб працювати водолазом необхідне спеціальне навчання? Яку освіту ви маєте?
– Звісно спеціальна базова освіта потрібна. Після школи я навчався в Харківському автомобільно-дорожньому технікумі і здобув спеціальність техніка-механіка з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і дорожніх машин і обладнання. Для роботи водолазом пройшов спеціальні курси підготовки водолазів при Миколаївському товаристві рятування на воді.
Здобуті знання в технікумі стали в нагоді. В роботі знадобились вміння читати, креслення, і розуміння як працюють ті чи інші механізми. Курси були необхідні як базові, для роботи під водою. Як і в інших професіях навчання триває постійно, тому що з’являється нове сучасне обладнання, нові технології, які вимагають постійного вдосконалення.
До речі, всі водолази які працюють в Укргідроенерго проходять щорічне обов’язкове навчання з перевіркою знань в Українському центрі підводної діяльності при Київській морській школі. Знання водолазної медицини, техніки, правил водолазної служби та порядок медичного огляду – обов’язкові для роботи.
– Леоніде, Ви, мабуть, пам’ятаєте перші спуски під воду на станції. Ваші мрії тоді не розбилися об бетонні споруди ГЕС?
– Ні. Вже тоді я розумів, що водолаз це небезпечна професія, яка вимагає сил, здоров’я, концентрації уваги, відповідальності і виконання робіт в будь-яких умовах. На відміну від дайвінгу, коли ти плаваєш роздивляючись рибок і морські рифи, тут треба працювати як на суші, тільки під навантаженням при різних погодних умовах.
Перше занурення дійсно вразило. Коли ви бачите гідроспоруду зовні, важко уявити, що коїться під водою. Під водою все таке ж величне і габаритне, як і зовні. Для орієнтації під водою мені знадобилось вивчити креслення станції, дізнатися про технологічні процеси, особливості ремонтів, а спілкування з фахівцями гідротехніками багато чого прояснило і допомогло в роботі. Пропрацювавши 10 років, я добре орієнтуюсь в місцевих лабіринтах, і вже не дивуюсь, коли бачу переміщення великих предметів, каміння з одного місця на інше під дією течії, що створює робота турбін. Мені дуже подобається моя робота і я не уявляю себе на іншій.
– Ви здійснюєте спуски під воду один, чи групою? Скільки водолазів необхідно для виконання підводних робіт?Водолаз, згідно з діючими правилами і нормами, не може виконувати підводні роботи один. На Каховській ГЕС сформована водолазна група, до складу якої входять 3 водолази. В кожного з групи є своє призначення: робочий водолаз – виконує підводні роботи, страхуючий – в човні підтримує зв’язок з робочим водолазом за допомогою дротового обладнання і реагує на повідомлення, забезпечуючий – забезпечує пересування човна і спуск під воду необхідного обладнання, матеріалів, устаткування. Ми в групі взаємозамінні і при різних роботах можемо виконувати ті чи інші обов’язки. Ось така зв’язка, треба вміти чітко говорити, чути і володіти знаками, швидко реагувати. Якщо хоча б один член групи відсутній – підводні роботи не виконуються, це пов’язано з безпекою.
Є також керівник водолазної групи з інженерно-технічного персоналу, який складає графіки, пише завдання і складає звіти обстежень разом з керівником спуску, оформлює допуски для проведення робіт під водою.
– У чому полягає робота водолазної групи на гідроелектростанції?
– Водолазна група здійснює систематичний нагляд та контроль за станом і безпекою підводних частин бетонних і земляних гідротехнічних споруд, гідромеханічного обладнання, виявляє ушкодження та несприятливі процеси підводних частин гідроспоруд на ранній стадії і виконує підводно-технічні роботи по їх усуненню.
Всі роботи, крім аварійних, виконуються відповідно до «Плану водолазних робіт і оглядів». Після оглядів ми можемо вносити раціоналізаторські пропозиції, пропозиції по скороченню або збільшенню обсягу спостережень. Складаємо звіти. Ці данні потім використовуються для обґрунтування ремонтних заходів.
