Відбулася міжнародна конференція щодо створення правового механізму репарацій постраждалим від сексуального насильства

 Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки — створення правового механізму регулювання репарацій.

Конференція «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, повʼязаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки» проходила 4-5 березня 2024-го в Києві.

Конференція присвячена створенню правового механізму репарацій постраждалим від сексуального насильства під час збройних конфліктів.

Україна є ініціатором створення платформи для обговорення та правового врегулювання питання репарацій постраждалим від сексуального насильства під час російсько-української війни.

Учасниками/цями конференції стали представники/ці органів влади, міжвідомчих комісій і посольств, міжнародних організацій, українських громадських організацій, а також юристи/ки.

Відкрила конференцію Перша леді України Олена Зеленська, яка наголосила, що постраждалі від сексуального насильства під час війни не можуть чекати на «класичні» репарації, коли закінчиться війна чи коли росія погодиться сплатити відшкодування, — діяти потрібно негайно. «Репарації постраждалим від грубих порушень прав людини, зокрема постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, — це не тільки економічна підтримка. Це важливий крок до відновлення справедливості. I така справедливість потрібна не тільки Україні. Справедливість для українських постраждалих вiд насильства — це нині дзеркало для самого світу», — зауважила Олена Зеленська.

Також із відеозверненням виступила Герцогиня Единбурзька, представниця Королівської родини Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії: «Ця конференція дає можливості гарантувати, що вцілілі не будуть забуті, привернути увагу до їхньої хоробрості та необхідності забезпечення справедливості. Ми повинні використовувати такі заходи, як ефективне судове переслідування на національному та, за необхідності, міжнародному рівнях, а також запровадження санкцій як засобу стримування для запобігання СНПК. Ми також повинні забезпечити всім постраждалим надання комплексних послуг, які можуть їх підтримати, не ретравматизувати та допомогти їм побудувати своє життя заново».

В межах заходу Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина презентувала перший в Україні проєкт з невідкладних проміжних репараціям для постраждалих від сексуального насильства під час війни. Ініціатива є першим подібним випадком в історії репараційних заходів, коли держава спільно з громадянським суспільством та недержавними організаціями під час війни напрацьовує кроки по виплаті невідкладних проміжних репарацій. 

«З самого початку повномасштабної війни ми почали отримувати інформацію щодо випадків злочинів сексуального насильства та застосування тортур до українського населення з боку російських військовослужбовців. Ми обʼєдналися всередині країни та з нашими міжнародними партнерами й почали діяти на користь постраждалих. Ми розгорнули Центри допомоги врятованим по всій країні, аби кожен зміг отримати необхідну допомогу. Але ми розуміємо, що цього недостатньо. Відтак, ми запускаємо пілотний проєкт з виплати невідкладних проміжних репарацій. Це допоможе відновити права постраждалих», – зазначила Ольга Стефанішина. 

Проєкт передбачає виявлення та ідентифікацію постраждалих від сексуального насильства, визначення відповідності кожного окремого випадку критеріям сексуального насильства, а також безпосередню виплату проміжних компенсацій ідентифікованим постраждалим. 

Проєкт насамперед враховуватиме особистий підхід до кожного/кожної постраждалої, а також їхні пропозиції. Так, постраждалі уже долучені до всіх процесів в межах реалізації проєкту. Проєкт передбачає надання одноразових проміжних компенсацій усім ідентифікованим постраждалим до кінця жовтня 2024 року. У межах Пілотного проєкту одноразові проміжні компенсації зможуть отримати 500 осіб.

Проєкт ініційовано Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України спільно з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та Глобальним фондом тих, хто пережили насильство (Global Survivors Fund). Реалізується в співпраці з Офісом Генерального Прокурора, Міжнародним Реєстром Збитків і Міністерством юстиції.  

Модераторками заходу стали Людмила Гусейнова, правозахисниця, громадянська журналістка, директорка з комунікацій ГО «СЕМА Україна», та Лариса Денисенко, правозахисниця, членкиня правління та співзасновниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», письменниця та медійниця. 

Захід організовує Офіс Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апарат Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики за підтримки уряду Великої Британії та в партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» та Українським жіночим фондом. 

Христина Кіт, керівниця Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем», зазначила: «Пройшло два роки з початку повномасштабного вторгнення, і станом на сьогодні для нас важливо спільними зусиллями давати чіткі відповіді на питання постраждалих від СНПК, які механізми зараз працюють для відновлення їхніх прав і підтримки. І ці відповіді та механізми мають бути спільною роботою як уряду України, так і урядів країн Глобального альянсу з попередження сексуального насильства під час війни, так і міжнародних та українських громадських організацій. Платформа, яку ми організували, є тим майданчиком, у рамках якого ми сьогодні можемо погодити спільні подальші кроки та зусилля».

