Катерина повертає додому тіла наших загиблих героїв. Найбільше пошукових експедицій Катерина з командою провела на Херсонщині, де бої точилися з особливою жорстокістю.
Тендітна дівчина з великим серцем і незламною силою духу.
Катя військовослужбовець 122 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ – одна з пошуковців, які входять до складу позаштатної пошукової групи при Регіональному управлінні Сил ТрО «Південь», – розповідає пресслужба 12 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
Її життя кардинально змінилося з початком повномасштабної війни, проте вона знайшла в собі сили допомагати іншим у найважчі часи.
До війни Катерина працювала проєктним менеджером, реалізовуючи різноманітні соціальні проєкти. Її досвід та емпатія стали в нагоді й у новій ролі. Тепер її головне завдання – знаходити зниклих безвісти військовослужбовців ЗСУ та повертати їх додому.
Найбільше пошукових експедицій Катерина з командою провела на Херсонщині, де бої точилися з особливою жорстокістю.
— Моя робота – це не про звання, це не про кар’єрну сходинку у військовій службі. Я сюди прийшла лише для того, щоб виконувати саме цю роботу, щоб повертати людей, і всі свої зусилля я направляю тільки на цю діяльність, – ділиться Катерина.
Захисниця зізнається, що ніколи не думала, що буде займатися пошуком загиблих. Вона відмовилася від мрії працювати ветеринарним лікарем, вважаючи себе занадто чутливою для цієї професії. Проте, доля склалася так, що саме Катя стала тим, хто допомагає сім’ям знайти спокій і вшанувати пам’ять своїх рідних.
Щоб впоратися з емоційним навантаженням, Катерина почала писати вірші.
— Момент, коли пропускаєш все через себе, можеш передати словами, поділитися тим, що ти відчуваєш, якось передати цей біль, воно трішки рятує. Це є своєрідним моментом завершення історії, щоб більше не тригерило, – пояснює дівчина.
Історія Катерини – це історія про силу людського духу, про здатність віднайти себе в найскладніших обставинах. Вона – приклад для нас усіх, нагадуючи про важливість взаємодопомоги і співчуття в часи випробувань.
Разом до перемоги!
Схожі публікації:
- Василь Славич: Я мрію після перемоги створити в Музиківській громаді монумент односельцям, які своє життя віддали за незалежність України
- Історія військовослужбовиці Херсонської зенітної ракетної бригади: поки діти вчаться, мама з побратимами знищує ракети
- Саме зараз час спробувати нове в професії – і мати успіх, – херсонка Людмила Барабаш (відео)
- «Я повернуся»: драматургиня Оксана Гриценко – про життя і творчість під час війни
- У Херсоні презентували музично-терапевтичну програму