Якщо є необхідність можемо виконувати роботи по ліквідації фільтрації чи усуненню протікання затворів, бетонні роботи під водою. Під час виведення (введення) гідроагрегатів для капітального ремонту або реконструкції виконуємо стропування і розстропування аварійно-ремонтних затворів, оглядаємо проточну частину та посадочні місця затворів. Робимо фото і відео фіксацію.
Як бачите вміння занурюватись з аквалангом недостатньо для роботи водолазом. Доводиться бути механіком, слюсарем, бетонярем, вантажником, фотографом і навіть медичним працівником (посміхається).
– Медичним працівником? Коли це необхідно?
– Перед початком підводних робіт проводиться медичний огляд. Так як глибина занурень на Каховській ГЕС не перевищує 12 метрів, окремий медпрацівник не потрібен і в нашій групі його обов’язки виконую я, як керівник водолазних спусків. Опитую на ознаки слабкості чи застуди, вимірюю температуру. Якщо водолаз відчуває себе не готовим до занурення з його слів, до підводних робіт його не допускаю. Наприклад, звичайна закладеність носу, під тиском води, може призвести до серйозного травмування барабанної перетинки, або гаймориту. Психологічний стан теж важливий. Знання водолазної медицини вкрай необхідні і не даремно входять до обов’язкових предметів для перевірки знань. Водолаз повинен знати що відбувається з його організмом під водою і після, як надати першу допомогу, які професійні захворювання можливі і як їх попередити.
– Скільки часу під водою ви проводите?
– Згідно з режимом роботи і відпочинку водолазів допускається перебування під тиском не більше 6 годин на добу. До речі, за годину до спуску водолаз звільняється від важких робіт (перенесення обладнання, балонів, тощо) йому надається відпочинок. На повний шлунок спуски теж не виконуються, після останнього прийому їжі перед спуском повинно пройти щонайменше 2 години. Ми це теж враховуємо при плануванні робіт на день.
Тривалість одного спуску може відрізнятись у різних водолазів за фізичними можливостями організму, в залежності від температури води і ступені важкості підводних робіт. Один і той об’єм повітря можна видихати за годину, а можна і за дві.
– Для роботи під водою необхідне спеціальне обладнання, технічні пристрої, устаткування. Розкажіть, чим користуєтесь Ви в своїй роботі?
– Для безпечного виконання підводних робіт на нашій станції ми забезпечені повністю. Обладнання дійсно специфічне. Наприклад, акваланг складається з балону, вентиля, редуктора, шлангів високого та низького тиску. Виносна консоль з ретрактором показує глибину, об’єм повітря в балоні, тиск і має компас. Компенсатор плавучості – це спеціальний жилет і, якщо в нього подати повітря, легше підійматись на поверхню, а ще можна знайти баланс і зависнути, як космонавт в невагомості. Маска з радіозв’язком, ласти, вантажі, підводний годинник для слідкування за часом під водою, ліхтарик. Водолазні костюми отримуємо за розміром і по сезону. Маємо сучасні сухі костюми – зимові, для робіт при температурі води нижчій +8 оС і літні – мокрі, в ньому боти одягаються окремо, шолом і рукавички в обох випадках обов’язкові.
З обладнання використовуємо ехолокатор та спеціальне устаткування для підводних робіт і обстеження. Є в нас така специфічна мохната палка, за допомогою якої можна виявити напрямок течії чи протікання під водою.
– Чи доводилось Вам працювати на інших гідроелектростанціях?
– Так, буває нас запрошують на інші станції для виконання об’ємних робіт, обмежених часом. Це теж цікавий досвід, адже там інший підводний світ, хоча роботи і схожі.
– Траплялось вам знаходити щось цікаве або незвичне під водою?
– Раніше в Новій Каховці була традиція на весілля приїздити до Каховської ГЕС і чіпляти замок на огорожу водозливної греблі, як знак вічної любові. Ключі, звісно, викидались у річку. Хоча цю зону закрили для відвідування ще у 2014, році ключі трапляються на дні і сьогодні. Знаходили велосипед, номерні знаки, а взагалі під водою пейзаж нагадує будівельний майданчик, як на мене.
Ось така, здавалось би романтична професія виявляється вкрай небезпечною, складною і відповідальною.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
Facebook, YouTube, Instagram, Telegram, Twitter
