«Якщо ти випадково на тім світі, зустрінеш там поранених солдат, то обійми їх, мамо дорогенька, бо кожен з тих бійців — мій рідний брат».
Ці рядки з вірша сержантки Зої «Кіборг» Ковалець, старшої медичної сестри евакуаційного відділення 47 ОМБр «Магура».
Автор відео – United24.
Війна застала Зою в рідному Високопіллі, що на Херсонщині. Два місяці під окупацією, дорога замінованими шляхами до свободи, і — нове життя у війську з 2023 року. За її плечима Запорізький контрнаступ, бої на Авдіївському й Покровському напрямках.
Своєму віршеві, присвяченому мамі, якої вже немає поруч, Зоя подарувала символічне звучання. Вона продекламувала його на вершині гори Маґури, куди підіймалася разом із побратимами. Це нова традиція бригади: сходження на гору в пам’ять про полеглих воїнів.
Попри все, Зоя мріє про життя після війни: повернутися до звільненого дому, створити мотоспільноту, подорожувати містами України, бавитися з онуками та песиком Байкером.
Відео дивіться в нашому телеграм-каналі:
