Увечері, 6 березня, в київському кінотеатрі було людно і святково.
Гості піднімали келих шампанського за майбутню прем’єру, в фотозоні записували численні інтерв’ю.
На прем’єрі фільму «Смак свободи» (2022) у столичному “Оскар Gulliver” були присутні виконавці головних ролей Ірина Кудяшова, Ірма Вітовська, Костянтин Темляк та ін. І дуже-дуже бракувало однієї людини, яка б теж могла розділити успіх цього фільму, – актора Павла Лі, котрий загинув два роки тому в Ірпені, під час евакуації людей з пекла війни.
Про що фільм.
У невеличкому містечку, де виросла Варвара (Ірина Кудашова) немає, на жаль, поціновувачів високої кухні. Тож усі старання дівчини вразити вишуканою їжою нікому не були потрібні. Розчарована тим, що ніхто не оцінив її прагнень, вона їде до Львова у надії стати кухарем у популярному ресторані. Шлях до успіху був би набагато складнішим, якби не випадкова знахідка.
Дівчині потрапляє до рук книга, написана майже сто років тому Ольгою Франко (Ірма Вітовська). Комедійний фільм «Смак свободи» знятий українським режисером Олександром Березанем.
Як і попередня стрічка режисера «Шляхетні волоцюги», нова знімалася переважно у Львові. Проект виборов право державного фінансування на одному з конкурсних відборів Держкіно. Передбачалося, що фільм мав вийти на екрани ще у 2022 році.
Джерелом натхнення для написання історії слугувала книга автентичних рецептів 1929 року «Перша українська загально-практична кухня», написана Ольгою Франко.
Одну з провідних ролей – кухаря ресторану, де працювала Варвара, зіграв Павло Лі. Свобода і пристрасть У лютому в український прокат вийшов фільм з неперевершеною Жульєт Бінош під назвою La passion de Dodin Bouffant (2023), українською перекладений як “Смак пристрасті”, від французького режисера в’єтнамського походження Чана Ань Хунга.
Їжа, смаки, насолода від страв і зрештою – любов, такий популярний сценарій не оминув і цю стрічку.
Тож тема приготування – за стародавніми рецептами чи сучасними версіями – продовжує привертати увагу глядачів понад 10 років після таких відомих стрічок схожої тематики «Юлія і Джулія.
Готуємо щастя за рецептом» (2009) та «Їж. Молись. Кохай» (2010).
Українському фільму, здається, не вистачило трішки динаміки та якісної візуалізації приготування страв, яку чи не найбільше полюбляють шанувальники такого жанру.
Також стрічку варто було б трішки скоротити. Певний подив викликає і присутність у кадрі Джамали – хід зрозумілий, та чи сприятиме він розвитку власне ігрового прокатного кіно для місцевого і міжнародного глядача – покаже час.
Авторка – Наталія Рудніченко.