«Ми віримо в силу голосу жінок. Для того, щоб голоси постраждалих від СНПК були почуті, ми, кожна й кожен із нас, також маємо стати їхнім голосом. Сьогодні з нами представниці майже 100 жіночих громадських організацій із різних куточків України. Вони часто першими чують історії постраждалих, надають їм підтримку, доєднуються до ініціатив з адвокації законодавства про проміжні репарації. Але дуже важливо, що вони вже є їхнім голосом», — каже Наталія Карбовська, директорка зі стратегічного розвитку МБФ «Український жіночий фонд».

Робота під час конференції присвячена розробленню ефективних репараційних і компенсаційних механізмів для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом; створенню шляхів для забезпечення правосуддя на національному та міжнародному рівнях для потерпілих від СНПК, регулюванню індивідуальних репарацій і залученню постраждалих до розроблення політик та програм із реагування на СНПК і запобігання йому. 

Серед спікерів/ок конференції:

• Праміла Паттен — Спеціальна представниця Генсекретаря ООН із питань сексуального насильства в умовах конфліктів.
• Оксана Жолнович — Міністерка соціальної політики. 
• Андрій Костін — Генеральний прокурор України.
• Олена Кондратюк — Заступниця Голови Верховної Ради України.
• Деніз Браун — Координаторка Програм ООН в Україні.
• Ірен Феллін — Спеціальна представниця Генерального секретаря НАТО у справах жінок, миру і безпеки.
• Федір Дунебабін — спільний представник Глобального фонду допомоги врятованим і Фонду доктора Деніса Муквеге.
• Крістіан Кореа — старший радник Фонду допомоги врятованим (GSF) із питань відшкодування постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. 
• Анна Адамська-Галант — старша ключова експертка з питань судоустрою та судової реформи EU Pravo — Justice Ukraine, колишня міжнародна суддя в Косово, PhD.
• Інгрід Елліот — міжнародна екcпертка з міжнародного кримінального правосуддя та сексуального і гендерно зумовленого насильства, експертка UK PSVI Team of Experts.
• Уляна Токарєва — заступниця Міністерки соціальної політики.
• Кім Туй Сілінджер — старша координаторка Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду з гендерно зумовлених злочинів та злочинів проти дітей.

                                                  ХЕРСОНЩИНА 

 На конференції звучала і проблематика з  Херсонщини: правобережжя було звільнене у листопаді 2022 року, а лівобережжі  окуповпне і досі.  За  офіційною статистикою на сьогодні , постраждалих від сексуального насильства,   зафіксовано найбільше на Херсонщині. але цифри набаго вищі, адже чимало потерпілих бояться  розповісти про злочини російських військових з багатьох причин. 

• співпрацю з мережами потерпілих, громадськими ініціативами та неурядовими організаціями для реалізації принципу «нічого для нас без нас»;
• зобов’язання зі зміцнення співпраці між органами влади, міжнародними організаціями та громадянським суспільством у різних національних контекстах;
• визнання надважливості забезпечення комплексного відшкодування потерпілим, включно з визнанням, вибаченням, вшануванням пам’яті та гарантіями неповторення, як невід’ємного аспекту всебічного правосуддя для вирішення питань різнопланових вимірів шкоди, яку зазнали потерпілі від СНПК;
• зобов’язання продовжувати домагатися справедливості для потерпілих — визнання пережитих ними страждань, сприяння їхньому зціленню та запобігання майбутнім актам гендерно зумовленого сексуального насильства та сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.

*Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), є зброєю війни росії проти України. Це частина російської стратегії для контролю і залякування цивільного населення, що заохочується вищим керівництвом рф. Попри те, що основна частина СНПК вчиняється щодо жінок, зафіксовані випадки також щодо чоловіків, літніх людей і навіть дітей. Станом на зараз прокурори зафіксували понад 270 фактів СНПК. Важко оцінити істинний масштаб цих злочинів з огляду на триваючі бойові дії, тимчасову окупацію росією частини українських територій, обмежений доступ громадян до допомоги та стигму, через яку постраждалі не бажають повідомляти про злочини. Досвід інших країн показує, що постраждалі можуть повідомляти про СНПК через багато років. 

**Невідкладні проміжні репарації — вид компенсації для постраждалих, коли не треба чекати, поки країна-агресор компенсує збитки людям і країні, на яку вона напала.

***Види репарацій:

Реституція — відновлення порушеного права, як-то поновлення на роботі.

Компенсація — фінансове відшкодування за завдану матеріальну і нематеріальну шкоду.

Реабілітація — підтримка у відновленні особи, чиї права були порушені. 

Сатисфакція — здійснення важливих символічних кроків, які допомагають постраждалим відчути, що їхні права визнані та/або відновлені. 

Гарантії неповторення — організація правових і ширших соціальних змін у суспільстві задля забезпечення неухильного та сталого верховенства права і неможливості поновлення порушень прав людини, репресивного режиму та/або збройного конфлікту.б

Підготувала – Наталя Рудніченко.